- В Україні деякі здобувачі вищої освіти мають право на перерву від навчання — академічну відпустку. Її можна отримати тільки з поважних причин (кожен виш визначає їх самостійно).
- У разі отримання академу на бюджеті місце втрачається. Втім, є кілька випадків, коли воно зберігається: наприклад, для військових.
- У МОН стверджують, що право на відстрочку від мобілізації під час відпустки втрачається.
Право на відтермінування призову в Україні (серед інших) мають студенти денної та дуальної форм навчання. При цьому у законодавстві не вказано подробиць: наприклад, що робити під час академвідпустки. Юристи переконані, що перерва — це не відрахування, і під час її дії людина залишається студентом, тож відстрочка має працювати повною мірою.
Заборона розповідає про нюанси оформлення перерви від навчання під час воєнного стану.
Відпустка від навчання в виші: які нюанси
Академічна відпустка — це перерва у навчанні, яку студенти можуть отримати у зв’язку з обставинами, що унеможливлюють навчання. Це можуть бути сімейні обставини, призов на військову службу, стан здоров’я тощо.
Якщо студент вчився на бюджеті, то при отриманні академу він втрачає місце. Поновитися можна тільки на контракт, але з можливістю подальшого переведення. Є кілька винятків (за ними тримають бюджетні місця та стипендії):
- учасники бойових дій;
- жінки, які пішли у відпустку у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною.
Водночас право на відстрочку від мобілізації, яке мають здобувачі вищої освіти, у випадку отримання відпустки, не діє, кажуть у Міністерстві освіти і науки України. В МОН аргументують тим, що непризовними є тільки ті, хто вчиться за денною чи дуальною формами. Під час перерви студенти не навчаються взагалі, тож можуть отримати повістку, якщо вони не мають інших підстав для відстрочки.
Читати більше новин в TelegramОднак, за словами юриста Дмитра Дончака, під час академічної відпустки студент не втрачає статус здобувача освіти, а отже може бути мобілізованим виключно за власним бажанням.
«Академвідпустка — це не відрахування, а перерва у навчанні. В паузі між семестрами студент також не здобуває освіту на денній формі навчання, але ж від цього він не втрачає право на відстрочку. Після завершення непотрібно складати іспити для продовження навчання. Отже, особа продовжує залишатися студентом і не підлягає мобілізації», — пояснив адвокат.
Важливо! Академвідпустку можна взяти: один раз на бакалавраті та один — на магістратурі. У разі призову військовозобов’язаний має право продовжити її дію аж до демобілізації.
Відстрочка від призову для студентів: законопроєкт у Раді
У Верховній Раді у вересні 2023 року зареєстрували документ №9672 щодо внесення змін у закон про мобілізаційну підготовку (станом на 16 жовтня надано за ознайомлення). Ініціаторами виступили двоє народних депутатів від партії «Слуга народу»: Федір Веніславський та Мар’яна Безугла.
Пропонується скоротити перелік людей, які мають право на відстрочку від призову. Йдеться про частину здобувачів вищої чи професійно-технічної освіти (коледжі, технікуми) — поки непризовними є всі студенти.
Так, право на відстрочку мають намір забрати у чоловіків, які здобувають другу, третю і так далі вищу освіту, якщо:
- розпочали навчання у виші чи коледжі не більше, ніж через рік після досягнення 30-річного віку. Тобто, якщо вступили у 30 років, то право на відстрочку ще матимете. Денна чи дуальна форма навчання — неважливо;
- вступають на нижчий освітній рівень, ніж уже здобуто. Наприклад, закінчили магістратуру, а тепер вступають до профтех училища.
Важливо! Асистентів-стажистів та аспірантів серед тих, кому буде запропонована відстрочка, у законопроєкті немає. Тобто також діятиме норма про вікове обмеження. Водночас для докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, все залишилося без змін. Вони непризовні на період навчання.
Ще одна пропозиція — поновити право на відстрочку науковим і науково-педагогічним працівникам в закладах фахової передвищої освіти. Їх дозволили мобілізувати у 2022 році.
«Освіта в жодному разі не має бути про імітацію та лазівки. Ми маємо тенденцію, коли люди використовують вступ до університетів як легальний, але все ж таки нечесний спосіб уникнути мобілізації. Якщо подивитися на цифри, маємо +55 000 студентів-чоловіків старше 25 років у 2022 році в порівнянні з 2021-м. Своєю чергою такі лазівки породжують явище фіктивного навчання, що загалом негативно впливає на якість освіти», — прокоментував документ міністр освіти Оксен Лісовий.
Раніше Заборона розповідала про обмежену придатність до військової служби. Є лише близько восьми діагнозів, з якими їх не мобілізують до лав ЗСУ.
Читати більше новин в Telegram