Літній похід у гори: що покласти в рюкзак та куди звертатися по допомогу

• Збираючись у мандрівку горами в літній сезон, варто одягнутися у тактичний одяг та покласти в рюкзак речі першої потреби.
• Також слід завчасно обрати маршрут — наприклад, у Карпатах вони відрізняються за дистанцією, яку необхідно буде подолати, та набором висоти.
• На шляху до вершини варто берегтися укусів комах та змій.

Якщо ви вперше йдете в похід горами, необхідно готуватися заздалегідь. Кожен турист має бути готовим до гірської хвороби, несподіваних перемін погоди та активного фізичного навантаження. В разі екстреної ситуації важливо знати, куди зателефонувати.

Заборона розповідає про літній туризм у горах для українців.

Відпочинок у горах: як вдягнутися та що взяти з собою

Попри суспільне переконання, для активного відпочинку в горах не потрібна особлива фізична підготовка, каже інструктор з пішого туризму, автор блогу «Карпатський волоцюга» Мирослав Мельничук.

«Не користуйтеся ліфтом, йдіть за продуктами не в сусідній супермаркет, а пошукайте інший, за кілька кварталів від вашого. Ходіть пішки на роботу, обирайте складний маршрут, заодно підтягнете орієнтування на місцевості. 

Місяць такого режиму і ви будете готові до будь-якого походу. Якщо ідея піти в гори з’явилася у вас спонтанно, то не треба чекати й спеціально готуватися, просто вибирайте простіший маршрут»,  — розповів Мельничук.

У похід горами необхідно правильно вдягнутися, щоб уникнути переохолодження, травм, укусів комах тощо. Крім того, на шляху до вершини не буде можливості придбати ще речей, тож варто подбати, щоб усього вистачило. Мандрівник із досвідом Юрій Гашків радить обрати такий одяг:

• трекінгові кросівки. Вони фіксують гомілкостоп, виготовляються з міцного матеріалу, який захищає від ударів об каміння чи ґрунт. Гумові вставки захищають від промокання;
• трекінгові сандалі, як запасну пару взуття, що також добре фіксують ногу;
• куртку з мембранним шаром, що захистить від опадів і промокання, водночас дозволяючи тілу дихати;
• флісову кофту. Светр займає мало місця, але зігріває та виводить вологу та швидко висихає. Однієї «фліски» достатньо для подорожі на кілька днів;
• кепку або панамку. На випадок дощу та холодних ночей варто взяти шапку або баф: це прикриє вуха та шию;
• кілька трекінгових футболок, що краще за звичайні виводять вологу та зберігають тепло. Щоб уникнути опіків, можна взяти легку сорочку зі світлої тканини.
• штани з мембранним шаром для захисту від опадів і переохолодження, додатково можна покласти шорти;
• 2–3 пари шкарпеток і спідню білизну залежно від тривалості походу.

Збираючись у похід у гори, треба обов’язково врахувати, що всі речі доведеться нести на собі протягом всієї мандрівки. Ось чому важливо не брати нічого зайвого та не заповнювати рюкзак максимально. У дорозі часто потрібно щось вийняти або покласти в сумку, що потребує додаткового місця. Ось перелік must have-речей у горах:

• Рюкзак.

Під час вибору варто враховувати свій зріст, масу тіла та спортивну підготовку. Краще брати рюкзак не більше 50-55 літрів: це достатній об’єм для необхідного спорядження. Що більший наплічник, то більшу вагу він матиме. Її доведеться додатково нести на собі.

• Намет.

Для ночівлі підійде двошаровий намет. Він складається з водонепроникного тенту та легкого внутрішнього шару, між якими пласт повітря. Це запобігає утворенню конденсату всередині намету, він краще зберігає температуру і повільніше нагрівається.

• Спальник.

Вночі температура у горах значно знижується, тож без спального мішка не обійтися. Є синтетичні та натуральні наповнювачі для спальників. Краще обирати натуральні, наприклад із пуху, адже вони мають кращу термоізоляцію. Краща форма мішка — це кокон, який звужується ближче до ніг: у ньому менше простору, відповідно, тіло зігрівається швидше. Під спальник треба постелити каримат чи килимок.

• Їжа.

Для приготування їжі в поході необхідний казанок. Найкраще обирати алюмінієвий з анодованим покриттям — спеціальним шаром, який захищає метал від окислення й механічних пошкоджень. Або придбати казанок із неіржавкої сталі чи титановий.

Також знадобиться туристичний газовий балон (до 200 грамів) і пальник. Для розпалу пальника або багаття потрібно мати сірники чи запальничку. Сірники краще обирати водонепроникні. Також можна взяти сухий спирт.

Спакувати треба миску, кружку, ложку та ніж, краще металеві. Можна купити й сублімовану їжу. Обов’язково взяти воду — її можна набирати з джерел, які вказують на карті.

• Ліхтар.

Це допоможе краще орієнтуватися у вечірню пору як на місцевості, так і в наметі під час пошуку необхідних речей. Важливо, щоб це був окремий ліхтарик, а не функція на телефоні, тому що телефон і портативні батареї можуть розряджатися. Найкраще мати два ліхтарики для намету та для вулиці.

• Мапа.

Обов’язково завантажте на телефон застосунок із картою місцевості, по якій збираєтеся подорожувати. Це може бути Mapy.cz або Maps.me. Також можна взяти паперову мапу.

Гірська хвороба та інші небезпеки: як діяти

З часів СРСР в Україні є класифікація складності маршрутів, (у сучасності вона вже дуже умовна). Система включає шість категорій складності: перша, найлегша, передбачає похід на 10-12 днів, а шоста, найскладніша — до 40 днів у горах. Туристам-початківцям краще планувати похід щонайбільше на 2-3 дні, а як шлях обирати один карпатський хребет.

Критеріїв складності існує декілька, розповідає Мирослав Мельничук. Перший — це дистанція. Другий — загальний набір висоти: на скільки метрів доведеться піднятися з точки старту. Цей показник розраховують як суму всіх підйомів, які треба буде подолати. Враховуючи, що за підйомами часто йдуть спуски, а потім нові підйоми, в українських Карпатах цей показник може сягнути 3000-4000 м за весь похід.

«Ще один критерій — маркованість маршруту. Є шляхи, де видно стежку, маркування та орієнтири. Є складніші, якими рідко ходять — там узагалі немає маркування. Маршрути у важкодоступні місця вже є складними: подекуди лісом іти, буреломами дуже важко. Краще для першого разу обирати популярні та марковані», — каже Мельничук.

Під час мандрів можуть спіткати неприємності, крім раптових травм — це комахи та змії, що можуть вкусити. Саме тому краще бути одягненим у тактичні штани, якщо на місцевості є ризик зустріти плазунів. Зупиняючись на привал, перш за все треба пошарудіти палицею на обраному місці.

«Змії перші не нападають і втечуть. Якщо помітили котрусь попереду чи збоку, не намагайтесь наблизитися до неї — розцінить як агресію, краще дати відповзти», – радить гірський провідник Орест Кінаш.

Якщо вас все-таки вкусили, треба якнайменше рухатись, обробити рану антисептиком і пити багато води. Краще прийняти антигістамін та якнайшвидше дістатися медиків. Не можна припікати ранку, накладати джгути, відсмоктувати отруту актуально лише якщо не вдасться потрапити до лікарні протягом кількох годин. Але робити це треба, знаючи техніку процесу. Укуси джмелів, ос та шершнів у горах теж можуть стати проблемою — рятуватися можна також антигістамінними препаратами.

З набором висоти у людини може виникнути гірська хвороба або гіпоксія — гостра реакція організму на розріджений кисень. Малоймовірно, що це станеться у Карпатах, але може трапитися у вищих горах. Найпоширеніші симптоми – головний біль, роздратованість, задишка. Явище досі досліджують медики. Фізична втома минає довше, ніж у низині, але суттєвої загрози для здоров’я не несе.

«Кожного дня вдень не бажано набирати більш ніж 500-600 метрів, набір має бути повільним і плавним. Навіть якщо характер рельєфу на маршруті досить крутий, поспішати не треба. Якщо симптоми не минають, навіть коли висоту перестали набирати — краще спуститися нижче й уникнути прогресування висотної хвороби.  

Після відпочинку можна поступово рухатися далі, розповідає гірський провідник. На висоті до 3000 м вважається не доцільним приймати спеціальні препарати. Але про всяк випадок можна тримати поруч препарат на основі ібупрофену чи ацетилсаліцилової кислоти.

За 10 днів до походу туристам-новачкам радять зареєструватися у гірській пошуково-рятувальній службі. Ця процедура безплатна та доступна за посиланням. В екстрених випадках можна зателефонувати за номерами:

• приймальня Управління ДСНС України в Закарпатській області: (0312) 66-03-95;
• оперативний черговий Управління ДСНС України в Закарпатській області: (0312) 61-72-99 (цілодобово);
• Івано-Франківська область — начальник чергової зміни: (0342) 59-65-07 (цілодобово);
• Львівська область — начальник чергової зміни: (032) 239-02-62 (цілодобово).

Раніше Заборона розповідала про правила сходження на вершини Карпат взимку. Йти в гори наодинці заборонено: мінімальна група має складатися з чотирьох людей.