(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Photo: Sophie Mayanne

«Мої шрами — карта мого виживання»: Відвертий фотопроект

Британська фотографка Софі Майа фотографує людей, які отримали шрами самими різними шляхами: від пожеж і вогнепальних поранень до самоушкодження. За її словами, навіть загоєні рани на тілі залишаються з нами ще надовго у вигляді душевного болю.

Ідея проекту з’явилася, коли Софі зустріла модель зі шрамами, яка не побоялася розповісти про свій сумний досвіді. Подібні люди часто стають об’єктами пильної уваги і незручних запитань — це, на думку фотографа, має змінитися. Люди не повинні соромитися своїх ран, ховати їх і відчувати почуття сорому. Це не тільки частина нашого життя, але і демонстрація можливостей людського тіла.

«Коли ви бачите когось зі шрамом, ви задаєте питання? Питаєте, що з ними не так? Це і повинно змінитися. Немає нічого поганого в рубцях, вадах, хвороби шкіри», — фотографка Софі Майа. За кожним таким знімком стоїть власна, особиста розповідь про біль. І це є свого роду терапією.

«Впевненість і висока самооцінка не для мене. Велику частину часу я витрачаю на догляд за шкірою. Але зараз, більш ніж коли-небудь, я повинна нагадувати собі, що я прекрасна», — Майя (бульозний епідермоліз).

 

«У 2014 році мені поставили діагноз: рак кісток. За два роки мені зробили 11 операцій», — Адель (рак кісток).

 

«У серпні 2016 року вантажівка наїхала на мою руку: колесо зупинилося на лікті, перш ніж знову розвернутися і потягло кістку і шкіру. За рік у мене було п’ять операцій», — Анна (аварія).

 

«Частина процесу лікування включала заміну стегнової кістки титаном, що і призвело до утворення шраму», — Біллі (саркома кісток).

 

«Я ношу цей шрам, бо він частина мене. Це всього лише шкіра», — Бинту (опіки)

Про автора

Редактор стрічки новин Zaborona.com. Автор телеграм-каналу "Геймер".