Чернечий ліс під Києвом хочуть забудувати. Як місцеві намагаються цього не допустити — репортаж

5 червня в Чернечому лісі під Києвом пройшла мирна акція протесту: нібито на одній із його ділянок мають звести рекреаційну зону. Але місцеві мешканці впевнені, що їх обманюють, і на місці столітніх дубів виросте елітна нерухомість. До протесту підключилися знаменитості, зокрема співачка Руслана, Павло Зібров і телеведучий Петро Мага. Радикальні нотки у мирну акцію внесли члени ультраконсервативної партії «Традиція і порядок»: вони знесли паркан і прогнали представників забудовника. У лісі ростуть червонокнижні рослини, через нього пролягають міграційні маршрути тварин, а 80 років тому тут тривали запеклі бої між радянськими військами і нацистськими підрозділами. Самуїл Проскуряков відвідав цю акцію та розповідає, що відбувається. 

Наприкінці травня в одній із частин Чернечого лісу, що під Києвом, з’явився паркан: бруси дерева, на які кріпилася металева сітка, позначали територію, де мали побудувати «рекреаційний центр». Але мешканці навколишніх сіл впевнені, що йдеться про дороге житло та елітні дачі. До таких думок їх підштовхує попередній досвід: із 2008 до 2014 року на великій ділянці лісу, яка межує із селом Лісники, родичі політиків, зокрема фігуранта справи «рюкзаків Авакова» Сергія Чеботаря і ексочільника РНБО Олександра Турчинова, звели розкішні маєтки, знищивши сотні дерев, в тому числі й столітні дуби.

«Насправді це дуже стара історія, — пояснює мешканець сусіднього села Ходосівка Микола. — Все почалося ще в 2004 році, коли [очільниця Ходосівської сільської ради] Любов Іванівна Корнієнко, сука рєдкая, справжня мафіозі, віддала ділянку лісу в оренду. Відтоді в нас постійні проблеми із забудовниками — всякими сбушниками, депутатами, міліціонерами. У вашому ж Києві страх що коїться — а тут чисте повітря, ліс, гриби отакі здорові [показує руками розмір]».  

Лінія оборони Києва

«Я народився і виріс у цьому лісі, — каже 64-річний мешканець Ходосівки Петро. — Нє, ну, не прям у лісі народився, але я тут змалечку проводжу багато часу, тут мої родичі полягли в 1941-му».

Дотепер, ніби якісь артерії, ліс пронизують окопи. Петро показав монструозні довготривалі оборонні точки, або ДОТи: ці залізобетонні конструкції витримували прямі попадання гаубиць і бомб літаків, тому німці брали їх у довготривалу облогу, а вже потім захоплювали й підривали із середини.

«В оцей ДОТ німці напхали півтори тонни вибухівки. Аж плита підскочила, але не впала. Залізай всередину, не бійся: якщо стільки вибухівки не дали їй [плиті] впасти, то ти що їй зробиш?» — зазиває Петро.

80 років тому в цій місцині тривали запеклі бої: радянська армія боронилася від нацистів. Після акції, коли Петро зголосився показати нам пам’ятки тих років, ми зустріли родину чорних археологів: з металошукачами й лопатками ті шукали в землі артефакти Другої світової війни.

«Давай, зламай мені саперську лопатку 1943 року, — каже чоловік до свого маленького сина, який встромив інструмент у камінь. — Ти хоч думай своєю головою!»

Петро проводить паралелі між минулим і сьогоденням: як тоді, так і зараз ліс — територія конфлікту. «Тільки тоді німці з нашими батьками билися, а тепер уже ми б’ємося із забудовниками», — пояснив чоловік. 

Попри дуже поганий зір (чоловік втратив око через серйозну травму ще в молодості), Петро пам’ятає всі стежки, найбільш «грибні» локації і знає, в яких хащах сховалися ДОТи.  

«Тут різні тварини сезонно пробігають: кабани, лисиці, зайці. Раніше, ще коли молодий був, олені водилися, але зараз геть зникли. Будують же кругом дачі всякі політики та співаки, дороги прокладають. Про природу ніхто ж при цьому не думає».

Петро пригадує історію в стилі чорної комедії: коли радянська влада будувала укріплення, допитливі школярі досліджували місцевість. Й от одного разу до класу завітали чекісти. Питали, хто що бачив і знає. Один школяр сказав, що може намалювати мапу укріплень.

«І хлопець у точності позначив ДОТи й окопи на мапі. В общєм, забрали пацана, більше його ніхто не бачив», — сміється Петро.

Неподалік мешкає донька Петра. Чоловік сподівається, що онуки будуть так само збирати тут гриби й берегти ліс, коли трішки підростуть. 

Лісові радикали

Співачка Руслана Лижичко щоранку займається спортом у Чернечому лісі. Її екологічно чистий будинок знаходиться у селі Лісники, що входить до Феодосіївської ОТГ. Вона й була однією з ініціаторок акції протесту 5 червня — закликала місцевих та журналістів у фейсбуці. 

«Тут були малесенькі стежки. На початку місяця вони [забудовники] ними проїхалися кілька разів трактором, а потім почали, бачиш, на скору руку класти дорогу, — розповідає Забороні співачка. — Вони дійсно дуже швидко діють. Це така «експрес-забудова» — мені вона нагадує якесь рейдерське захоплення. Я не очікувала такого хамства».

На акцію, окрім місцевих та журналістів — ми нарахували близько сотні людей — приїхали й члени ультраконсервативної організації «Традиція і порядок». Останні дещо підняли градус напруги на мирному протесті: кричали на поліцейських і представника забудовника, пізніше навіть випхали його з лісу, а також зрізали бруси паркану бензопилою.

«Якісь тітушки піаряться», — сказала подрузі літня жінка. 

«Тю, та нормальні хлопці, чого ти оце!» — відповіла та.

Співрозмовники Заборони, які прийшли на акцію, бідкалися: не прийшов голова Феодосіївської територіальної громади Микола Пянчук. Дехто навіть намагався додзвонитися до нього, але той не брав слухавку.

«Акція втрачає сенс, бо ані ми, ані забудовник не можемо поставити питання людині, яка, власне, розпоряджається лісом від імені громади», — каже місцевий мешканець.

Місцева ж активістка Альона Скларенко пояснила, що за день до акції Пянчук виступав на сесії Феодосіївської ОТГ. Там він розповів: орендована ділянка призначена для рекреації, договір оренди підписаний ще у 2004 році, орендар сплатив гроші за лісовтрати і сплачує вчасно всі кошти, передбачені договором оренди.  Усі дії щодо Чернечого лісу відбуваються в рамках чинного законодавства, стверджував Пянчук. 

Вже після акції Пянчук опублікував у фейсбуці пост, де повідомив: підписав рішення про створення тимчасової контрольної комісії, яка «має ретельно вивчити питання діяльності орендарів земельних ділянок та надати свої пропозиції на розгляд ради». Втім, дехто вважає цей крок бюрократичним трюком, адже місцева влада не ініціює розриву договору оренди. 

Забудовник із репутацією

17 років тому Ходосівська сільська рада на 49 років передала в оренду ділянку лісу Закритому акціонерному товариству «Топаз-електронікс» для будівництва бази відпочинку на березі озера. Вже у 2013 році орендарем стало ТОВ «Ходосівські системні інвестиції». За інформацією громадської організації «Мальовниче передмістя», саме ця компанія опікується елітними котеджами Goodlife park та Shelest під Києвом. Засновники ХСІ — Ігор Завіновський, ізраїльський інвестор Рой Буберман і ТОВ «Група «Системні інвестиції». Завіновський — глава правління приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент», яким володіє інвесткомпанія Concorde Capital Ігоря Мазепи. Останній — друг ексрегіонала Сергія Тігіпка, автор та інвестор проєктів Goodlife park і Shelest. ТОВ «Групу «Системні інвестиції» журналісти «Свідомо» в 2014 році пов’язували з оточенням Олеся Довгого — колишнього секретаря Київради і позафракційного депутата нинішньої Верховної Ради. Його підозрювали в незаконній передачі заказника «Жуків острів» у приватну власність під забудови, що завдало значних збитків державі. Втім, справу закрили у 2017 році — нібито не вистачило доказів.

Ми намагалися зв’язатися з «Ходосівськими системними інвестиціями», але там відмовилися коментувати ситуацію.