Що відбувається з Азовським морем? Чому так багато медуз? Далі буде гірше? Так, буде гірше. Пояснює кандидат біологічних наук
Цього літа відпочивати на Азовському морі неможливо через велику кількість медуз. Їх так багато, що вода виглядає як желе, а пляжі усіяні трупами морських істот. Медузи — не єдина зміна. Внаслідок того, що вода стає солоніша, в Азовському морі сильно змінюються флора і фауна. Заборона попросила кандидата біологічних наук Петра Кулика, який живе в Приморську, пояснити, що відбувається з морем і чого нам чекати далі.
Що відбувається з Азовським морем і чому?
Будь-яка природна екосистема ніколи не буває стабільною й постійно змінюється. На це впливає безліч чинників, багато з яких відразу й не видно. Так відбувається і з Азовським морем. Воно постійно змінюється — але зараз, на жаль, не в кращу сторону. За тисячі років його історії тут відбувалися різні події природного характеру: падіння й підйом рівня води, зміна конфігурації берегів, кардинальна перебудова солоності, складу флори й фауни, розквіт і падіння рибопродуктивності.
Більшість бід Азовського моря — це прямий наслідок зарегулювання великих і малих річок, що впадають у нього. Азовське море — невелика мілководна водойма, що приймає в себе води Дону й Кубані. Річки — важлива складова екосистеми будь-якого моря. Усі вони були місцем нересту багатьох цінних промислових риб і відігравали ключову роль у формуванні біологічної продуктивності Азовського моря.
Негативні зміни клімату та різні дії людини — наприклад, скидання відходів у річки — призвели до того, що річки почали міліти й пересихати. Відповідно, приплив прісної води в море впав і це порушило весь природний механізм. Раніше солоність азовської води була низькою — близько 10–12 проміле. Зараз ця цифра зросла до 14. Море стало солонішим, риби втратили можливість безперешкодно заходити на нерест.
Як це вплинуло на флору й фауну Азовського моря?
Азовське море було одним із найпродуктивніших морів у світі — тобто тут завжди був великий улов. Основу цього улову складали риби, що нерестяться в річках. Зі втратою цих нерестовищ риби ставало все менше. Тому популяцію рідкісних осетрових риб намагалися підтримувати штучно, на спеціально створених рибоводних заводах. Але в кінці 1990-х і це зійшло нанівець. Промисел осетрових заборонили, усі їхні види внесли до Червоної книги.
Інститут рибного господарства й екології моря говорить, що в басейні Азовського моря описано 120 видів і підвидів із 39 сімейств. Але за останні сто років видове різноманіття суттєво зменшилося. 23 види риб в Азовському морі вже не водяться. Внаслідок того, що море стає солонішим, туди приходять нові види риб, які звикли жити в більш солоному середовищі. А це, своєю чергою, впливає на всю морську екосистему.
Тому в морі так багато медуз?
Через те, що море стало сильно солонішим, туди дійсно прийшли великі медузи — корнерот (Rhizostoma pulmo) і аурелія, вухата медуза (Aurelia aurita). Їх ваблять ще й тепла вода, хороша кормова база. Це створює значні проблеми і для природи, і для людини. Море втрачає кормову базу для багатьох риб, яку поглинають медузи. Крім того, вони знищують дрібних личинок та ікру пелагічних риб — це призводить до втрати потенційної рибної продукції. Людині ж незручно й некомфортно ділити море з медузами: вони можуть сильно жалити. Але від цього вже нікуди не дітися як мінімум у найближчі роки.
Медузи вже ніколи не зникнуть?
Скоріше за все, ні. Хоча цього року видалася холодніша зима, були морози й море навіть частково замерзло. Це дало надію, що медузи помруть і влітку їх буде не так багато. Дійсно, медузи — жителі теплих морів, тому на початку літа їх було менше. Але вже до середини літа, а може, і раніше, усе визначається погодою, температурою води, переважанням чорноморських течій. Тому чисельність медуз стала збільшуватися. Основна їхня маса припливла вже у квітні-травні з Чорного моря, почала швидко зростати й розмножуватися в теплій, багатій на органіку й корм азовській воді.
Як довго триватиме така експансія медуз в Азовському морі? Усе залежить від змін солоності моря. Поки солоність води не знизиться до колишніх параметрів — хоча б до 13 проміле — чисельність чорноморських медуз в Азовському морі в літній період буде дуже високою. А судячи з прогнозів учених із водно-сольового балансу Азовського моря, загального стоку прісних вод і потепління клімату, у найближчі роки буде наростати тенденція осолонення Азовського моря, наближення її до солоності Чорного моря. Тому медузи теж залишаться.
Чому в одному місці приазовського узбережжя мало медуз, а в іншому — багато?
Це звичайне явище. Загалом в літній час в Азовському морі медуз дуже багато, але їхні розподіл і концентрація сильно залежать від сезону й погоди — головно вітрів і течій. Дорослі сцифоїдні медузи дрейфують із течією, але певною мірою можуть визначати напрямок свого пересування. Коли тварина скорочує концентричні й радіальні м’язи, обсяг води під її парасолькою скорочується, вона викидається з-під нижньої частини купола, і медуза отримує рушійний імпульс у напрямку вершини купола.
Попри це, розподіл і скупчення медуз сильно залежать від вітрів і завжди їхня чисельність біля берегів визначається напрямком переважаючого вітру. Однозначно впливають і температура й солоність води. Сильні зливи й похолодання можуть викликати локальні й короткочасні зміни цих умов біля берега, на що медузи й реагують, йдучи в більш сприятливі місця.
Виходить, тепер в Азовському морі не можна купатися?
Треба вживати заходів щодо захисту акваторії пляжів улітку від скупчення медуз і запобігання їхньому негативному впливу на людей. Такі системи захисту вже давно використовуються в багатьох країнах світу, і цього року їх уперше почали встановлювати в Азовському морі в Бердянську й Кирилівці.
До чого призведуть усі ці зміни — стане гірше чи краще?
Це філософське питання. Усе, що відбувається з Азовським морем в останні роки, швидше погано для людини. Хоча людина — головний винуватець усіх змін. Процес йде в негативну сторону. Катастрофічні паводки в центрі Європи, у Китаї та інших країнах, глобальні зміни океанічних течій — це реальні свідчення небезпечних змін клімату планети.
Природа намагається чинити опір, пристосовуватися до змін і виживати в нових умовах середовища. Добре це чи погано? Кому як. Для більш солелюбних риб це добре: вони в сприятливіших умовах розмноження й життя. З’являються й чорноморські види. Прісноводні риби однозначно в стресі. Для них усе дуже погано — потрібно йти в опріснені ділянки, у пониззя річок, які теж не в найкращому екологічному стані.
Негативні явища в природі посилюються. Яскравий прояв цього — стан наших малих річок, які вмирають буквально на очах одного покоління, перетворюючись на стічні, заболочені, суцільно зарослі очеретом канави. Виснажується й море, і приазовські лимани. Ми дедалі наполегливіше говоримо про необхідність узятися, нарешті, за їхній порятунок.