Росія втягнула КНДР у війну з Україною: які загрози перед ЗСУ та чи\чим відповість Захід
На початку року президент Франції Еммануель Макрон порушив питання про відправку французьких військ в Україну. Така підтримка дозволила б українським оборонцям зосередитися на найгарячіших точках фронту. Однак ініціативу не підтримали деякі ключові країни ЄС, буцімто, участь іноземного контингенту могло б призвести до ескалації конфлікту.
Поки європейські країни утримуються від радикальних рішень, Росія вже готується отримати підкріплення від Північної Кореї. Ймовірно, йдеться про тисячі солдатів, які вже незабаром можуть опинитися в зоні бойових дій.
Чим це загрожує українським військам та чи перегляне Європа ініціативу Франції — разом з експертами розбиралась редакторка Заборони Світлана Гудкова.
Військові КНДР уже помічені в Україні
У червні 2024 року Владимир Путін здійснив візит до Північної Кореї, де підписав договір про стратегічне партнерство із лідером КНДР Кім Чен Ином. Документом передбачено, зокрема, негайне надання «військової та іншої допомоги всіма наявними в розпорядженні засобами» в разі збройного нападу на другу сторону договору. Уже тоді були побоювання, що Кремль хоче залучити у війну з Україною північнокорейські війська. Та експерти здебільшого були переконані, що мова йде про надання озброєння.
Однак на початку жовтня видання Kyiv Post повідомило про ліквідацію понад 20 ворожих військових поблизу окупованого Донецька, включаючи шістьох офіцерів із Північної Кореї. За даними медіа, іноземні військові прибули на окуповані території України, щоби «провести переговори з російськими колегами», а удар відбувся під час демонстрації підготовки російських військ до штурмових дій та оборони.
Читати більше новин в TelegramЗахідні аналітики та журналісти вважають, що окремі офіцери з КНДР спостерігають за російськими бійцями й вивчають поле бою. Зокрема, приєднання до війни дає Північній Кореї можливість випробувати зброю та отримати бойовий досвід для своїх військ, щоб згодом застосувати його у війні проти Південної Кореї.
Звісно ж, речник Кремля Дмітрій Пєсков заперечив наявність північнокорейських військових на Донбасі. Та вже в середині жовтня про плани Північної Кореї відправити до РФ близько 12 тисяч військових повідомила розвідка Південної Кореї, а в Україні уточнили, що вони вже проходять навчання на сході Росії. Пізніше прибуття підтвердив міністр оборони США Ллойд Остін.
Проблеми на фронті
Здавалося б, що 12 тисяч іноземних військових на фоні 700-тисячної російської армії, яка перебуває на території України, не відіграють особливої ролі на фронті. Але військові експерти переконані, що це не так.
«По-перше, у ці 700 тисяч входять не лише одні штурмовики, а й підрозділи забезпечення, протиповітряної оборони, флот і таке інше. По-друге, тут варто порівнювати не відносно всього угруповання армії РФ, а зіставляти із силами, які знаходяться на окремих напрямках. Росіяни можуть мати цілком справедливі розрахунки, за якими це підсилення дозволить їм добитися конкретних задач при наступі на Курахівському, Вугледарському чи Покровському напрямках. А якщо ми говоримо про Курщину, то ці 12 тисяч будуть серйозним підсиленням для 50-тисячного угрупування ворога, яке там діє проти українських сил», — пояснює Забороні військовий експерт Іван Киричевський.
За його словами, є ознаки перетворення у війну 19 століття — з масштабними бойовими діями та залученням великої кількості васальних військ. І як вести цю війну в умовах 21 століття, мало хто розуміє.
Щоправда, є одна проблема, яку можна й треба вирішувати вже зараз, щоб ефективно протидіяти північнокорейським військовим, а саме — подолання мовного бар’єра, каже військовий експерт Іван Ступак. Для цього потрібно залучити розвідників та військових перекладачів зі знанням корейської. І тут нам можуть допомогти наші партнери із Сеула.
«Військові з Південної Кореї краще будуть розуміти логіку їхніх дій, вони допоможуть розшифровувати перехоплені розмови та вести допит. І це буде доброю нагодою налагодити зв’язки із Сеулом, адже поки не мали можливості для співпраці. Спочатку вони можуть допомагати розвідувальною інформацією, а згодом погодити більш широку допомогу з наданням військової техніки. Це привід для розвитку», — вважає військовий експерт.
Але тут Іван Киричевських застерігає від надмірних фантазій, що Південна Корея все це надасть безплатно. «Розмови про зняття Сеулом табу на постачання Україні летальної зброї були ще весною. І вже тоді нічого не заважало зробити якісь практичні кроки, щоб домовитися з корейцями та заключити контракти. Натомість ми нафантазували, що нам за просто так поставлять танки, гармати та літаки, які вони продають за мільярди доларів», — зазначив експерт.
Реакція світу на військових КНДР в Україні
Інформація про можливе залучення тисяч північнокорейських солдатів до війни в Україні на боці Росії відновила дискусії щодо потенційного розміщення європейських військ для підтримки Києва. Як пише Politico, глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав переглянути пропозицію Макрона, яку раніше відхилив канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Колишній командувач Збройних сил Естонії Ріхо Терхас звинуватив Захід у пошуку виправдань для своєї бездіяльності. Він вважає, що Європа має серйозно розглянути можливість введення військ в Україну, хоча й визнає, що участь північнокорейських військ може мати обмежений вплив на перебіг бойових дій.
Про готовність відправити війська в Україну начебто повідомили і в Сеулі, принаймні про це пише видання Newsweek із посиланням на південнокорейські ЗМІ. Та слід зауважити, що офіційного підтвердження цієї інформації не було. Проте в Раді з нацбезпеки Південної Кореї заявили, що відкриті до перегляду позиції щодо можливого постачання летальної зброї в Україну.
Військ країн ЄС чи НАТО в Україні поки не буде
Військовий експерт Іван Ступак вважає, що без погодження зі США, європейського контингенту, навіть за бажанням глав держав, в Україні не буде. Саме тому, що у Вашингтоні були проти, ініціатива французького президента затихла. Так само як це було з дозволом Великої Британії бити далекобійною зброєю по території РФ.
«І росіяни обрали дуже зручний час, коли США знаходиться в розпалі передвиборчих перегонів за крісло президента. І до січня 2025 року навряд чи будуть ухвалюватися якісь важкі рішення, тому що все залежатиме від результатів виборів», — вважає він.
Але Іван Киричевський переконаний, що українці взагалі неправильно трактували посилання французького президента. І ніхто не мав наміру направляти в Україну іноземні війська для виконання тих чи інших завдань.
«Говорячи про це, Макрон мав цілком конкретне планування, яке виглядало не настільки пасіонарно. Річ у тому, що на травень 2025 року в Румунії заплановані масштабні маневри сухопутних військ НАТО, куди Франція планує направити доволі велику кількість техніки та 5 000 військових, — каже експерт. — Як ми розуміємо, від Румунії до Одеси не так далеко. І, можливо, що все це планування підв’язувалося під ймовірну дестабілізацію ситуації в Молдові внаслідок перемоги проросійських сил на виборах та подальшим підживленням російського угрупування в Придністров’ї. А про те, щоб загнати підрозділи для охорони українського кордону з Білоруссю, — це вже наші фантазії».
Киричевський вважає, що українці мають завищені очікування від західних партнерів, і навряд чи вони мають реагувати на появу північнокорейських військ в Україні так, як ми того хочемо. Особливо на фоні дворічної комунікації, коли Київ переконував європейців, що їм не доведеться воювати з росіянами, але натомість вони мають надати усе необхідне для перемоги над РФ.
«І під цей меседж Європа фактично озброювала українську армію, роздягаючи свою власну. Два роки ми вели цю лінію, а тепер ми висловлюємо претензії, чому вони не хочуть воювати за нас на фронті, хоча самі європейці залишилась без резервів. А зараз у НАТО розуміють, що воювати з Росією таки доведеться, а на достатню підготовку в них усього лише кілька років. Тож Україна зараз знаходиться в такій ситуації, коли збереження поточної підтримки вже буде суттєвим досягнення. А її збільшення — великою перемогою», — резюмував військовий експерт.
Читати більше новин в Telegram