Археологи встановили нові подробиці античної трагедії в Помпеях

• Вчені дослідили скелети двох чоловіків, які загинули в Помпеях у 79 році нашої ери.
• Висновки археологів вказують на те, що сам Везувій міг нанести не такої шкоди, як вважалося раніше.
• Потужність вибуху вулкану порівнюють із силою тисяч ядерних бомб.  

Найвідоміше в Римській імперії виверження вулкана становило менш вивчену загрозу для людей. Жителі Помпеїв могли загинути від землетрусу. 

Заборона розповідає про нові деталі античної катастрофи. 

Землетрус від виверження Везувію: дослідження

В Pompeii Archaeological Park знайдено два тіла чоловіків. Скелети були покриті кладкою стіни, що розтрощила їхні кістки після падіння, а між ними знайшли фрагменти попелу від потужного виверження Везувію у 79 році нашої ери. Проте, за словами експертів, ці двоє загинули не від так званого пірокластичного потоку (суміші вулканічних газів, попелу чи уламків скель), а від більш неочевидного наслідку активності вулкана – землетрусу.

«Верхня частина стіни відкололася і змістилася вбік, що є явищем, характерним для підземних поштовхів, а не пірокластичного потоку. Таким чином, ми знаємо, що обвалення, в результаті яких загинули двоє чоловіків, відбулися на початкових стадіях виверження», — розповідає археологиня з медіа-відділу парку в Помпеях Софі Хей. 

У той період сейсмічна активність була поширеним явищем, тож у помешканні також знайшли ознаки ремонту після попереднього землетрусу. «Цей будинок не був особливо розкішним. Це було радше робоче місце з багатьма предметами. Там були амфори з водою, які використовували для штукатурки стіни. Тут ми бачимо місто, що намагалося відновитися, але виверження лише за два дні пекла розтрощило все», — каже директорка Археологічного парку Помпеї Габріель Цухтрігель.

Катастрофа в Римській імперії: що відомо

Стародавнє римське місто Помпеї було розташоване на території нинішнього регіону Кампанія, на південний схід від Неаполя. Його побудували в ущелині біля південно-східного підніжжя Везувію, утвореній потоком доісторичної лави. 

Виверження вулкана 24 серпня 79 року нашої ери тривало більше доби та випустило потужність багатьох тисяч ядерних бомб. Помпеї почало накривати триметровим шаром уламків гірських порід. Згідно з оцінками дослідників, каміння падало з інтенсивністю 107 кг/кв. м\година протягом 18 годин. Досягнувши міста зранку наступного дня, хвилі гарячого попелу, температура якого може досягати 1000 градусів за Цельсієм, і лави, що рухалася зі швидкістю понад 80 км/година, знищили майже все на своєму шляху. Після цього ще один пірокластичний потік поховав місто під трьома додатковими метрами вулканічного пилу. Багато будівель і тіл, які Везувій поховав під стіною попелу, досі не відкриті.

Жертви катастрофи намагались сховатись у своїх будинках, спуститися до узбережжя Неаполітанської затоки чи втекти до міста Ночера-Інферіоре та Стабії. Це місто, а також Геркуланум і Торре-Аннунціата, зрештою також були зруйновані. Свідчення про подію збереглося у двох листах, в яких Пліній Молодший запитував історика Тацита про загибель свого дядька Плінія Старшого. Той був командувачем римського флоту в Мізені, звідки поїхав у Стабію допомагати людям врятуватися від виверження. Руїни Помпеї наприкінці 16 століття відкрив архітектор Доменіко Фонтана, але археологічні роботи почалися там лише в 1748 році. 

Раніше Заборона розповідала про викрадені з Криму артефакти, вилучені українською поліцією у спонсора «ДНР».