Різниця осіла на килимах і меблях? Журналісти знайшли втрату 600 млн гривень в закупівлях дронів

До мільйонних контрактів із закупівлі дронів допустили фірму, яка до того торгувала килимами. Загальна сума завищень, яку вдалося виявити, сягнула 593 мільйонів гривень.

Тим часом попит на постачання безпілотників дедалі більше зростає. У 2024 році Кабінет міністрів виділив на «Армію дронів» 48 мільярдів гривень — на постачання через Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації. 

Про дивні переплати і пояснення чиновників — в розслідуванні hromadske.

Компанія «Кріон-М»

ТОВ «Кріон-М», за даними YouControl, має статутний капітал — 765 гривень. Вид діяльності — гуртова торгівля меблями, килимами, лампами тощо. Офіс розташований у приватному секторі на околицях Кривого Рогу.   

Керівник і бенефіціар компанії — Максим Сажнєв. У чоловіка також зареєстрований ФОП за КВЕДом «Діяльність у сфері архітектури», а також компанія «ТЕРРА НОВА КР», яка спеціалізується на оренді нерухомості.

Дрони для Держспецв’язку

Та 2023 року «Кріон-М» почав продавати дрони Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації. Прямого і прозорого тендера не було — тобто пропозиції надавали ті компанії, які запросили у самому Держспецзв’язку. Ці постачання відбувалися у межах спільного з Міністерством цифрової трансформації проєкту «Армія дронів».

Початково один дрон, куплений у «Кріон-М», обходився Держспецзв’язку майже у 500 тисяч гривень, хоч тоді цю саму модель можна було купити удвічі дешевше (про це трохи згодом).

А втім, захмарні ціни «Кріон-М» не завадили Держспецзв’язку укласти з ним два контракти. За першим, підписаним у травні 2023 року, компанія поставила 1074 дрони. За другим, підписаним у серпні того ж року, держава отримала 1912 «пташок».

Завищені ціни

У липні 2023 року, уряд ухвалив постанову, яка дозволила виробникам закладати у контракти з державою до 25% прибутку. Окрім того, що «Кріон-М» — не виробник, є ще нюанс: ці 25% прибутку мали закладати від собівартості дронів. А націнки всіх учасників цього ланцюжка постачань явно перевищують 25%.

Можливо, хтось запідозрив щось не те або ж у Держспецзвʼязку вирішили хоч якось приховати завищені ціни та підігнати цифри під постанову про 25%.

Однак є факт: за першим контрактом «Кріон-М» поставив 1074 дрони утридорога, а пізніше — ще 402 безпілотники, але вже за зниженими цінами. Допостачання відбулося за додатковою угодою, укладеною в лютому 2024 року. Тож середня ціна за контрактом з 498 071 грн за дрон упала до 359 631 гривні.  

У межах другого контракту поставили 1912 безпілотників за повною вартістю, а пізніше додали 488 штук за зниженою ціною. Тож середня вартість опустилася з 494 029 до 393 576 гривень. Це допостачання відбулося за додатковою угодою, укладеною в листопаді 2023 року.

Але де «Кріон-М» дістав дрони за зниженою вартістю та якою, власне, вона була — невідомо.

Як купували Autel інші

Від якої б ціни «Кріон-М» не відштовхуватися — це все одно забагато.

У компанії пояснювали, що ціни такі, зокрема, через комплектування: разом із дроном та батареєю до комплекту входила ще одна додаткова батарея. У роздріб такі батареї продають приблизно за 15 тисяч гривень.

Волонтерський «Фонд Сергія Притули» у червні 2023 року купував такі дрони у комплекті з однією батареєю за 280 тис. гривень. У серпні — лише за 212 тисяч за штуку.

Навіть державні установи у 2023 році купували ті ж Autel значно дешевше. Житомирська міська рада придбала за ціною 287 тисяч за штуку. Одне зі Львівських комунальних підприємств — за 269 тисяч гривень. Тобто аж ніяк не за 359 тисяч, як після зниження ціни у «Кріон-М», і тим більше не 500 тисяч, як було спочатку.  

Тобто на контракті, підписаному у травні 2023-го між Держспецзвʼязком та «Кріон-М», «наварили» близько 195 млн грн, а на контракті, підписаному в серпні 2023-го, — ще близько 398 мільйонів.

На ці майже 600 мільйонів гривень можна було б купити ще 2600 таких Autel з додатковою батареєю до кожного. Або 2000 пікапів для ЗСУ. Або чотири Bayraktar. Або 70 рухомих пунктів управління для підсилення протиповітряної оборони. 

Ланцюжки постачання «Кріон-М» дронів

Не менш цікаві ланцюжки постачань цих дронів Autel, адже одним «Кріон-М» тут не обійшлося. Безпілотники, продані державі за завищеною вартістю, українська ТОВ купувала у європейських компаній — польської UMO та німецької Danator.

UMO

Польська UMO вже давно працює на ринку озброєнь. Але по-справжньому почала заробляти під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У 2022 році її прибуток збільшився майже в 15 разів. 

28 вересня 2023 року «Кріон-М» купив у них 912 дронів Autel майже за 447 млн гривень. Тобто ціна одного комплекту сягнула майже 490 тисяч гривень за тодішнім курсом. 

Для порівняння: офіційний європейський дистриб’ютор компанії Autel у вересні 2023 року продавав ті самі дрони за 280.5 тис. гривень. До того ж це роздрібні ціни, які зазвичай дещо вищі, ніж гуртові. У «Кріон-М» стверджують, що польська компанія не розкрила їм ані ланцюгів постачання, ані первинної собівартості товару. UMO на запити не відповіла.

Danator

Німецька компанія Danator заслуговує на особливу увагу, бо німецького там не так уже й багато. Фірма зареєстрована у 2023 році в невеличкому німецькому містечку Кірхбер. Засновник і керівник — українець Сергій Велічукі.

До 2020 року Велічук працював на державному підприємстві «Спецтехноекспорт», яке спеціалізується на експорті та імпорті товарів оборонно-промислового комплексу. А до цього був співробітником Київської прокуратури. Ще раніше, щонайменше з 2010 року, працював у Міністерстві внутрішніх справ.

«Кріон-М» придбав дрони у компанії Сергія Велічука за вже завищеною вартістю. Так, у липні 2023 року там купили 532 дрони за 6 240 тисяч євро. Тобто 11 730 євро за штуку, а це за тогочасним курсом близько 487 тисяч гривень.

То чому в українсько-німецької компанії були такі ціни? «Що я вам буду називати? Що це за дитячий садок?» — відповів Велічук на прохання журналістів-розслідувачів назвати ціну, за якою Danator закуповував дрони.

За словами бізнесмена, його дрони мають якусь спеціальну прошивку, через те й дорогі. Мовляв, прошивка коштувала близько 2 тисяч, валюту Велічук не пригадує. 

Журналісти знайшли дрон з тієї партії, яку Danator продав для «Кріон-М» (з маркуванням від «Армії дронів» і відповідним серійним номером) і показали його технічному експерту «Фонду Притули». За його словами, прошивка у нього абсолютно стандартна.

«Я не бачу, щоб з ним якісь маніпуляції проводили. Це стандартна заводська прошивка. Дрон на системі neutral. Зазвичай вони ніяк не модифіковані. Ціна у $2000 за прошивку одного дрона є захмарною, і ми ніколи не стикалися з тим, щоб хтось за таку модифікацію просив таку суму грошей», — сказав експерт. 

Всього у липні 2023 року «Кріон-М» закупив у Danator для Держспецзв’язку щонайменше 1074 дрони Autel. Партія обійшлася у $14 130 тисяч, або 516.5 млн гривень.

Хтось понесе відповідальність?

Очільник Мінцифри Михайло Федоров стверджував, що Міноборони не справлялося із закупівлею дронів від початку повномасштабного вторгнення. Тому за справу взялося Мінцифри разом із Держспецзв’язку. 

Тож політично Федоров і Щиголь відповідали за закупівлю безпілотників. Ось, наприклад, сертифікат кінцевого споживача на постачання дронів, які закупили за завищеною вартістю. Тут стоїть підпис тодішнього голови Держспецзв’язку Юрія Щиголя.

Справа Щиголя

20 листопада 2023 року НАБУ і САП запідозрили його у заволодінні держкоштами на понад 62 млн грн під час закупівлі програмного забезпечення. Тоді ж його звільнили з посади. У січні 2024 було відкрито кримінальне впровадження, проте підозри досі ніхто не отримав.

Цікаво, що лише за чотири дні до цього Михайло Федоров надіслав листа до НАБУ про завищення цін на закупівлях Autel. Тобто проблему в Мінцифри нібито помітили лише в листопаді — через місяці після постачання дронів на фронт, які стартували ще в липні 2023 року. 

Федоров каже, що сам дізнався про завищені ціни у вересні 2023-го, потім Мінцифри почало моніторинг, і саме за його підсумками було звернення до НАБУ. 

«Ми стали отримувати сигнали від інших компаній ще у вересні, можливо, у серпні, про те, що можемо закуповувати по іншій ціні. Потім наприкінці вересня я отримав з фронту перші накладні за такою [завищеною] ціною. Ми запросили ці контракти, ввели моніторинг цін на ринку. У листопаді я написав лист до НАБУ про те, що з Autel були певні проблеми, тож просимо вас покращити або поглибити моніторинг цих договорів», — сказав Федоров у коментарі hromadske. 

Закритий модуль Prozorro

Федоров каже, що не моніторив закупівлі від початку заснування проєкту «Армія дронів», тобто близько півтора року. Хоча у Мінцифри був доступ до загальних обсягів контрактів та кількості закуплених дронів. 

За його словами, після історії з Autel у Мінцифри зробили висновки. Розраховують, що система має працювати інакше, бо у Держспецзв’язку новий керівник. 

«Нас як авторів цього проєкту не влаштовує, що ціни можуть відрізнятися. Репутація цього проєкту має бути залізобетонна. У чому полягають мої внутрішні висновки? По-перше, наступного року 50% усіх закупівель потрібно перевести на закритий модуль Prozorro. По-друге, ми побудували команду, яка тепер контролює кожен контракт», — зазначив міністр.

Завищенню цін на Autel, за його словами, зараз має дати оцінку слідство.