Скандальні FinCEN Files. Розповідаємо, які українські банки й олігархи фігурують у розслідуваннях
20 вересня журналісти з усього світу почали публікувати матеріали на основі секретних звітів підрозділу Міністерства фінансів США. Інформація, яка опинилася в руках розслідувачів, викриває фінансові махінації та їхніх учасників: олігархів, політиків, банки. Однак насправді витік секретних даних стався ще три роки тому. Редакторка Заборони Ганна Беловольченко розповідає, як таємні документи потрапили до журналістів, чому розслідування не оприлюднювали раніше та хто з українців фігурує у фінансових оборудках.
Що сталося?
20 вересня американське видання BuzzFeed News, Міжнародний консорціум журналістських розслідувань (ICIJ), а також низка ЗМІ зі всього світу почали публікувати матеріали, засновані на даних The Financial Crimes Enforcement Network або FinCEN — підрозділу Міністерства фінансів США, який займається боротьбою з фінансовою злочинністю. Відповідно до опублікованих документів, банки зі всього світу, як-от JPMorgan, HSBC, Standard Chartered Bank, Deutsche Bank та Bank of New York Mellon, причетні до відмивання грошей. Через них протягом 1999–2017 років шахраї, олігархи, корупціонери перевели $2 трлн. Через банки відмивали прибутки від наркоторгівлі, кошти, викрадені з держбюджету, суми, які йшли на фінансування тероризму тощо.
Як правоохоронці отримали ці документи?
Файли банки надсилали підрозділу по боротьбі з відмиванням грошей Міністерства фінансів США самі. Це їх зобов’язує робити законодавство. Якщо транзакція видається банку підозрілою через значну суму чи платежі між компаніями без помітних ділових відносин, він заповнює спеціальну форму SAR (suspicious activities reports або «повідомлення про підозрілу діяльність»). Такі документи засекречені й важливі для розслідувань правоохоронних органів, однак вони не є 100 % гарантією того, що банк чи компанія, яка переказувала кошти, скоїли злочин.
Підрозділ збирає підозрілі фінансові транзакції з багатьох причин: корупція, фінансування тероризму, торгівля зброєю та людьми, причетність до організованих злочинних угруповань і наркокартелів й інше, каже у коментарі Забороні співавторка розслідування, журналістка Тетяна Козирєва.
Загальна сума підозрілих транзакцій, які опинилися в розпорядженні журналістів, —$2 трлн. Географія — 88 країн світу.
А як матеріали FinCEN потрапили до журналістів?
BuzzFeed News отримав матеріали від джерела у FinCEN майже три роки тому, пояснює Тетяна Козирєва. Більшість цих даних були у віданні Міністерства юстиції США під час розслідування юриста й прокурора Роберта Мюллера про втручання Росії у вибори США 2016 року. У BuzzFeed News спершу намагалися опрацювати весь потік потужностями редакції — так вийшло тринадцять матеріалів. «Однак дуже швидко стало зрозуміло, що одне медіа не може опрацювати такий величезний масив інформації. До того ж з’явилося розуміння, що деяка інформація має дуже локальний характер і не надто цікава читачам у США. Тож виникла ідея долучити міжнародних партнерів ICIJ і дати проєкту міжнародний розголос», — каже Козирєва.
Прем’єру розслідувань у світі відкладали двічі. Спершу — через слухання у Сенаті щодо імпічменту президента США Дональда Трампа. Вдруге — через пандемію коронавірусу.
В Україні розслідування публікуватиме «Слідство.Інфо».
Українці теж «засвітилися» у файлах FinCEN?
Так. Журналістка Тетяна Козирєва каже, що FinCEN тривалий час був залучений до пошуку і повернення активів «сім’ї Януковича», тому в FinCEN Files чимало інформації про колишнього українського президента і його найближчих соратників, представників його уряду й адміністрації. Це і брати Клюєви [Андрій Клюєв — ексголова Адміністрації Президента часів Віктора Януковича та ексголова РНБО, колишній перший віцепрем’єр-міністр і народний депутат трьох скликань; Сергій Клюєв — нардеп чотирьох скликань], і Курченко [Сергій Курченко — український бізнесмен і олігарх]. Більшість знахідок, каже журналістка, передали в Україну.
Крім того, FinCEN зібрав досьє на українських олігархів: Дмитра Фірташа, Ігоря Коломойського, Ріната Ахметова й Петра Порошенка.
«Щодо Фірташа в США вже є обвинувачення, по Коломойському досі тривають слідчі дії. Коли американські прокурори і слідчі відкриють справи проти Ахметова та Порошенка — питання часу», — додає Козирєва.
Відомо, що українці здійснили підозрілих транзакцій на $500 млн. Понад $100 млн пройшли через банк Ріната Ахметова ПУМБ, а найбільше транзакцій — через Міжнародний інвестиційний банк Петра Порошенка. Також тут фігурують «Кредобанк», банк «Восток», «Надра Банк», «ПриватБанк» й інші.
Українці переказували гроші не лише через вітчизняні банки. Наприклад, експрезидент Віктор Янукович і його компанії мали рахунки в латвійських банках. Одна з них — Fineroad Business — зробила транзакцій зі свого рахунку в латвійському банку на власний рахунок в українському на $2,3 млн. Нібито задля інвестицій в Україну.
Народна депутатка та колишня прем’єр-міністерка Юлія Тимошенко, можливо, вивела через латвійські банки $16,5 млн. Всі операції провели через рахунки компаній, які ймовірно пов’язані з нею, протягом березня-грудня 2014 року — невдовзі після звільнення Тимошенко з в’язниці.
Якщо банки знали, що транзакції підозрілі, чому нічого не робили?
Вони свідомо закривали очі на те, що транзакції є підозрілими. Вони могли заблокувати будь-яку операцію, однак просто убезпечували себе тим, що надавали інформацію про «підозрілу діяльність» в органи влади. Деякі банки проводили транзакції й отримували прибутки з них навіть після того, як правоохоронці повідомили про можливу кримінальну відповідальність, якщо вони не припинять співпрацю з шахраями та корупціонерами.
Це вже не перший витік інформації, чи не так?
Так, до FinCEN Files траплялися витоки фінансової інформації, однак це були документи окремих юридичних фірм. Наприклад, у разі Panama Papers 2016 року розслідування з’явилися завдяки витоку інформації з юридичної компанії Mossac Fonseka. А скандал із Paradise Papers у 2017-му стався через витік інформації з внутрішнього архіву файлів юридичної компанії Appleby з Бермудських островів.
Чи відповість хтось із фігурантів розслідувань за це?
Мали б, але не факт. По-перше, не всі документи, що мають позначку SAR справді свідчать про відмивання грошей. Це потрібно перевіряти. По-друге, питання відповідальності перебуває в компетенції правоохоронних органів і судової влади. Однак на думку журналістки Тетяни Козиревої, «це питання часу, коли саме Департамент юстиції висуне фігурантам репортів FinCEN обвинувачення, як це трапилося з американським політичним технологом Полом Манафортом».
Наразі ж акції банків, згаданих у FinCEN Files, почали падати.
Де дізнатися більше інформації про файли FinCEN?
На сайті ICIJ створили інтерактивну карту. На ній можна побачити всі підозрілі транзакції, а також відсортувати їх за країною, звідки походять ті, хто ці транзакції здійснював. На цьому ж сайті можна стежити за розслідуваннями, які публікуватимуть ЗМІ.
