Замість прямого контракту сумнівні посередники. Як Україна вдвічі переплатила за Січ-2-30

• Український супутник «Січ-2-30» у космос запустила компанія SpaceX, але не за прямим контрактом (хоча домовленість була).
• Посередником виступила компанія ISILAUNCH, якій заплатили… майже вдвічі більше.
• Створення нового адаптера нідерландці доручили українському субпідрядникові, який тісно пов’язаний з КБ «Південне».   

13 січня 2022 року український супутник «Січ-2-30» на навколоземну орбіту вивела американська компанія SpaceX на своєму ракетоносії Falcon 9. Однак запуск відбувався не за прямим контрактом з компанію Ілона Маска, а через сумнівного нідерландського посередника, до того ж за майже вдвічі більшу вартість. У цьому проєкті, що дуже нагадує корупційну схему, замішана ще й українська приватна компанія, тісно пов’язана з КБ «Південне».

У великому розслідуванні Що стоїть за запуском українського супутника «Січ-2-30»? журналіст Заборони Олександр Гуменюк докладно розібрався у суті та подробицях цієї схеми.

Січ-2-30: контракт зі SpaceX

Український супутник «Січ-2-30», який раніше називався «Січ-2-1», запустили у космос 13 січня 2022 року. Серед причин, чому космічний апарат, який зібрали ще у 2011 році, майже 10 років пролежав на складі, у КБ «Південне» називали занадто високу ($6-8 млрд) вартість запуску. Як повідомив Забороні колишній директор Державного космічного агентства Михайло Лев, такий цінник виставляли китайські та індійські партнери. Саме тому ініціатори проєкту вирішили звернутися до SpaceX.

У компанії Ілона Маска підрахували вартість запуску 160-кілограмового супутника і назвали суму в лише  $1 мільйон. Єдиною умовою було внесення авансового платежу, щоб остаточно забронювати місце на ракеті-носії Falcon 9.    

«Наприкінці лютого 2021 року [Михайло Лев] уже мав на руках попередній договір. Причому це був прямий — без посередників — договір на запуск, на бронювання місця на ракетоносії для «Січ-2-30». І ціна там стояла 1 мільйон доларів. Значить, єдина умова, яку висунув SpaceX, — це внести до кінця квітня передоплату», — розповів голова Комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Однак у КБ «Південне» не змогли вчасно здійснити авансовий платіж, і у SpaceX відповіли, що не можуть гарантувати запуск супутника у грудні 2021 року, як планувалося раніше.

Запуск Січ-2-30: схема

Замість того, аби продовжувати вести переговори безпосередньо з представниками SpaceX, нове керівництво Державного космічного агентства (Михайла Лева звільнили у лютому 2021 року) звернулося до нідерландської компанії-посередника ISILAUNCH. Вони пообіцяли українській стороні, що домовляться зі SpaceX про місце для супутника на Falcon 9, тож запуск повинен був відбутися вчасно, як і планувалося. Однак був один нюанс: вартість запуску зросла майже вдвічі — до $1.8 мільйона.

«Мотивація збільшення суми була в тому, що вони [нідерландці] дають свій адаптер, бо SpaceX із нашим адаптером не може розмістити цей супутник. Але коли ми вели переговори зі SpaceX, жодних складнощів не було. Навіть більше, вони пропонували взагалі сертифікувати наш адаптер», — розповів Забороні Михайло Лев.

Як з’ясував розслідувач Олександр Гуменюк, ISILAUNCH найняла субпідрядником українську приватну компанію ТОВ «СКАЙ ЕНЕРЖІ», яка начебто мала виготовити спеціальні плити для кріплення супутника до ракетоносія. За словами Михайла Лева, у цього підприємства немає потужностей для виготовлення таких адаптерів, що Забороні підтвердили й працівники самого субпідрядника. Натомість з’ясувалося інше: ця приватна фірма тісно пов’язана з КБ «Південне».

«Ця компанія розташована в місті Дніпрі, яку з КБ “Південне”, однак, поєднує не тільки локація: її керівником та власником є колишній працівник “Південного” Юрій Прокопенко — він працював там близько 20 років», — йдеться у розслідуванні Заборони.

Є підозра, що той адаптер за $800 тисяч — це той самий адаптер, який пропонувався SpaceX від самого початку. «З того, що мені відомо зі Служби експортного контролю, виходить, що ці адаптер і кріплення — виробництва того ж самого КБ “Південне”. І вивезені вони були, відповідно, через приватну компанію, у якої начебто засорсили [передали частину завдання сторонньому виконавцю на умовах субпідряду] виробництво цих усіх адаптерів», — розповів Дмитро Наталуха.

Раніше Заборона розповідала про проблеми зі встановленням стабільного зв’язку з українським супутником «Січ-2-30», які ймовірно виникли через помилку конструкторів КБ «Південне».