Булінг у школі: як і куди звертатися українцям (самостійно йти у поліцію необов’язково)

• Булінг – це систематичне психологічне або фізичне насильство та переслідування дитини з боку колективу.
• З 2018 року в Україні кривдники або їхні батьки несуть адміністративну відповідальність за цькування: зокрема, з них стягуються штрафи.
• Керівників навчальних закладів за випадки булінгу можуть відправити на виправні роботи та відрахувати до 20% від заробітку.

Жертви переслідування з боку однокласників, їхні батьки або свідки можуть подати відповідну заяву до поліції. Щоб справу розглянув суд, інформацію слід подавати чітко та безоцінково. Також варто враховувати, що є нюанси у законодавчому визначенні того, що саме вважається булінгом.

Заборона розповідає про оформлення заяви про цькування в закладах освіти.

Цькування у школі: як оформити скаргу в Україні

Якщо дитину цькують в школі, всі учасники освітнього процесу зобов’язані повідомити про це керівникам закладу освіти. За потреби варто додатково звернутись до поліції, розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Система така: батьки чи інші свідки (про це далі) подають скаргу керівництву навчального закладу. Далі директор школи має скликати спеціальну комісію. Якщо вона визнає, що це справді булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, то далі інформацію повинні передати у поліцію (ювенальну) та Службу у справах дітей. Написати заяву у поліцію можна і самостійно (наприклад, якщо дирекція школи не реагує на ситуацію).

Скарги у школу можна подавати в усній та письмовій формі. Але омбудсмен рекомендує оформлювати їх саме на папері, на ім’я директора освітнього закладу.

«Зі звернень про булінг, які надходили до Служби освітнього омбудсмена, частина були неправильно оформлені, не містили доказів чи хоча б опису фактів, що унеможливлює розгляд. У частині справ булери залишилися без покарання через неналежно представлені суду факти та докази», – підкреслив Горбачов.

Що необхідно вказати у заяві до омбудсмена: 

• прізвище, ім’я, по батькові;
• місце проживання;
• зміст заяви;
• підпис заявника та дата подачі;
• адресу електронної пошти (якщо подача відбувається у форматі онлайн). При таких зверненнях не вимагають електронного підпису.

У тексті заяви необхідно чітко та структуровано описати події, що відбулися, без суб’єктивних оцінок та емоційних висловлювань. Це сприятиме підтвердженню правопорушення та справедливому покаранню винних.

Важливо! Суд не визнає булінгом поодинокі сварки між школярами. Проте якщо вони призвели, наприклад, до тілесних ушкоджень, слід звернутися до правоохоронців. Варто зафіксувати дату та час конфлікту, описати його та залучити свідків. Це допоможе, якщо випадок повториться і доведеться звертатись до суду вже зі скаргою на булінг.

Перше, що потрібно зазначити – це статус заявника. Писати може сам постраждалий/постраждала, батьки чи опікуни, свідок. Далі слід поділитись інформацією про те, коли розпочалося цькування, скільки воно триває, описати кожну подію, яка це підтверджує.

Що треба вказати в заяві:

1. дату, час, місце події;
2. розгорнутий опис фактів булінгу (кожний інцидент можна виділити окремим підзаголовком);
3. наслідки, які спричинило правопорушення;
4. дані від свідків та опис їхніх дій;
5. звіт про те, як саме про це повідомили педагогам, директору чи іншим присутнім. Якщо відправили повідомлення – зробіть скріншот та вкладіть до заяви;
6. опис реакції на подію;
7. докази булінгу (фото, відео, аудіозапис тощо).

Заяву обов’язково треба зареєструвати у закладі освіти. Написати її необхідно у двох екземплярах або зробити копію. Після реєстрації на одному з примірників працівник школи має зазначити вхідний номер, дату та повернути її заявнику, інший залишається в школі.

Керівництво освітнього закладу зобов’язане повідомити про булінг до поліції протягом однієї доби. Приховання факту цькування дитини в школі карається статтею 173-4 КУпАП.

Слід зазначити, що керівник установи не має розслідувати випадки булінгу, адже це частина роботи поліції, пояснили у Міністерстві освіти і науки. Правоохоронці мають проаналізувати заяву та визначити, чи дійсно мають справу з цькуванням неповнолітнього/неповнолітньої. Якщо булінг не підтверджують, про це інформують директора школи та всіх зазначеним в заяві людям.

Булінг: що це таке

Булінгом називають агресивну поведінку та переслідування члену колективу з боку інших, що повторюється систематично. Тобто, якщо школяр ображає іншого, кепкує з нього – це персональний конфлікт. А от якщо нападників декілька і жертва не може себе захистити – це булінг. Він може включати фізичне та психологічне насильство.

Від цькування може потерпати будь-хто, незалежно від особистісних якостей. Школяр раптом може опинитись у ситуації, коли з нього кепкують, ображають чи бойкотують. Або ж навпаки, може приєднатися до тих, хто знущається з іншого. Учасники цькування діляться на три групи: агресори (лідери), які організовують насилля, жертви та спостерігачі. Ідентифікувати булінг допомагають тести організацій з протидії цьому явищу.

Причини криються в психології дітей. Цькування задовольняє бажання кривдників домінувати над іншими. А коли жертва лякається та закривається в собі, це дає їм відчуття переваги. Тож не можна сказати, що дитину булять через її особливості – радше через специфіку самого колективу. Адже якщо в родинах школярів, у самій установі серед педагогів або в суспільстві насильство вважається нормою, діти також толеруватимуть його.

Антибулінговий закон в Україні: що передбачає

Відповідальність за булінг в українських навчальних закладах з’явилась у 2018 році. В грудні того року Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнили статтею 173-4. Документ визначає типові ознаки булінгу:

• систематичність;
• наявність сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі);
• дії/бездіяльність, внаслідок яких жертва потерпає від психічної та/або фізичної шкоди, відчуває приниження, страх, тривогу;
• підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення його соціальної ізоляції.

Закон передбачає два види покарання за цькування: штраф від 850 до 3400 гривень та громадські роботи від 20 до 60 годин. Агресори несуть адміністративну відповідальність, починаючи з 16 років. До цього моменту за вчинки дітей відповідають їхні батьки. Тобто, якщо дитина не досягла цього віку, штраф сплачуватимуть дорослі.

Керівники навчальних закладів також несуть відповідальність за замовчування інцидентів з булінгом. За це їх можуть оштрафувати або також відправити на виправні роботи й відраховувати до 20% від заробітку.

Раніше Заборона розповідала про заборону ґаджетів у школах Великої Британії, над якою працюють в уряді країни. Так хочуть запобігти зниженню успішності школярів.