Читаєте зараз
Антиурядові протести в Молдові: хто причетний до організації проросійських мітингів і чим вони небезпечні для країни?

Антиурядові протести в Молдові: хто причетний до організації проросійських мітингів і чим вони небезпечні для країни?

Віталій Шмаков

Близько шести місяців Молдову сколихують антиурядові протести, які стали центром уваги міжнародної спільноти. Заборона поспілкувалася з молдовськими політологами та журналістами-розслідувачами про те, чи причетний Кремль до фінансування цих мітингів і чому російське керівництво хоче повалити нинішній уряд Молдови. А також як молоде покоління країни налаштоване щодо Росії та ЄС.


З чого почалися антиурядові протести в Молдові?

Торік у вересні партія «Шор» організувала протести, які незабаром охопили Молдову. За словами лідера партії Ілана Шора, протестувальники вимагають проведення дострокових виборів і приходу до влади нового уряду, здатного домовитися з Москвою про постачання газу за адекватною ціною, та зниження тарифів на комунальні послуги. Оскільки Молдова припинила купувати російський газ із грудня минулого року, постачання «Газпрому» продовжувалося лише в окуповане Росією Придністров’я. 

Партія «Шор» розпочала свою діяльність у червні 2016 року, коли її лідер Ілан Шор уже перебував під підозрою у справі про крадіжку $1 мільярда з банківської системи Молдови. У 2014 році Шор очолював раду директорів в одному з головних молдовських банків Banca de Economii та контролював кількох власників Unibank і Banca Sociala. 

У 2015 році завдяки доповіді американського детективного агентства Kroll Inc. стало відомо, що з цих трьох банків, які контролювали майже половину ринку банківських послуг, за кордон було виведено близько $1 мільярда. Банки було ліквідовано, а виведені з Молдови гроші так і не повернулися до країни. На той момент сума становила 15% ВВП Молдови. 

Через два роки слідства суд першої інстанції постановив позбавити Шора волі на сім з половиною років за розкрадання в особливо великих розмірах. До ухвалення остаточного вироку бізнесмена відпустили на волю під судовий контроль. Але кримінальна справа не завадила йому займатися політичною діяльністю.

2019 року засуджений політик покинув країну й тепер перебуває в Ізраїлі, але продовжує координувати діяльність партії. Генпрокуратура Молдови надсилала запити про екстрадицію депутата, однак діставала відмови. Остаточного вироку в справі Шора досі не ухвалили. 

У жовтні минулого року Шора внесли до санкційного списку США за спроби дестабілізації ситуації в Молдові на користь Росії та організації заворушень з метою підірвати прагнення країни приєднатися до Європейського Союзу. На думку молдовського політичного оглядача Віктора Чобану, партію «Шор» можна назвати одним із найтехнологічніших проєктів Кремля, але ніяк не справжньою політичною партією, оскільки в неї немає ідеології та політичних переконань. 

«Так звана партія “Шор” не є партією по суті. Від початку це бізнес-проєкт, затіяний Шором, коли йому висунули обвинувачення в розкраданні мільярда, — ділитися в розмові з Забороною Чобану. — Після того, як Шор переміг на місцевих виборах і став мером Оргієва [міста, розташованого за 40 кілометрів від Кишинева], він одразу затаргетував свого виборця прямим підкупом».

Технології протестів партії «Шор» 

По всій території Молдови можна знайти соціальні магазини під назвою MeriSor («Журавлина»), де незаможні люди й пенсіонери мають змогу купити продукти харчування за низькими цінами. Частина вивіски з написом «Шор» пофарбована в яскраво-червоний колір. MeriSor було запущено 2015 року, і на сьогодні в країні функціонує 139 магазинів, які обслуговують до 400 тисяч осіб. 

За чотири дні до планованої акції протесту біля магазинів установлюють агітаційні намети «Руху для народу». Активісти роздають листівки, які закликають людей вийти на вулиці. 

Чобану зазначає, що висока бідність та енергетична криза 2021–2023 років є головними причинами протестів у Молдові. Середньорічна інфляція понад 30% у 2022 році призвела до ще більшого зубожіння населення. Згідно з індексом багатовимірної бідності 2022 року, у Молдові близько 25% населення живе в абсолютній бідності, причому 1/3 з них перебуває в сільській місцевості. Організатори протестів, включно з членами партії «Шор», використовують це для своїх цілей та агітують цю групу.

«Спостерігаючи за протестами, цілком очевидно, хто там бере участь. 98% уявлення не мають, навіщо вони взагалі прийшли. Але їм сказали, що треба кричати “Jos Maia Sandu” [“Геть Маю Санду”] та “Jos guvernul” [“Уряд у відставку”]. За €20 набираються люди, які за екскурсію до столиці готові виконувати таку невдячну роль», — зазначає Чобану. 

Політолог вважає, що мітингувальникам не важливі походження грошей та кримінальний профіль організаторів. Отримання грошей від партії Шора ще не є кримінальним злочином — вербування громадян на протести продовжуватиметься. Основні політичні лозунги на протестах озвучують люди з мегафонами. Їхні гасла, на думку політолога, ідентичні з кремлівськими наративами пропаганди.

«Дивним чином усі ці кричалки абсолютно збігаються із заявами [представниці російського МЗС Марії] Захарової та [міністра закордонних справ РФ Сергія] Лаврова, які хочуть бачити в Молдові зміну уряду, оскільки народ нібито незадоволений владою та обов’язково має статися падіння цієї влади і, як наслідок, прихід зручної Кремлю влади, — зазначає Чобану. — Постійні заяви з більш войовничими деклараціями Кремля синхронізовані з цими акціями протесту». 

Політолог підкреслює, що з моменту російського вторгнення в Україну потрібно уважніше стежити за цими заявами. «Можна було б саркастично ставитися до цих протестів, але в умовах повного провалу Росією військової авантюри в Україні для Москви була б великим призом зміна влади на проросійську в маленькій Молдові, — зазначає Чобану. — Звичайно, у нас складна ситуація, але треба розібратися в її причинах. Росія планомірно послаблювала Молдову, влаштувала газовий шантаж, ціни справді зростають, але ці мітинги не є прикладом соціального протесту в Республіці Молдова».

Сценарії Кремля щодо окупації Молдови. До чого тут протести партії «Шор»? 

Після того, як Росія почала повномасштабну війну в Україні, представники партії «Шор» почали тісно взаємодіяти з Кремлем: депутати від партії відвідували Москву та налагоджували там контакти. 

Незабаром стало відомо, що представники партії, згідно з задумом Кремля, разом із розхитуванням ситуації в Придністровському регіоні мають відіграти одну з головних ролей в окупації Молдови. Плани можливої окупації Молдови Росією активно обговорюють у ЗМІ з літа 2022 року. 

У розслідуванні «Куратори Молдови з ФСБ», яке минулого року опублікували журналісти видання RISE Moldova, фігурує записка аналітиків, близьких до спецпідрозділу ФСБ «Альфа» Документ молдовським журналістам-розслідувачам передав Центр «Досьє». У записці аналітики групи «Альфа» попереджають Кремль, що «режим» Маї Санду нібито перебуває на межі узурпації влади та є високі ризики знищення прокремлівської опозиції в Молдові. На їхню думку, такий розвиток ситуації призведе до блокади Придністров’я і військового шантажу Росії. 

Щоб усунути загрозу, аналітики «Альфи» розглядали три сценарії:

● створення коридору до Придністров’я через південь України з подальшим визнанням регіону (наразі Росія офіційно не визнає його незалежності);

● захоплення всієї Молдови;

● вихід до кордонів Придністров’я без визнання незалежності.

Аналітики рекомендують Москві «грати в довгу» і створити всередині Молдови нові політичні сили, які лобіюватимуть інтереси Кремля, але нібито від імені суспільства. 

«В одному з цих сценаріїв прописано політичну дестабілізацію ситуації, яку Росія тепер застосовує в Республіці Молдова, а саме проведення акцій протестів проросійськи налаштованих людей», — розповів в інтерв’ю Забороні редактор RISE Moldova Володимир Тхорік. 

За словами журналіста-розслідувача, у плани Кремля входило усунення влади ще до весни цього року. «Цей сценарій намагаються втілити до початку місцевих виборів, які в Молдові відбудуться цієї осені, — зазначив Тхорік. — Другий сценарій — привести за результатами виборів лояльних Росії глав населених пунктів і реалізовувати проросійську політику вже на місцях». 

Він додає, що інша найімовірніша мета Росії з окупації Молдови, яка досі залишається актуальною, — це розширення проросійської електоральної виборчої бази завдяки можливій реінтеграції Придністров’я до складу Молдови. «І це найреалістичніша ціль. Завдяки цьому зросте кількість проросійського електорату, тому що люди, які 30 років жили в Придністров’ї, голосуватимуть за проросійських політиків», — пояснив Тхорік. 

За словами розслідувача, сьогодні про держпереворот у Молдові вже не йдеться, але проросійські сили й надалі намагатимуться розгойдувати ситуацію через опозиційні проросійські партії. На думку експерта, кремлівська пропаганда відіграє в цьому процесі головну роль, і її основне завдання в тому, щоб весь час говорити про негативні аспекти життя країни.

«Нині це основний наратив, що звучить із вуст партій, які можна вважати прокремлівськими ляльками. Тому в контексті сценарію, який ми спостерігаємо, роль російської пропаганди націлена на те, щоб викликати невдоволення та створити критичну масу виборців, щоб привести до влади лояльних собі політиків», — підкреслив Тхорік. 

Водночас експерт наголошує, що в Молдові активно вживають заходів проти розхитування ситуації кремлівськими політиками.

«Молдовська влада симетрично реагує на загрози: спочатку зупинила ліцензію шести телеканалів, які транслювали російське мовлення, закриває проросійські інформаційні сайти, намагається оголосити партію “Шор” поза законом, — резюмує Володимир Тхорік. — Подивимося, які контрзаходи придумає Росія, оскільки в Молдові як мінімум третина електорату лояльна до Росії. Про це свідчать численні соціологічні опитування». 

Тхорік підсумовує, що методи тиску Москви на Кишинів на сьогодні можна вважати ефективними. Він пояснює це тим, що у влади йде багато ресурсів на те, щоб відволікатися на безпеку замість розвитку країни: «Росія грає в довгу, і ця політична гра розрахована на багато суспільних верств».

Чи підтримує молоде покоління антиурядові протести в Молдові? 

«Мені соромно, що такий абсурд може відбуватися в столиці Молдови, коли просто зараз в Україні триває війна», — розповідає мешканець Кишинева Микита. Йому 21 рік, він родом із міста Бєльці, розташованого на півночі Молдови, але вже чотири роки живе та працює в столиці.

12 березня Микита випадково став свідком чергового протесту партії «Шор» і бачив сутички мітингувальників із поліцією. 

«Я йшов центральною вулицею Кишинева й несподівано зрозумів, що перебуваю в епіцентрі стовпотворіння, — каже Микита. — Раптом побачив поліцію. Спочатку вони обшукували молодих людей, які відрізнялися на тлі основного натовпу мітингувальників — чоловіків і жінок, явно старших за 40 років. Як стало відомо пізніше, кількох моїх знайомих теж обшукали того дня, вони, як і я, опинилися там випадково. У них оглядали рюкзаки».

Колона, за словами Микити, просунулася до будівлі парламенту, а поліція спробувала зупинити мітингувальників, які на чолі з віцеголовою партії «Шор» Мариною Таубер спробували прорватися через поліцейських.

Він зізнається, що не стежив за ситуацією в Молдові, доки сам не став свідком масового протесту в Кишиневі: «Тепер, коли на власні очі побачив цей протест, я жахнувся. Після цього я почав вивчати ситуацію та відчув сором».

12 березня організовані партією «Шор» протести відбувалися одразу в кількох населених пунктах і містах Молдови. За даними поліції, в центрі Кишинева на протест зібралося понад 2100 осіб.

Протест пройшов під колишніми гаслами. Протестувальники вимагали, щоб уряд повністю сплатив рахунки за газ, електрику й опалення за три зимові місяці. Вони скандували: «Геть Маю Санду», «Ми не хочемо війни», «Геть диктатуру, сплатіть рахунки».

Цього дня внаслідок сутичок між поліцією та протестувальниками затримали 54 учасників акції, зокрема 21 неповнолітнього. У декого виявили ножі.

12 березня голова Національної поліції Віорел Чернеуцяну повідомив, що Генеральний інспекторат поліції зірвав операцію з масових заворушень, організованих «Рухом для народу» та «Шором». Також у поліції зазначили, що до дестабілізації ситуації в Молдові причетні спецслужби РФ.

У лютому Мая Санду звинуватила Росію в спробі втручання у внутрішні справи країни. Вона стверджує, що російська влада планувала ввезти до Молдови громадян Росії, Чорногорії, Білорусі й Сербії, щоб повалити уряд. Росія відкидає ці звинувачення і називає їх спробою відволікти громадськість від власних проблем в економічній та соціальній сферах. 

Анна — активістка громадської організації Ritmurile Rezistențe («Ритми опору»), яка бореться за захист і просування демократичних цінностей у Молдові. Вона згадує, що першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона й інші активісти організували постійний мирний протест біля посольства Росії в Кишиневі. Щоб привернути якнайбільшу увагу до акції, активісти використовують барабани. Вони протестують із гаслами «Ні війні» та «Росія — держава-терорист». 

«Це протест проти жахів, які нині коїть Росія в Україні. Ми протестуємо з барабанами й намагаємося залучити і, на жаль, навіть нагадати, що війна, яку розв’язала Росія, триває просто зараз — і це не можна ігнорувати. Але в молдовському суспільстві все не так однозначно. Є люди та рухи, які досі підтримують Росію», — зазначає активістка.

На думку Анни, у Молдові суспільство розділилося на тих, хто підтримує ідеї «русского мира», й інших, хто проти війни. 

«Я думала, що більшість людей у Молдові проти війни в Україні, але я вже не настільки в цьому впевнена, — каже Анна. — Для мене стало шоком, коли цього року, 24 лютого, я йшла додому після акції протесту біля посольства РФ, на мені був зав’язаний український прапор. Буквально за сто метрів я двічі почула, як мені кричали услід: “Слава Росії” та “Путін — красень”. Я була шокована і зрозуміла, що мої уявлення про ситуацію в Молдові далекі від реальності».

Проте, коментуючи ситуацію з антиурядовими протестами, організованими проросійською партією «Шор», активістка зазначає, що в її оточенні їх не сприймають серйозно. 

«На жаль, у Молдові не розвинена політична освіта, на цьому і грає російська пропаганда. Протестувальникам нав’язали гасла про те, що в усіх бідах у країні винна Мая Санду. Але це провина Путіна, який уже довгі роки послідовно посилює кризу та розхитує ситуацію в Молдові». 

Анна сподівається, що в майбутньому Молдова зможе розвиватися не в рамках проросійського або проєвропейського вектора, а знайде власний шлях розвитку. На її думку, у Молдові заведено ідеалізувати ідею про вступ до Європейського Союзу, але не обговорювати справжні проблеми країни та не намагатися вирішити їх самостійно.

«У Молдові звикли думати, що входження до ЄС одразу вирішить усі наші проблеми. На жаль, у нас не часто говорять про це, але я хотіла б, щоб Молдова йшла власним шляхом розвитку», — пояснила активістка.

Анна зазначає, що хотіла б отримувати більше об’єктивної інформації про життя в Придністровському регіоні, та молдовську молодь, на її думку, здебільшого не цікавить цей регіон.

«Мої знайомі з Придністров’я також засуджують війну, але я не спостерігаю серед молдовської молоді великого інтересу до теми Придністров’я, до того ж ми отримуємо мало достовірної інформації про те, що там відбувається».

Андрію 22 роки, він родом із лівобережної частини Молдови — Придністров’я. До початку російського вторгнення в Україну він жив у Росії. Але в серпні минулого року змушений був покинути РФ через військову агресію проти України та «проблеми з поліцією», оскільки активно займався протестною діяльністю й брав участь в антивоєнних акціях. Тепер він живе та навчається в Кишиневі. 

«Я людина лівих поглядів і завжди виступав за громадянські права та свободи. З 2018 року я займався активізмом у Москві, брав участь в акціях непокори й антипутінських протестах. З початком війни в Україні я ще пів року перебував у Росії, ходив на антивоєнні акції, але через тиск поліції покинув РФ і переїхав до Кишинева», — поділився Андрій.

На його думку, поточна ситуація в Молдові спричинена соціальною політикою. Андрій вважає, що в Росії не збереглося достатнього впливу в Молдові.

«Люди, які виходять на акції “Шора”, не голосують за російські цінності. Ситуація з протестами, на мою думку, зумовлена соціальною дисфункцією держави. Продукти дорожчають, ціни на комунальні послуги продовжують зростати. Але це відбувається, зокрема, через війну в Україні. Мені здається, що в Молдові ще не усвідомлюють масштабу кризи, з якою доведеться зіткнутися в майбутньому і яка тільки розростатиметься», — розповів Андрій.

Він вважає, що протести партії «Шор» «маргіналізовані» й не презентують широкі верстви населення. Андрій побоюється, що влада, намагаючись погасити протести, може почати застосовувати репресивні практики. «Мені здається, що в Молдові досі не виробилася політична культура, і мітингувальники “Шора” — явне підтвердження цього. З іншого боку, у влади може виникнути спокуса жорстоко придушити цей протест — і це дуже небезпечно. Я не відчуваю загрози з боку цих протестувальників, тому що такі мітинги — нормальна частина життя громадянського суспільства», — зазначив Андрій.

Він також побоюється, що війна може прийти і до Молдови, та пояснює це існуванням «невирішеного питання з Придністров’ям».

Як Молдова підтримує Україну та прагне інтеграції до Євросоюзу

Євген Сінкевич — лідер молодіжного крила партії PAS. 2021 року після дострокових виборів він став наймолодшим депутатом у Парламенті Молдови. Нині йому 24 роки. На його думку, серед молодого покоління домінують проукраїнські настрої.

«Молодь стає все більш політично освіченою, має доступ до різних джерел інформації, — каже депутат. — Тож вона здебільшого підтримує Україну. Впевнений, більшість молодих людей розуміє, що тепер на кону майбутнє нашої країни. Протести “Шора” відбуваються лише завдяки фінансуванню з боку Російської Федерації. Кожен учасник акції отримує по €20, але молоді люди розуміють, що їхнє майбутнє дорожче за €20».

У деяких регіонах Молдови немає доступу до інтернету, і люди, які там живуть, найчастіше потрапляють під вплив російської пропаганди. Сінкевич запевняє, що в парламенті Молдови працюють над вирішенням цієї проблеми. Він переконаний, що саме молоде покоління може допомогти молдовському суспільству в боротьбі з російською пропагандою: «Говоріть зі своїми батьками, бабусями, знайомими про російські злочини в Україні, поясніть їм російський план дестабілізувати ситуацію в Молдові. Про це важливо розповідати, оскільки не всі критично оцінюють інформацію та, відповідно, стають жертвами російської пропаганди».

Єдиний шанс для розвитку Молдови — це інтеграція до Європейського Союзу, і молдовському суспільству необхідно згуртуватися навколо цієї мети.

«Молоде населення хоче інтеграції до Євросоюзу, бо там майбутнє, процвітання, там можливості для бізнесу, добре оплачувані роботи, якісна освіта. У Росії залишилися тільки бідність, злидні та страждання», — підсумовує Сінкевич.

Майбутнє антиурядових протестів у Молдові

27 березня на брифінгу для преси в парламенті Молдови депутатка від партії «Шор» Марина Таубер заявила, що, за даними «низки іноземних спецслужб», про які стало відомо партії «Шор», влада Молдови 17 квітня готує провокації на Дністрі.

«Є перевірена інформація, що наша влада, Мая Санду та [прем’єр-міністр Республіки Молдова] Дорін Речан, готують військову провокацію на кордоні з Придністров’ям. Цю військову провокацію заплановано на 17 квітня», — заявила Таубер.

Вона додала, що нібито «минулого тижня наша влада відправила до Румунії 10 тисяч комплектів форми Національної поліції та 10 тисяч комплектів форми молдовської армії. Мета цієї акції — участь міжнародного контингенту у військових діях на території Молдови».

Прессекретар уряду Молдови Даніель Воде пояснив, що заяви Таубер — брехня, і вони були зроблені, щоб приховати провал протестів перед їхніми спонсорами та замовниками.

Політичний оглядач Віктор Чобану вважає, що заяви Таубер вводять в інформаційний простір новий наратив, спеціально придуманий політтехнологами Кремля.

«Цей наратив про те, що румуни йдуть, і вони вже вбралися в нашу уніформу й от скоро перетнуть кордон. Тому потрібно об’єднуватися проти Румунії та сил НАТО», — наголосив Чобану.

Експерт вважає, що гасло «румуни йдуть» стане лейтмотивом російської пропаганди на майбутніх виборах башкана (голови) Гагаузії (автономне територіальне утворення в складі Республіки Молдова зі столицею в Комраті), які призначено на 30 квітня.

«Я сподіваюся, що нічого страшнішого за це не станеться. Примикатимуть і просто незадоволені, але розхитати ситуацію до зміни влади їм уже не вдасться, — пояснює Чобану. — І ми бачимо, що західні партнери спостерігають за цими агресивними заявами Росії та симетрично заявляють, що Молдові потрібно надавати світову підтримку. Причому не лише економічну, а й будь-яку іншу. Оскільки в Європі вже зрозуміли, що без Молдови нової безпекової архітектури, яка складеться після війни, не буде».

Політолог переконаний, що Молдова та Україна й надалі спільно рухатимуться шляхом інтеграції до ЄС. Він наголосив: «Те, що ми тепер спостерігаємо, — це зникнення з Європи сірої зони, яку Росія з моменту розпаду СРСР називає своєю зоною життєво важливих інтересів».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій