Процес примусової страти: посухи та допомога, що спізнилася, призвели до кризи в аграрному секторі Молдови

Рекордні температури влітку сильно відбилися на сільському господарстві Молдови, яке є основним джерелом надходжень в бюджет. В аграрному секторі республіки зайнято близько третини робочої сили та криза відобразиться на усіх жителях сусідньої з Україною державі.

Як фермери справляються з проблемами через посуху і яку допомогу чекають від уряду, в матеріалі наших молдавських колег із Ziarul de Gardă.

Посуха 2024 року та шкода аграріям

Миколай Спринчан із села Хиртопул Мік Криулянського району займається сільським господарством майже 40 років та керує близько 1400 гектарами посівів. За його словами, посуха, яка вразила аграрний сектор у 2024 році, завдала йому серйозної шкоди. Він все ще чекає допомоги від держави. 

«У нас близько 130 гектарів кукурудзи, що вирощується для насіння, три гібриди. Один був повністю знищений, і ми не маємо врожаю. На іншому ми сподіваємось приблизно на 500-600 кілограмів урожаю [це близько 50-60%]. На третьому, де йшов дощ, може бути тонна. Якщо ми думали, що зберемо півтори-дві тонни соняшника, то зараз бачимо, що буде менше за тонну», — ділиться фермер.

Він пояснює проблеми двома посухами — на землі й в атмосфері. Якщо температура повітря сягала 40-41 градуса, то на поверхні ґрунту було 60 градусів. Чоловік зазначає, що за 40 років, що він займається сільським господарством, не пам’ятає, щоб така температура трималася майже два тижні поспіль. 

Незадоволений чоловік і тим, як діяла держава: «Я думаю, допомогу, яку ми отримали, — це ганьба для нашого міністра [сільського господарства та харчової промисловості Володимира Боля] та керівництва країни. Ми довго вибивали допомогу. Ще й суспільство розділилося, коли міністр дозволив собі сказати, що гроші для фермерів забрали з виплат дітям та старим, а до нас вони не дійшли».

В кризі винна не тільки погода

Весною в Молдові тривалі періоди майже літньої спеки змінювалися хвилями холоду із заморозками ночами та вранці. Це вплинуло, наприклад, на врожай ягід: деякі замерзли, а інші дозріли надто рано, що могло вплинути на їхню якість. Кукурудзяні поля на півдні пошкоджені спекою на 70-100%, соняшник постраждав у середньому на 60-80%. Втрати посівів першої групи 2024 року становили 135 мільйонів леїв (близько 7 млн ​​євро).

Експерт з економічної політики Віорел Ківрига зазначає, що фермери вже давно страждають від кризи, а кліматичні умови — це лише один із чинників.

«Крім втрат, які зазнають фермери через посуху та інші природні фактори, деякі збитки пов’язані з пандемією та зі зміною логістики, зі зниженням цін. Фермери поставлені у становище, якому не позаздриш. Це дуже великий тиск», — впевнений він.

Держава, за словами держсекретаря Василія Шарбана, запропонувала відшкодування акцизу на дизпаливо: лише за 2023 рік було надано 139,5 мільйона леїв (близько 7,8 млн євро) 3171 фермеру.

Переживши пандемію та посуху у 2020 та 2022 роках, молдавські фермери зіткнулися з колосальним зростанням цін на добрива та дизельне пальне, на якому працює багато сільгоспмашин. Ще 2022 року Румунія пообіцяла як гуманітарну допомогу молдавським фермерам 4000 тонн палива. Проте аграріям воно надійшло лише у квітні 2024 року. Кишинів пояснював затримку тим, що влада не могла знайти місце для зберігання таких обсягів палива.

«Нерозумно з боку міністра говорити, що у нього немає каністри для зберігання дизельного пального, тоді як Румунія робить нам подарунок, щоб ми могли вижити. Можливо, якби фермери не зчинили шуму, дизель би і не прийшов. Я не бачу допомоги від міністерства, але бачу диверсію», — каже фермер Миколай Спринчан.

Василій Шарбан пояснює цю затримку тим, що передача подарованого Румунією ДП передбачала тривалий бюрократичний процес, у якому було задіяно кілька держустанов.

Надзвичайна ситуація

Після протестів 2023 року та погроз провести нові акції протесту фермери отримали від держави 1,6 млрд леїв (близько 82,4 млн євро) як допомогу — гроші, передбачені Національним фондом розвитку сільського господарства та сільського середовища Молдови.

Весною 2024-го уряд розробив заходи термінового сільськогосподарського кредитування, які перестали діяти 31 травня. Деяким фермерам вдалося отримати гарантований державою кредит 96,06 мільйона леїв (близько 5 млн євро). Прем’єр-міністр має намір поновити надання цього кредиту. У серпні уряд виділив ще 100 млн леїв (близько 1,15 млн євро) на часткову компенсацію збитків від посухи та граду. 

Фермери сподіваються хоча б відбити інвестиції, зроблені в цей урожай. Особливо важко доводиться тим, хто взяв кредит, — повертати його нема чим. Директор Асоціації Forța Fermierilor Александру Бедереу вважає, що частково розв’язати проблему могло б запровадження надзвичайного стану в сільськогосподарському секторі. Однак поки що влада тільки створила Комісію з надзвичайних ситуацій для реєстрації збитків та визначення заходів для подолання кризи.

Принципи самодопомоги: адаптація до кліматичних умов

У середньому Молдова стикається із посухою кожні шість-сім років, на Півдні країни — кожні чотири-п’ять років. Але через глобальну зміну клімату ситуація почала посилюватися.

Молдовський спеціаліст з енергетики та громадянський активіст Євген Каменяр зазначає, що Європа — континент із найшвидшим темпом нагрівання у світі. «У зв’язку з цим сільське господарство є найбільш постраждалим сектором у нашій країні, і це має турбувати нас. Це не привід для паніки, а привід вжити необхідних заходів. Тобто конкретні заходи щодо адаптації: вирощування стійких культур, запровадження принципів ресурсоощадного сільського господарства тощо», — каже він.

Ігор Голбан із села Бечою дотримується саме цих принципів. Сільським господарством він займається з 2005 року: вирощує волоські горіхи, мигдаль та обліпиху, а в останні роки зайнявся виробництвом олій, натуральних соків, сухофруктів та насіння. У нього теж були втрати через посуху, але не всі культури потребують великого обсягу води.

«Найсильніше постраждала обліпиха, тому що коріння більше знаходиться на поверхні, потрібен краплинний полив або просто полив. Ця культура вимагає більше води порівняно з волоськими горіхами та мигдалем. Нещодавно пройшли дощі, нестача води в ґрунті трохи компенсувалася, але вона все одно потрібна, адже через невелику кількість води страждає якість плодів та їх розмір», — пояснює фермер.

Алексій Міку також намагається самостійно адаптуватися до нестабільних умов для сільського господарства. «Ми не зверталися за допомогою у дизпаливі, бо вважали, що є інші фермери, яким набагато гірше. У нас культури є, і вони живі. Так, це не той урожай, на який ми очікували, але ми отримаємо субсидії на екологічну продукцію, які виплачуються щорічно. Це допоможе нам сформувати бюджет на найближчі роки»‎, — каже він.

Міку вдається раціоналізувати витрати завдяки екологічному сільському господарству, відмовившись від дорогих хімічних добрив та фунгіцидів на користь зелених добрив.

«Я гадаю, що це вихід. У нас має бути державна політика щодо збільшення чи відновлення здатності ґрунту виробляти сільськогосподарські культури, — вважає фермер. — Кліматичні явища впливають на нашу країну багато років. Я найкраще пам’ятаю посуху 2007 року. Судячи з досліджень, які я читав, вони все більше й більше посилюватимуться. У Молдові 76% чорнозему, порівняно з іншими країнами [Європи], а ми все ще сильно відстаємо за обсягами виробництва. Десь ми відстаємо у технічній частині, а десь — в агрономічній підготовці. Аспектів багато, і потрібні глобальне бачення та концепція».

Чи буде зростання цін в Молдові?

Крім фермерів, постраждати від проблем у сільському господарстві можуть і кінцеві споживачі. Економічний експерт Віорел Ківрига вважає, що ціни на продукти можуть зрости, найважче буде сім’ям з низьким доходом.

Проте опитані Ziarul de Gardă називають підвищення цін саме через проблеми у сільгоспсекторі малоймовірним. «Я не думаю, що ціни зростуть, бо продовольча пшениця у Молдові є. Можуть виникнути проблеми, якщо подорожчає кукурудзяне борошно, тому що в нас майже немає врожаю, але в цілому на людей це не вплине», — каже Миколай Спринчан.

Схожої думки дотримується Олексій Міку: «Я думаю, що підвищення цін відбулося у 2022 та 2023 роках, коли у нас був досить маленький урожай та енергоресурси були дорогими, адже дизельне пальне коштувало 30 леїв. Так, очевидно, що в довгостроковій перспективі інфляція торкається всіх нас, буде деяка корекція цін, але не різке подорожчання на десятки відсотків».

Матеріал створено та опубліковано за підтримки Медіамережі