Читаєте зараз
Чи будуть світло і тепло в опалювальному сезоні 2024–2025? Україна готується до зими. Ворог, очевидно, теж

Чи будуть світло і тепло в опалювальному сезоні 2024–2025? Україна готується до зими. Ворог, очевидно, теж

Iryna Oliinyk

У ніч проти 31 липня Росія здійснила одну з наймасованіших атак України ударними БпЛА. Під основним прицілом опинилася Київщина. Не виключено, що ворог намагався влучити, зокрема, в об’єкти критичної інфраструктури.

Нині триває ремонтна кампанія генераційних потужностей на теплових електростанціях і теплоелектроцентралях, які РФ знищила або пошкодила під час масштабних атак навесні 2024 року, а також посилення їхнього захисту.

Проте якщо чергова хвиля російських масованих ударів виявиться успішною для ворога, великих проблем не уникнути.

Як відбувається відновлення? Якими можуть бути блекаути в найближчий опалювальний сезон? Чи є альтернативи централізованій системі та чи доступні вони споживачам? Та чому підняття тарифів — неминучий крок? Про це редакторка Заборони Ірина Олійник поговорила з профільними експертами.


Ремонти енергетичної інфраструктури 2024 року

Згідно з урядовими підрахунками, навесні 2024-го Росія знищила 42 енергоблоки, які забезпечували більшу частину України. До початку опалювального сезону заплановано відновити 60–70% теплової генерації. Тільки ДТЕК розраховує витратити на відновлення 3,9 млрд грн. 

Олексій Оржель. Фото: Олексій Оржель / Facebook

Найбільших збитків зазнали три компанії на ринку теплової генерації: ДТЕК, «Центренерго» та «Донбасенерго», наголошує голова київського офісу секретаріату Енергетичного співтовариства Олексій Оржель. За його словами, під час ремонтних робіт в Україні заплановано відновити 1,5 ГВт теплової генерації на різних обʼєктах залежно від рівня пошкодження та потреб мережі.

«ДТЕК утратив близько 80% генерації. На балансі ДК “Центренерго” перебували Зміївська та Трипільська ТЕС, які повністю зруйновані внаслідок російських обстрілів протягом березня — квітня 2024 року. “Донбасенерго” оперує Слов’янською ТЕС, яка теж зазнала серйозних пошкоджень після травневого обстрілу, — нагадує експерт у коментарі Забороні. — Якщо всі обʼєкти будуть виходити з ремонтної кампанії за планом, більшість потужностей теплової генерації зможемо повернути в енергосистему до опалювального сезону. Це значно покращить ситуацію та зменшить дефіцит електроенергії, а також частково розв’яже питання з опаленням взимку. Звісно, якщо росіяни не будуть атакувати об’єкти під час ремонтів або бити по відновлених теплостанціях».

Брак фінансування та обладнання для ТЕС

Оржель звертає увагу, що основна проблема у відновленні енергетичної інфраструктури — це наявність унікального обладнання. У ДТЕК запевняють: жодна компанія самотужки не в змозі дати раду таким масштабним руйнуванням, тому Міненергетики консолідує потребу в обладнанні по всіх компаніях, щоб знайти необхідне устаткування та запчастини на законсервованих станціях і за кордоном. Річ у тім, що критично необхідні запчастини й устаткування не виробляють на склад — їх потрібно замовляти й очікувати 12 місяців.

«Зараз Україна намагається знайти готове обладнання, яке підходило б до наших теплових станцій у країнах Східної Європи, де за радянських часів установлювали схоже устаткування, — пояснює Олексій Оржель. — Наприклад, Київ звертався до влади Болгарії, аби знайти потрібні трансформатори. Також відчутним є брак фінансування. Звісно, Україна отримує значну допомогу від наших західних партнерів, а також залучає внутрішні резерви».

Спроможності компаній відбудовувати пошкоджену інфраструктуру значною мірою підриває накопичення боргів.

«Річ у тім, що частина підприємств критичної інфраструктури потрапляють до сегмента балансового ринку через близькість до зони бойових дій. Це передусім водоканали й теплокомуненерго. Через серйозні пошкодження та руйнування такі обʼєкти критичної інфраструктури не можуть собі дозволити сплачувати за електроенергію», — акцентує голова київського офісу секретаріату Енергетичного співтовариства.

Блекаути та відключення тепла взимку 2024–2025: прогнози

У звʼязку з достроковим виведенням з планового ремонту атомних енергоблоків на українських АЕС ситуація в енергосистемі трохи покращилася, зауважують енергетики.

Динаміка продовжиться й восени: принаймні наступні три місяці Україна може пройти в енергобалансі, тобто з мінімальними обмеженнями світла за відсутності нових ударів РФ. У компанії «Укренерго» відзвітували, що сьогодні паралельно з ремонтами триває і посилення захисту енергетичних обʼєктів. Останні атаки дронів підтвердили, що він працює.

Однак експерти, з якими спілкувалася Заборона, прогнозують, що з першими морозами повернуться і віялові відключення. Все залежатиме від того, скільки енергообʼєктів держава зуміє відновити або побудувати з нуля.

Та чи зможе Україна захистити свої генераційні потужності? У ДТЕК назвали найгірший сценарій — відсутність узимку світла й тепла по 20 годин, за умови якщо Росія продовжить атакувати електро- та теплостанції.

Олексій Оржель також не відкидає ймовірності зимових блекаутів, адже піки споживання значно зростають порівняно з літнім та осіннім періодами, тож дефіцит електроенергії зберігатиметься.

«Енергетики робитимуть усе можливе, але ми прогнозуємо, що взимку в піки споживання — ранкові та вечірні години — буде дефіцит та відключення. Така ситуація в енергетиці може статися навіть у разі успішного ремонту й відновлення частини обʼєктів теплової генерації та за відсутності сильних морозів у грудні, — зазначає експерт. — В середньому обмеження на постачання електроенергії триватимуть від чотирьох до восьми годин протягом доби. Якщо зима буде теплою, ситуація може виглядати трохи краще. Росіяни намагатимуться руйнувати нашу енергетичну інфраструктуру, тому потенційна масштабна атака на генерацію може позбавити українців світла більше ніж на 20 годин».

Альтернативи централізованій системі: як допоможуть узимку

Через невтішні сценарії влада розглядає різні альтернативи, зокрема впровадження розподіленої генерації замість централізованої системи: побудову газопоршневих та газотурбінних станцій, а також сонячних і вітрових електростанцій невеликої потужності.

Однак на її розбудову може піти три-чотири роки. І це за умови достатнього фінансування та технічних ресурсів, зазначає голова громадської організації «Експертна платформа з енергоефективності» Ігор Черкашин.

Ігор Черкашин. Фото: Ігор Черкашин / Facebook

Розподілена генерація

Заміна централізованої генерації також має певні ризики. Українська електросистема, каже експерт, не підлаштована під використання невеликих станцій розподіленої електрогенерації. Це виклик для енергорозподільчих компаній. Інше питання — наявність обладнання для будівництва невеликих станцій, яке виготовляють лише на замовлення. Поки побудова залишається на етапі розробки, експерти закликають громади самотужки потурбуватися про енергонезалежність.

«Якщо проаналізувати поточну ситуацію, до опалювального сезону, за умови достатньої кількості ресурсів та обладнання, Україна може закупити на зовнішніх ринках установки розподіленої генерації потужністю 500–600 МВт — мова саме про газові генератори та турбіни, — вважає Олексій Оржель. — Але питання: як інтегрувати такі установки в українську енергосистему, щоб усе працювало синхронізовано? Сьогодні їх підключають на обʼєктах критичної інфраструктури тільки в разі блекауту. При цьому видача потужностей у систему та споживачам поряд не відбувається».

Автономні газові котельні

Ще одне ймовірне рішення — побудова невеликих автономних газових котелень. Вони здатні працювати навіть в умовах блекауту від невеликого дизельного генератора, тож можуть дати тепло та світло багатоквартирному будинку або кільком приватним оселям.

«За роки незалежності українські виробники побудували дуже багато таких котелень, та для заміни централізованої системи опалення їх усе-таки недостатньо. Є підприємство в Білій Церкві, — наводить приклад Ігор Черкашин. — Воно декілька десятків років споруджує сучасні газові, локальні котельні для будинків та бюджетних установ різних рівнів потужності. Але, на жаль, немає державного замовлення на виготовлення таких котелень — джерелом фінансування залишається виключно міжнародна фінансова допомога».

Когенераційні установки

Хорошим рішенням також можуть стати невеликі когенераційні установки. Вони працюють здебільшого на природному газу та здатні забезпечувати теплом і світлом в умовах блекауту.

Когенераційні установки мають великий потенціал для муніципальних і державних установ, щоб забезпечити споживачів теплом та електрикою взимку. Це обладнання дуже потрібне для регіональних теплокомуненерго, і сьогодні на нього є дуже багато запитів від водоканалів та інших комунальних підприємств. Окрім того, бізнес може використовувати ці установки для генерації теплової енергії.

Тарифи на електроенергію: чи буде підвищення

З 1 червня 2024 року в Україні підвищили тариф на електроенергію для населення — до 4,32 грн/кВт-год.

Для бізнесу тарифи на ринку формуються відповідно від актуальних умов та цінової політики. В середньому підприємства та компанії сплачують від 8 грн до 10 грн/кВт-год, однак і це не межа.

Експерти, з якими спілкувалася Заборона, наголошують: узимку тариф для підприємців зросте ще більше. 

Нині рівень тарифів для побутових споживачів не здатен повною мірою покривати витрати на виробництво електроенергії та ремонтні кампанії після атак РФ. Навіть після червневого підвищення.

На думку Олексія Оржеля, ціна за кіловат-годину для побутових споживачів з огляду на виробництво та транспортування має бути, як і для бізнесу, на рівні 8–10 грн.

«Сьогодні складно говорити про підняття тарифів, тому що ми всі розуміємо, наскільки негативно графіки відключень впливають на бізнес. У підприємців та побутових споживачів виникає запитання: “За що я маю платити?” Людям, а надто тим, хто не може дозволити заплатити реальну ціну за кіловат-годину, нині дуже важко. Тому держава має допомогти й надати адресні субсидії вразливим споживачам, — зазначає експерт. — Ціна 8 грн/кВт-год могла б покривати витрати й відшкодувати операційну діяльність енергетиків. Але навіть дворазове підвищення тарифу не допоможе компенсувати вартість відновлення обʼєктів енергетики. Тому маємо завдячувати фінансовій допомозі наших партнерів».

Ігор Черкашин також вважає, що підняття тарифу на електроенергію — вимушений крок.

«Цього не уникнути, адже є об’єктивні причини для підвищення. Коли споживач під час знеструмлення вмикає, наприклад, дизельний генератор, собівартість кіловат-години значно перевищує чинний тариф 4,32 грн. Адже в цьому випадку потрібно враховувати вартість палива, мастила, фільтрів та обслуговування техніки. Тому велике питання в тому, як донести до суспільства необхідність підвищення тарифу та його обґрунтування», — резюмує фахівець.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій