ATACMS вже б’ють по РФ: як далекобійні ракети змінять хід війни

За два місяці до закінчення повноважень президент США Джо Байден нарешті дозволив Україні використовувати далекобійні ракети ATACMS для ударів по території Росії. Першочергово ракети будуть використані для захисту ЗСУ в Курській області, де розміщені російські та північнокорейські війська. Але згодом дозвіл може бути розширено.

Як застосування далекобійних ракет врятує ситуацію на Курщині та які потенційні військові об’єкти РФ є цілями, разом з експертами розбиралась редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Відповідь на залучення Росією військ КНДР

Хоч офіційно американський президент не озвучував надання дозволу бити ракетами ATACMS по території РФ, дозвіл підтвердили Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель та помічник держсекретаря США Браян Ніколс. Останній заявив в інтерв’ю бразильському виданню O Globo під час саміту G20, що рішення дасть Україні «більше можливостей для самозахисту і, якщо пощастить, дозволить РФ зрозуміти, що застосування сили для захоплення української території не матиме успіху, і, можливо, вона почне переговори про мир або, що ще краще, просто піде з української території. Саме від них залежить, триватиме цей конфлікт чи ні».

Як зазначає видання The New York Times, яке першим повідомило новину, дозвіл надано у відповідь на несподіване рішення Росії залучити північнокорейські війська до бойових дій. Байден сподівається, що удари по північнокорейських підрозділах можуть змусити Пхеньян переглянути підтримку Москви.

Дозвіл на застосування ракет, додає AXIOS наразі обмежено лише Курською областю РФ, але експерти вважають, що це обмеження варто зняти. Заступник директора програми FDD Джон Харді також переконаний, що ураження цілей по всій Росії може посилити позиції Києва на переговорах, зокрема змусити Москву припинити атаки на українську енергетику.

Північнокорейські військові — ціль № 1 для ATACMS

Москва, намагаючись виправити обстановку на своїй території, отримала підтримку від Пхеньяна, який відправив до Росії близько 10–12 тисяч військових. Разом із ними прибули системи залпового вогню, артилерія та боєприпаси. Дозвіл США на використання Україною далекобійних ракет ATACMS став відповіддю саме на це розгортання, пояснює військово-політичний експерт Олександр Кочетков.

«Ось ці ATACMS з касетною бойовою частиною будуть бити по місцях розташування живої сили північнокорейських військ, по командуванню та техніці. Тобто ця зброя здатна нівелювати наявність військ, які є доволі суттєвим підкріпленням для російської армії на тому напрямку», — зазначив експерт.

Він також додав, що ракети можуть застосовуватись і в інших регіонах, де буде виявлено військових КНДР.

До речі, зараз ЗМІ повідомляють, що в ніч проти 19 листопада саме ракетами ATACMS було уражено арсенал 1046-го центру матеріально-технічного забезпечення поблизу міста Карачев Брянської області РФ.

Місяць тому в тому ж місті був уражений 67-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ, де зберігалися боєприпаси, у тому числі з КНДР.

Співзасновник Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло вважає, що удари по логістиці та складах зброї ворога переломлять ситуацію на тактичному рівні.

«Вже кілька разів росіяни відкладали свій контрнаступ у Курській області, тому що перед тим нам вдавалося вражати їх склади зі зброєю. Тож, використовуючи далекобійні ракети, ми зможемо добитися якщо не повної зупинки атакуючих дій противника, то хоч зменшення інтенсивності, коли російські війська відчують брак необхідного озброєння», — вважає військовий експерт.

Росія не здатна збивати ATACMS

Москва відреагувала на дозвіл США завдавати ударів ракетами ATACMS по російській території, назвавши це «прямим втручанням НАТО у війну» та погрожуючи асиметричними заходами. Водночас розповідає про «надможливості» своєї ППО. Однак, за словами військових експертів, ефективність цих систем у протидії ATACMS майже нульова.

«Нами поки не зафіксовано, щоб росіянам вдавалося їх збивати. Можливо, одиничні ракети вражались із С-400, але це лише якщо комплекс розгорнутий у бік пострілу, і вони встигають випустити ракету. ATACMS летить із надзвуковою швидкістю на фінальній ділянці траєкторії, і від пуску до прильоту проходять лише секунди», — пояснює Олександр Кочетков.

До того ж ЗСУ провели масштабну підготовку, систематично знищуючи російські системи ППО. «Ми їх вражали на Херсонщині та Харківщині, коли деокуповували ці території. Ми змусили росіян перекинути системи ППО в східну частину Криму, щоб захистити Керченський міст. Звісно, вони будуть пробувати збивати наші ракети, можливо, десь їм навіть це вдасться, але все-таки російська ППО, особливо після нашої підготовчої роботи, є вразливою. І вони її дуже бережуть, прикриваючи лише найбільш важливі об’єкти», — зазначає Жмайло.

Не тільки Курськ

Військові експерти припускають, що дозвіл на застосування ATACMS по території Росії згодом може бути розширено на інші області з важливими цілями, включно з аеродромами.

«Влітку Міноборони представило США список із 250 пріоритетних цілей у 300-кілометровій зоні ураження американськими ракетами. Можливість їхнього знищення вже дасть нам перевагу на стратегічному рівні. І я сподіваюся, що ми отримаємо цей додатковий інструмент», — каже Дмитро Жмайло.

Він зазначає, що ATACMS дуже ефективні для ураження й складів БК ворога. Також треба розуміти, що на невеликій відстані від фронту знаходяться командні пункти, штаби зв’язку й розвідки, пускові установки «Іскандерів» або зенітно-ракетні комплекси, які також стануть ціллю ЗСУ.Зокрема в 300-кілометровій зоні знаходяться до 20 аеродромів, на яких розташовується тактична авіація, з якої на міста та позиції українських військових на фронті летять КАБи. Також деякі із цих аеропортів використовуються для запуску «шахедів».