'
Читаєте зараз
В Одесі радикали напали на Марш рівності. Поліція не реагувала на це, а агресорів не будуть судити за гомофобію

В Одесі радикали напали на Марш рівності. Поліція не реагувала на це, а агресорів не будуть судити за гомофобію

Samuil Proskuryakov

В останню неділю літа в Одесі відбувся Марш рівності, який атакували радикали. Зрештою це вилилося в бійку між членами правого екстремістського угруповання «Традиція і порядок» та поліцією. Постраждали двоє поліцейських, 16 порушників затримали, але за напад на правоохоронців, а не учасників ЛГБТ-прайду. Заборона поговорила з організаторами маршу та розповідає, що відбулося та хто саме накинувся на учасників.


Удень, 30 серпня, на Приморському бульварі розпочався фестиваль «Одеса Прайд-2020», який організувала місцева ЛГБТ-організація. Формат, час, локація і заходи були заздалегідь узгоджені з поліцією. Організатори обговорювали потрібні заходи безпеки і можливі провокації. А інформацію про погрози поліція коментувала їм так: вони знають, що відбувається, і тримають все під контролем.

Фото з фейсбук групи “Традиція і Порядок”

Одночасно з учасниками маршу біля пам’ятника Рішельє почали збиратися представники екстремістського угруповання «Традиція і порядок», яких було в кілька разів більше. Вони організували контракцію і вирушили на Думську площу, щоб заблокувати три десятка учасників фестивалю. 

«Спочатку вони [поліція] сказали, що можуть створити коридор через натовп радикалів, щоб учасники могли пройти. Але ця ідея звучала дуже небезпечно і навіть образливо. Просто уявіть, яке це йти коридором, коли з обох боків на тебе летять погрози. Відтісняти «Традицію і порядок» вони теж не планували, оскільки ті, за їхніми словами, не робили нічого протизаконного», – каже Забороні Ганна Леонова, організаторка «Одеса Прайд» та очільниця «Гей Альянс Україна».

За словами Леонової, коли основна радикально налаштована колона побігла в бік Маршу рівності, поліція вишикувалася в кільце, затиснувши учасників прайду всередині. У них кидали камінням, палицями і пляшками. Одній дівчині погрожували згвалтуванням і намагалися витягти з оточення. Десять учасників маршу дістали опіки обличчя і рук від розпилення перцевих балончиків.

Фото з фейсбук групи “Традиція і Порядок”

Людей поза колом ніхто не захищав. Але, як каже керівник проєкту «Національні параюридичні мережі» організації «Альянс.Глобал» Борис Хмелевський, за його межами було навіть безпечніше – можна було хоча б втекти. Деяких учасників ЛГБТ-маршу переслідували члени «Традиції і порядку», але поліцейські не реагували і на це. «Вони говорили, що ці люди просто бігають, що їх не потрібно захищати», – додає Леонова.

Та коли представники «Традиції і порядку» почали атакувати поліцейських, останні негайно відреагували. Між радикалами і правоохоронцями сталися сутички, внаслідок яких один поліцейський дістав важке поранення. Загалом поліція затримала 16 членів угруповання.

Хто такі «Традиція та порядок»?

«Консервативний політичний рух» виник у 2016 році. Це агресивна праворадикальна організація, яка нападала на українських ромів, геїв та феміністок. «Традиція та порядок» активно пропагує свої ідеї – наприклад, її члени регулярно розклеюють плакати проти геїв та феміністок на київському Подолі. Крім цього, організація навчає своїх членів поводженню зі зброєю і тактиці ведення бою.

Фото з фейсбук групи “Традиція і Порядок”

Лідер руху – Богдан Ходаковський. Йому 23 роки. До заснування «Традиції і порядку» Ходаковський був учасником праворадикальної організації «Реванш». У 2015-му «реваншисти» штурмували Верховну Раду на Покрову, обстрілювали сітілайти з рекламою підрозділу «Київ-1», палили офіс Компартії. Наступного року Служба безпеки України затримала членів організації, зокрема й Ходаковського, а в приміщенні, де вони збиралися, виявили і вилучили п’ять гранат, чотири електродетонатори, дві тротилові шашки. До «Реваншу» Богдан Ходаковський був членом «Братства» Дмитра Корчинського. 

На цьогорічних парламентських виборах Ходаковський балотувався до Верховної Ради по рідному 66-му округу в Житомирі, набравши 1,4 %. Спершу йшов під брендом партії «Сила і Честь» Ігоря Смєшка, а згодом – як самовисуванець. 

Фото з фейсбук групи “Традиція і Порядок”

Двох колишніх членів «Традиції і порядку», Юрія Ткаченка та Юсупа Абуєва, пов’язують із вбивством трирічного сина депутата Київської обласної ради і підприємця В’ячеслава Соболєва у Києві. Ймовірний кілер Андрій Лаврега мав поцілити у чоловіка, який їхав із родиною у своєму Range Rover. Натомість влучив у дитину

«Традиція та порядок» має й політичні амбіції. Зокрема, на сторінці організації у Facebook зазначається, що організація перебуває на стадії перетворення на політичну партію.

Чому така ситуація взагалі виникла?

Подібні ЛГБТ-марші відбуваються в Україні регулярно з 2015-го і з кожним роком зазвичай збирають дедалі більше людей. Поліція посилено охороняє учасників і на самих маршах запобігає нападам праворадикалів. Але в Одесі все відбувалося навпаки. 

Дехто звинуватив організаторів у тому, що вони погано підготувалися до події та не комунікували з поліцією. «Організатори усвідомлювали, що така ситуація може трапитися, і мали, наприклад, орендувати автобус, на якому можна було б вивезти людей, як це роблять на прайдах у Києві і Харкові,  – каже Борис Хмелевський. – Було багато тих, хто відкрито писав у соцмережах, що їде до Одеси «мочити людей». Це не було секретом. Сподіватися на те, що вони прийдуть і нічого не зроблять, щонайменше дивно. Плюс не варто покладатися на одну лише поліцію, яка мала забезпечувати порядок. Зрозуміло, що вони не можуть бути скрізь і одразу».

Фото: dumskaya.net

Ганна Леонова наголошує, що у всі попередні роки «Одеса Прайд» відбувався без подібних ексцесів, а поліція тісно співпрацювала з його організаторами. Зараз, на думку Леонової, змінилось ставлення до активістів. «Раніше на наші зібрання з поліцією приходив або губернатор, або хтось із його офісу. Цього разу нікого не було», – пояснює вона.

«Людей із нацистською символікою, а також з еклектичної організації «Традиція і порядок», яка радше намагається створити собі фашистсько-гомофобний імідж, прикриваючись словом «консерватизм», чомусь позначили як «націоналістів», – зазначає правозахисник Максим Буткевич. – Права ЛГБТ – це не ідеологічна течія. А твердження про «сутичку» [мається на увазі те, що деякі медіа написали про подію як про бійку] перетворює злочин на ґрунті ненависті у силове зіткнення двох антагоністичних груп, що є неправдою».  

Нападників засудять за гомофобію?

Найпевніше, ні. Щодо 12-х нападників складені протоколи, але лише за статтями «дрібне хуліганство» та «злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського». Ще трьох неповнолітніх після взяття пояснень передали батькам. Щодо одного з нападників, Микити Шевченка, розпочали досудове розслідування за 345 статтею Кримінального кодексу України «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». Тобто, про засудження гомофобії не йдеться.

Фото: dumskaya.net

Це системна проблема. Заборона вже розповідала, що в Кримінальному кодексі України передбачено посилене покарання за злочини, скоєні з мотивів нетерпимості, але лише за трьома ознаками: раса, релігія та національність. Сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності у цьому переліку немає. Це означає, що засудити людину за, скажімо, пограбування чи побиття з обтяжливою обставиною – нетерпимістю до орієнтації – неможливо. Нападників на геїв в Україні жодного разу не засудили за гомофобію.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій