Затримання Романа Протасевича: як Білорусь порушила міжнародне законодавство - Заборона
Читаєте зараз
Білорусь змусила сісти літак, щоби затримати опозиціонера. Пояснюємо, чому це порушення законодавства, хоча таку практику використовують і інші країни

Білорусь змусила сісти літак, щоби затримати опозиціонера. Пояснюємо, чому це порушення законодавства, хоча таку практику використовують і інші країни

Білорусь змусила сісти літак, щоби затримати опозиціонера. Пояснюємо, чому це порушення законодавства, хоча таку практику використовують і інші країни

23 травня білоруський опозиційний журналіст, ексредактор телеграм-каналу NEXTA та редактор телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Роман Протасевич летів з Афін до Вільнюса. Літак компанії Ryanair, де перебував опозиціонер, екстрено посадили під приводом перевірки: надійшло повідомлення про мінування судна. Розповідаємо, що сталося, яка реакція на ситуацію та що це означає з точки зору міжнародного права (спойлер: це порушення, але навряд чи когось покарають)


Що сталося?

Роман Протасевич летів з Афін до Вільнюсу літаком лоукостеру Ryanair. Коли літак уже майже ввійшов у повітряний простір Литви, він розвернувся в сторону Мінська, де екстрено сів. Приводом стало повідомлення від білоруських диспетчерів, що літак заміновано. Влада Білорусі навіть підняла в повітря винищувач-перехоплювач Міг-29, який подав маневром умовний сигнал «Іди за мною» пілотам лайнера. Капітан міг не підкоритися команді диспетчера, але за загрози з боку військового літака був зобов’язаний сісти. За даними білоруських опозиціонерів, диспетчери погрожували збити літак, якщо він екстрено не сяде в мінському аеропорту. 

У Мінську білоруські силовики затримали Протасевича та його дівчину Софію Сапегу. Її відвезли в слідчій ізолятор на Окрестина, відомий тим, що там найбільш жорстоко катували учасників протесту проти Лукашенко. 

Роман Протасевич виступає в Гданську в 2020 році після того, як покинув Білорусь через загрозу переслідування

У Міністерстві транспорту Білорусі заявили, що отримали лист буцімто від бойовиків палестинської терористичної організації ХАМАС. У цьому «листі» говорилося, що ХАМАС вимагає від Ізраїлю зупинити обстріли Сектору Гази й що на літаку є бомба, яка вибухне над Вільнюсом. 

Окрім Протасевича та його дівчини на борту лайнера перебували ще один громадянин Білорусі та четверо росіян, які так і не вилетіли з Мінська до Вільнюса після посадки літака. Пізніше директор авіакомпанії Ryanair Майкл О’Лірі заявив, що, скоріш за все, пасажири, які не полетіли далі — агенти служби безпеки Білорусі, які мусили контролювати операцію зсередини літака.

Раніше режим Лукашенка визнав телеграм-канал NEXTA та його засновників екстремістами та вимагав у Польщі видати Білорусі Протасевича та Степана Путило (ще один засновник NEXTA). У Білорусі журналістів звинувачують в організації масових заворушень та підбурюванні до соціальної ворожнечі. Багато хто (в тому числі й Заборона) написав, що Протасевичу за цими статтями загрожує смертна кара. Але це не так. Максимальна санкція — 15 років. Але Протасевича також внесли до списку терористів — і якщо йому висунуть відповідне звинувачення, йому загрожує довічне ув’язнення.

Перед посадкою літака Роман Протасевич звернувся до бортпровідника, попрохавши не робити цього, оскільки на білоруській землі його вб’ють, однак у відповідь почув «Ми мусимо, у нас немає вибору, такі міжнародні зобов’язання авіакомпанії».

Міжнародна реакція

Компанія Ryanair підтвердила, що білоруська сторона повідомила «про потенційну загрозу безпеці на борту» й наказала перенаправити лайнер до найближчого аеропорту. Чому літак сів у Мінську, а не у Вільнюсі, оскільки відстань до нього була менша, у компанії не пояснюють. Також в офіційному листі немає ані слова про затримання журналіста. Однак директор Ryanair Майкл О’Лірі назвав інцидент «авіаційним піратством, підтримуваним державою».

«Це справа про захоплення за наказом держави, піратство за наказом держави. Я не можу сказати більше, оскільки наразі влада ЄС та НАТО мають справу з цим», — сказав він.

У Литві відкрили розслідування щодо захоплення літака та незаконного утримання людей. Президент Литви Гітанас Науседа закликав відпустити Романа Протасевича та звинуватив білоруський режим у насильницькій посадці літака. 

Латвійська авіакомпанія AirBaltic заявила, що скорочує польоти над територією Білорусі, оскільки це загрожує безпеці пасажирів. Польська авіакомпанія LOT також зараз розмірковує над таким рішенням. Велика Британія зобов’язала авіакомпанії уникати повітряного простору Білорусі та заборонила літакам авіакомпанії Belavia польоти на території країни.

Голова Європейської ради Шарль Мішель пообіцяв, що наслідки для Білорусі точно будуть. Поки що ЄС розглядає можливість заборонити літати над Білоруссю й заборонити білоруській авіакомпанії «Белавіа» сідати у європейських аеропортах. Водночас говорять і про персональні санкції для осіб, причетних до викрадення журналіста. Також інцидент розслідуватиме Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO), оскільки посадка літака порушила міжнародні правила повітряного транспорту. Дії Лукашенка засудили в США, Великобританії та Польщі. 

Україна також засудила дії диктатора. Ввечері 23 травня під будівлею Міністерства закордонних справ України зібралася акція протесту. Учасники вимагали в дипломатів відреагувати на інцидент, вимагати звільнення Протасевича та ввести санкції: обмежити торгові стосунки з Білоруссю й перекрити авіапростір для білоруських літаків. МЗС уже засудило дії білоруської сторони та назвали їх «черговим нападом білоруської влади на свободу слова». Ввечері президент України Володимир Зеленський наказав уряду підготувати рішення про припинення авіасполучення між Україною та Білоруссю.

Білорусь відреагувала на події законом про обмеження для медіа. Олександр Лукашенко підписав проєкт закону — журналістам заборонили висвітлювати акції протесту та публікувати результати опитувань без акредитації, а іноземцям — очолювати ЗМІ.

Що каже міжнародне законодавство?

Спецоперація з перехоплення пасажирського літака передбачена міжнародним законодавством. Зокрема, це регулюється Додатками 2 та 11 Конвенції з міжнародної цивільної авіації. 

«Перехоплення — це процедура, під час якої літак-перехоплювач підходить до судна ззаду зліва на відстані не менше 150 метрів та помахує крилами. Першочергово ця акція направлена на те, щоб ідентифікувати неідентифіковане судно й повернути на трасу ті судна, які відхиляються від плану польоту», — пояснює Забороні експерт з міжнародного авіаційного права Андрій Козлов.

У Додатку 2 передбачено, що цивільний літак має підкорятися літаку-перехоплювачу. Тому дії пілотів літака, на якому перебував Протасевич, цілком законні. Однак зазвичай, якщо до аеропорту надходить повідомлення про мінування судна, то воно має приземлитися в найближчій можливій точці — а Мінськ не був такою точкою. До Вільнюса було летіти ближче, але білоруські диспетчери зажадали приземлення саме в Мінську.

«Літаки-перехоплювачі не влаштовують тир і не мають стріляти по цивільних літаках. Але знаючи, що таке Білорусь, якби я був пілотом, я б задумався над своєю безпекою та безпекою своїх пасажирів», — вважає Андрій Козлов.

Водночас, за словами Козлова, фейкові повідомлення про мінування та саме перехоплення розцінюються як такі, що несуть загрозу для судна.

«Непередбачувані маневри призводять до непередбачуваної посадки. А посадка та зліт — найбільш небезпечна частина рейсу. Тобто це може розглядатися як загроза. Конвенція з міжнародної цивільної авіації розглядає неправдиві повідомлення про мінування як небезпечні. Держава має або судити причетних, або видати їх іншій країні, яка розслідує інцидент», — говорить Андрій Козлов.

Авіапростором часто користуються задля політичних інтересів. Наприклад, у 2013 році Португалія та Франція закрили повітряний простір для літака президента Болівії, який летів із Москви. Причиною стали чутки про те, що на борту може перебувати колишній співробітник ЦРУ Едвард Сноуден, якого США оголосили в міжнародний розшук. Через це літак був змушений здійснити посадку у Відні. Сноудена на борту не було. 

Схожа ситуація відбувалася і з літаком, яким летів до Росії опозиціонер Олексій Навальний: авіалайнер в останній момент перенаправили з аеропорту «Внуково» до «Шереметьєва» нібито через технічні проблеми. Скоріш за все це рішення спровокувала величезна група підтримки, яка зібралася зустрічати політика в Москві й ускладнила б затримання Навального.

В Україні білоруське затримання Протасевича порівнюють з операцією, яку нібито планували провести українські спецслужби, щоби затримати спецпризначенців приватної військової компанії «Вагнер». За інформацією журналістів, Служба безпеки України вербувала вагнерівців, які брали активну участь у воєнних діях на Сході України, на нібито вигідний контракт. 33 бойовики летіли з Росії в літаку, який мали екстрено посадити в Києві через повідомлення про мінування та затримати вагнерівців. Однак в останній момент операцію скасували й літак долетів до Мінська, де найманців затримали та передали Росії. 

«Якби гіпотетична операція СБУ таки відбулася, це було б таким самим порушенням міжнародного права, адже надійшло б фейкове повідомлення про замінування. Однак важливо розуміти, що ті, хто воював на Донбасі — дійсно терористи, а Протасевич — опозиціонер. Тому реакція на таке зухвале затримання журналіста відрізняється від імовірної реакції на реалізовану операцію з вагнерівцями», — додає Козлов.

Нагору