Боєць бригади імені Богуна врятував 80 побратимів

• Військовий з позивним «Шустрий» вступив у тероборону 25 лютого, але згодом потрапив у бригаду спеціального призначення.
• Під час захисту рубежів на Луганщині він сім разів переходив лінію фронту для виконання бойових завдань.
• Одного разу він з кількома побратимами вивів з-під вогню 80 захисників, які потрапили у пастку.

Снайпери-розвідники працюють у самому тилу ворога. Одним із завдань спецпризначенців є пошук шляхів відходу для українських воїнів на випадок обстрілів чи наступу. Завдяки роботі снайпера з позивним «Шустрий» під Троїцьким вдалося врятувати українських воїнів.

Заборона розповідає історію героїзму бійця з бригади спеціального призначення імені Івана Богуна.

Боєць ЗСУ з позивним «Шустрий» вивів 80 побратимів з-під обстрілів

«Шустрий» на другий день після початку повномасштабного вторгнення Росії вступив до лав Територіальної оборони. Згодом він подався служити у спецпризначенці в складі першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна.

«Позивний цей мені дали ще в ТРо, коли ми пішли записуватися. Так мене прозвали, бо я першим отримав автомат. Тепер я снайпер-розвідник, заводжу людей, виводжу, тримаю позиції», — каже захисник. 

За період служби у розвідці боєць сім разів переходив лінію фронту. Під час однієї з таких вилазок під Троїцьким у Луганській області він з побратимами потрапив під ворожий вогонь.

«Мене відправили з трьома “Іглами” [переносний зенітно-ракетний комплекс] і ще з трьома людьми на позицію ворога. Це дві висотки, які були розділені — “Монако” і “Артур”. На “Монако” стояв дозор і це вже була лінія фронту, тобто сепари вже були десь в 700-800 метрах від нас. Ми сиділи там, поки не почався танковий обстріл», — згадує воїн.

Снайпери на позиціях чергували позмінно. Ворожа авіація зазвичай працювала зранку, але того дня обстріли почалися близько 12:00 і супроводжували наступ.

«Я був на другій висотці. До мене прибігли хлопці й розказали, що на першій позиції залишилися наші військові. Я взяв з собою кількох людей, гранати і побіг за ними. Росіяни наступали з ВОГами — це такий гранатомет, який запускає снаряд у повітря, той розривається і лупить осколками по окопах. Тобто голову підняти було неможливо. Але мені, чи то на адреналіні, чи то ще щось, я навіть не розумію як, але ми забрали їх і перевели на другу висотку», — розповів «Шустрий». 

Українські захисники намагалися сховатися. Постало питання про відхід, але чіткого маршруту ніхто не знав. Одним із завдань снайперів-розвідників є пошук таких шляхів, тому вивести людей доручили «Шустрому».

«Мені сказали, щоб я вивів спочатку 300-х [поранених], потім 200-х [загиблих], а потім усіх інших. З першими ми поїхали на швидкій. Під’їхали до більш безпечного місця, взяли зброю і пішли. Машина мала забрати 300-х і повернутися за 200-ми, але поранених вона забрала і не вернулась. Був обстріл дороги і пробило машину», — згадує снайпер.

Тіла полеглих довелося нести пішки, міняючись час від часу. Коли їх доставили на базу, «Шустрий» знову повернувся на позицію за рештою і чекав команди, що можна виходити. Близько 2:00 він отримав розпорядження і вивів за лінію фронту українських бійців.

«Вивів всіх — 73 воїни, плюс семеро поранених і двоє мертвих. Коли я вертався на базу, у мене залишалося тільки сім патронів взагалі. Ніхто не наважувався туди йти, а я і ще двоє пішли. Зараз я вже розумію, що це круто, а тоді якось не до того було. Ми вивели їх о другий годині, а о четвертій ранку там вже все ворожа авіація зрівняла з землею», — зізнається боєць.

Раніше Заборона розповідала історію азовця з позивним «Вишня», який після звільнення Київщини відправився на гелікоптері в оточений Маріуполь.