У Білорусі будують атомну станцію на гроші «Росатома». Так Росія намагається посилити свій вплив за рахунок ядерної енергетики | Заборона
Читаєте зараз
У Білорусі будують атомну станцію на гроші «Росатома». Так Росія намагається посилити свій вплив за рахунок ядерної енергетики

У Білорусі будують атомну станцію на гроші «Росатома». Так Росія намагається посилити свій вплив за рахунок ядерної енергетики

баес

З 2008 року в Білорусі на кордоні з Литвою будують атомну електростанцію. Головний кредитор АЕС – російська компанія «Росатом». Відтоді білоруські активісти, правозахисники та опозиціонери протестують проти будівництва, але це призводить тільки до арештів незгодних. Розповідаємо, що не так із цією станцією і як Росія намагається наростити свій вплив у пострадянських країнах за допомогою ядерної енергетики. 


Історія БілАЕС

Побудувати атомну станцію в Білорусі хотіли ще в 1970-х. Певний час Радянський Союз був дуже зацікавлений в ядерній енергетиці, тому атомні станції з’являлися майже у всіх союзних республіках. Утім, після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році від подібних проєктів почали відмовлятися. Так сталося і з БілАЕС, під тиском громадськості будівництво скасували. Але лише тимчасово, адже вже в 2006 році проект затвердили остаточно. У грудні 2008-го уряд визначився з майданчиком для зведення АЕС у кількох кілометрах від містечка Островець біля литовського кордону. А головним фінансовим партнером обрали Росію.

«Коли в 2006-му влада почала говорити про будівництво АЕС у Білорусі, це стало шоком, – розповідає Забороні голова білоруської організації «Екодім» Ірина Сухій. – Ми звернулися до уряду з питанням, як вони бачать роль громадських організацій у проведенні слухань із цього приводу, і нам сказали, що наше завдання – розвіювати радіофобію в суспільстві і створювати центри пропаганди атомної енергетики».

акція проти белаес
Акція проти будівництва БілАЕС в Острівці / BANC

Чорнобильська аварія найбільше зачепила дві країни – Україну та Білорусь. За словами Сухій, саме на основі чорнобильської теми з’явився «Білоруський народний фронт» (БНФ) – головна опозиційна партія країни. Щороку, починаючи з 1989-го, вони проводили акцію «Чорнобильський шлях». Ця хода постійно викликає гостру реакцію з боку керівництва держави: учасників неодноразово розганяли кийками, забороняли проводити акцію, переслідували мітингувальників. «Шлях» вважається опозиційною подією, а одне з його ключових і незмінних гасел – «Атом мирним не буває».

У 2008–2009 роках стало очевидним, що будівництва Білоруської атомної станції не уникнути. Тоді ж позиція громадських активістів і політиків щодо БілАЕС розділилася. У БНФ, наприклад, стали обговорювати, як гарантувати безпеку нової станції, щоб не повторювати помилок Чорнобиля. Тоді як «Екодім» виступив з позицією, що атомна енергетика апріорі небезпечна. У той самий період стала формуватися коаліція екологів, активістів і вчених – «Білоруська антиядерна кампанія», яка мала об’єднати всіх у боротьбі проти АЕС. А в цей час на офіційному телебаченні Білорусі щодня показували новини про будівництво станції і сюжети про переваги атомної енергетики. В одному з репортажів працівник АЕС промовляє таку фразу: «Атомка наша будується на помилках Чорнобиля».

Запуск станції планували вже в 2020 році, але перенесли на 2021-й. У чому криється причина такого рішення, білоруські чиновники не пояснюють. Правозахисники й екологи вважають, що Білорусі не потрібна настільки потужна АЕС – у країні немає потреби в такій кількості електроенергії. На це президент Білорусі Олександр Лукашенко відповідає: «І не треба страждати, що її [електроенергію] нікуди буде дівати. Народу віддамо! Будуть млинці пекти на електроплиті, будуть на автомобілях електричних їздити».

Що не так зі станцією

Координаторка «Білоруської антиядерної кампанії» Тетяна Новікова пояснює, що на території біля Островця, де будують станцію, пролягає активний геологічний розлом. Недавні стрес-тести БілАЕС, розповідає Новікова, виявили низку нових проблем практично у всіх напрямах дослідження. Наприклад, не доведена ні сейсмостійкість обладнання, що впливає на безпеку, ні надійність функціонування системи глибокоешелонованого захисту.

Тетяна Новікова
Тетяна Новікова, координатор Білоруської антиядерної кампанії / Facebook / Veratinsky

За словами Тетяни Новікової, БілАЕС почали споруджувати без архітектурного проєкту. В кінці травня 2012 року будівельники почали рити і бетонувати котлован під реактор першого енергоблоку, а проєктна документація була розроблена і затверджена тільки в 2013-му. Крім того, не вирішена проблема відпрацьованого ядерного палива. У проєкті Білоруської АЕС не передбачений навіть майданчик для сухого зберігання, а отже, вивантажувати найнебезпечніший вид відходів із басейнів витримки буде просто нікуди.

У липні 2016- го стало відомо, що на станції сталася перша серйозна аварія. Місцеві співробітники анонімно розповіли пресі, що 10 липня з чотириметрової висоти впав корпус реактора, який тільки-но встановили. Перед цим на будівництві були перебої зі світлом, а замірювання довжини не збігалися з контрольними. Представники білоруської влади не відреагували на це публічно і ніколи не розповідали, що сталося насправді. Водночас екологи стверджують, що на виробництві відбувається безліч порушень. Наприклад, Тетяна Новікова стверджує, посилаючись на свої джерела, що там постійно гинуть робітники, порушується трудове законодавство Білорусі та техніка безпеки.

Як Росія контролює країни за допомогою атомної енергетики 

Спершу Білорусь пропонувала вкластися в АЕС Китаю та США, та невдовзі Росія заявила, що про участь американців і китайців не може бути й мови через «політичні мотиви». Фінансування проєкту майже цілковито взяв на себе «Росатом»: на будівництва виділили кредит у $10 млрд, тоді як загальна вартість проєкту – $11 млрд.

Російська Федерація сьогодні ключовий гравець на ринку атомної енергетики. Тільки за офіційними даними, державна компанія «Росатом» реалізує 36 проєктів будівництва нових станцій і атомних блоків на території інших країн. Серед них, наприклад, енергоблоки в Туреччині, Індії, Єгипті та Бангладеш – державах із нестійким політичним режимом і економікою, де часто жевріють конфлікти і з’являються неконтрольовані мілітаризовані анклави (як-от «Ісламська держава» в Бангладеш). А нещодавно стало відомо про те, що Росія веде переговори про створення плавучої атомної платформи з Суданом, де регулярно виникають збройні протести і війни, а цьогоріч стався військовий переворот.

Читайте також

ПО "Маяк"
Фотоархів: Прес-центр ПО «Маяк» / po-mayak.ru

Екологи, що виступають проти експансії «Росатома» і проти ядерної енергетики як «брудної» та загрозливої для людства, вважають, що РФ через вливання мільярдів в АЕС за кордоном оточує себе лояльними країнами, щоб повністю узалежнити їх. «У країн типу Туреччини або Бангладеш немає своїх потужностей, щоб зберігати радіоактивні відходи, а отже, вони будуть відправляти їх на зберігання в Росію, – каже очільниця російської організації «Планета надій» Надія Кутєпова. – Росія ж завжди буде давати їм хорошу ціну на це паливо. На демонтаж станції – у разі, якщо вони захочуть зупинити виробництво, – грошей у них теж не буде. Виходить абсолютна залежність від РФ – ядерне рабство».

«Росатом» регулярно допускає витоки радіації і серйозні аварії на своїх підприємствах. Наприклад, в липні 2019-го на атомному підводному човні з неформальною назвою «Лошарик» у Баренцевому морі спалахнула пожежа, загинули 14 членів екіпажу. У вересні 2017 року стався серйозний витік радіоактивного ізотопу рутенію в Челябінській області. Першим про це повідомило німецьке Федеральне відомство з радіаційного захисту, а міжнародна група вчених з’ясувала, що джерелом витоку було сховище підприємства «Маяк». Ані «Росатом», ані офіційні російські органи, що відповідають за екологічні питання, не коментували інцидент і навіть стверджували, що не мають до витоку жодного стосунку.

Будівельні роботи на БілАЕС в Острівці, 2017 рік / BANC

І в Білорусі, і в Росії екологів часто переслідують. «Російський соціально-екологічний союз» веде моніторинг утисків правозахисників у сфері екологічних рухів у РФ. Приміром, за час застосування закону про іноземних агентів із 2014 року влада внесла до реєстру 31 екологічну громадську організацію, після чого 22 з них були змушені закритися. При цьому, лише за перші п’ять місяців 2019-го було зафіксовано вбивство еколога, сім нападів на еко-активістів, п’ять випадків кримінального переслідування і щонайменше 110 випадків адміністративного.

Тетяна Новікова, що роками бореться з будівництвом атомної станції у Білорусі, поїхала вчитися в іншу країну, аби продовжити наукову діяльність в сфері екології, оскільки в рідній Білорусі це практично неможливо. Крім того, на батьківщині її та інших еко-активістів постійно ганять і масово тролять в інтернеті за позицію стосовно БілАЕС.


Детальніше про атомну енергетику і про те, як її використовує Росія, читайте у великому проєкті Заборони  «Банановий еквівалент». Цей матеріал був створений за підтримки Медіамережі та номінований в українському журналістському конкурсі «Честь професії».

Нагору