(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Photo: pixabay.com

Навчання без страху. Що потрібно знати про новий антибулінговий закон і булінг в школі

18 грудня Верховна Рада України ухвалила Закон про протидію булінгу (цькуванню), яким вводиться адміністративна відповідальність за цькування в закладах освіти. Ухвалити законопроект депутатам вдалося лише з другої спроби – під час першого голосування в сесійній залі не виявилося достатньої кількості депутатів.

Що таке булінг?

Булінг (цькування) – це систематичне агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших його членів. Якщо один учень знущається з іншого – це персональний конфлікт, де сили сторін приблизно однакові; якщо агресорів кілька, через що жертва не в змозі захистити себе – це булінг (від англійського bullying). Ідеться не тільки про фізичне насильство, воно може бути і психологічним.

Жертвою цькування може стати будь-хто. Як зазначається на сайті «stopbullying.com», будь-який школяр несподівано для себе може опинитись у ситуації, коли його ображають, висміюють або бойкотують. Або ж навпаки, може сам приєднатися до тих, хто знущається з іншої дитини.

Дітей дражнять далеко не тільки тому, що вони «дивні» або «слабкі». Причина цькування – в бажанні однокласників домінувати. Найчастіше реакція жертви відповідає очікуванням агресорів, народжуючи шукане відчуття переваги. Загалом причини цькування слід шукати не в особливостях жертви, а в особливостях групи. Одна і та ж дитина може бути вигнанцем в одній групі та «своїм» в інший. Або перестати бути вигнанцем у тій самій групі за короткий термін, скажімо, після зміни класного керівника. Якщо в сім’ях дітей, у самій школі серед учителів та в суспільстві вважається, що насильство або приниження – це нормально, так вважатимуть і діти.

«Діти булять, бо шукають спосіб висловлення агресивних почуттів, а також через власні страхи ізоляції. У такий спосіб намагаються позбутися відчуття безпорадності», – пояснює дитячий психолог Юлія Ларіна в коментарі BBC News Україна.

Учасники цькування зазвичай діляться на три групи: агресори (лідери), які організовують цькування, жертви та спостерігачі.

Якщо в класі відбувається цькування, це впливає на кожну з груп. Найважчі наслідки цькування проявляються у жертви. Найчастіше булінг призводить до того, що жертва втрачає впевненість у собі. Також це явище може призводити до різної тяжкості психічних відхилень, а також психосоматичних захворювань, і може стати причиною самогубства. У цьому випадку важливо пояснити людині, що її цькують, і показати, як діяти в ситуації, що склалася.

Страждають свідки, отримуючи досвід безсилля перед владою натовпу і сорому за свою легкодухість, оскільки не наважуються заступитися і підтримували цькування зі страху виявитися наступною жертвою. У тих, хто стає свідками булінгу, нерідко виникає переконання, що насильство – це нормально.

Досвід насильства деструктивний і для особистості агресора. Цей досвід призводить до огрубіння почуттів, відрізання можливостей для тонких і близьких відносин, у кінцевому підсумку – до деструктивних, асоціальних рис особистості.

В окремих випадках доведена до відчаю жертва може спробувати помститися кривдникові шляхом нанесення тяжких травм.

Якщо дитина навчається в «хорошій школі», це ще не означає, що її там не цькують, адже в таких закладах може бути підвищений рівень конкуренції, а також тривоги й напруги.

Суть закону

Проект закону визначає «булінг» як «моральне, або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення».

У законі визначені типові ознаки булінгу, серед яких перелічені систематичність діяння, наявність сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі); дії або бездіяльність, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Закон передбачає штраф за цькування та за приховування працівниками навчальних закладів випадків знущань.

Також проект пропонує зобов’язати навчальні заклади викладати у відкритий доступ правила поведінки та інструкції щодо протидії знущань та подання скарг на випадки булінгу.

Освітній омбудсмен матиме право отримувати і перевіряти інформацію, статистику за заявами про випадки булінгу та відповідну реакцію з боку навчальних закладів.

Також законом визначено, що соціально-педагогічний патронаж у системі освіти забезпечує профілактику та запобігання булінгу, надання консультативної допомоги батькам, психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.

Photo by Mitch Lensink on Unsplash

Штрафи

«Я вважаю, що найперше з булінгом треба боротися через його попередження, але ті, хто здійснюють цькування, мають розуміти, що за цим слідує покарання», – розповіла «Освіта.ua» міністерка освіти і науки Лілія Гриневич.

Законом визначено покарання за цькування, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16, – накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Після набуття чинності закону (19 грудня 2018 року) за булінг у школі чи іншому закладі освіти будуть штрафувати – від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-3400 грн). Законом також передбачені громадські роботи від 20 до 40 годин.

Керівнику закладу, який не повідомив про випадки булінгу, загрожуватиме штраф від 850 до 1700 грн або виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Гучні випадки насильства

Нагальна потреба запровадити антибулінгове законодавство в України виникла давно, але тільки нещодавно державний сектор почав звертати увагу на проблему цькування в школах.

«Цього року ми розпочали говорити про цю проблему відкрито, стартувала кампанія проти булінгу, проти цькування. І, як ви бачите, це синхронно відобразилося на нормативній діяльності Верховної Ради України, і був прийнятий цей Закон», – каже Лілія Гриневич.

Розширення інтернет-аудиторії та поширення смартфонів дали можливість середньостатистичному українцю ознайомиться з проблемою цькування в усіх її жахливих проявах.

Одним із найгучніших прикладів булінгу в Україні стало побиття дівчатками-підлітками чотирнадцятирічної школярки Поліни Малоштан у Чернігові в серпні 2017 року. Приводом для бійки правоохоронці назвали викрадення мобільного телефону.

Інші підлітки, які стояли поруч, ніяк не втручалися в конфлікт, а навпаки – під’юджували школярок і знімали все на відео. Жертву врятувало тільки те, що пенсіонерка побачила побиття і викликала поліцію.

Процес побиття дівчини показаний у відеоматеріалах, розміщених у соцмережах очевидцями бійки, й згодом розтиражованих численними інтернет-ресурсами.

Унаслідок нападу Поліна потрапила до лікарні. У дівчини тоді діагностували струс мозку, травму очей, а ще вона обрізала волосся, оскільки його підпалили запальничкою. Через рік дівчина зустрілася з журналістами ТСН та розповіла про теперішній стан свого здоров’я.

«Почалися великі проблеми з очима: спочатку упав зір, а тепер стало все вискакувати там – капіляри і грижа», – пояснила дівчина.

Лише одній із шістьох кривдниць Поліни було 18 років, решті не виповнилося й 14 років.

За рік розслідування суд не покарав жодного винного в побитті. Як розповів адвокат Поліни, Сергій Нестеренко, підсудні чудово знають, що потрапляють під амністію, а щодо старшої повнолітньої кривдниці, Євгенії, скоро може вийти термін давності.

7 грудня 2017 року в київському ліцеї податкової та рекламної справи №21 школярі зламали хребет однокласнику Максиму Черникову, а відео побиття опублікували у Viber.

Максим перейшов до ліцею восени 2017 року й одразу став жертвою цькування з боку однолітків. За словами хлопчика, над ним неодноразово знущалися, а 7 грудня 2017 року побили у шкільному коридорі. У лікарні виявили набряк спинного мозку і забій грудної клітки. А через чотири дні встановили і остаточний діагноз – перелом хребта.

Адміністрація навчального закладу запевняла, що працівники установи, які не встежили за порядком на перерві, були покарані. Однак мама Максима стверджує, що цього не відбулось, і як доказ наводить файли із Viber, де колишні однокласники Максима публікують відео знущань з інших учнів.

Наприкінці липня 2018 року в Одесі на Черемушках біля покинутого дитячого садка і школи №69 група підлітків жорстоко побила 15-річну дівчину.

Причиною побиття став хлопець, який раніше зустрічався з однією із нападниць. Він розірвав із дівчиною стосунки та почав залицятися до потерпілої. Спочатку суперниці з’ясовували стосунки словесно, а через кілька днів ображена дівчина разом із подругами накинулася на ровесницю.

Учасники події знімали знущання на телефони. Дівчину били ногами, руками у голову, живіт, повалили на землю, принижували і тягали за волосся. Жертва безпорадно плакала і закривала обличчя руками. Весь процес супроводжувався ненормативною лексикою, криками і відбувався в присутності неповнолітніх «глядачів».

Про жорстоке побиття стало відомо завдяки волонтерці Катерині Розкидній. Вона розповідає: отримала ролик з анонімного джерела і вирішила оприлюднити у соцмережі.

З огляду на те, що на відео вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Слідство триває.

Йдеться не тільки про фізичне насильство, воно може бути і психологічним. Так, приміром, у школі Харкова №151 на святкуванні кінця чверті ученицю 6-го класу Діану поставили перед дошкою і сказали, що для неї немає торта. Справа в тому, що її мама не здала гроші на солодощі.  Заборона розповіла, що сталося та хто винен.

В Україні чверть школярів стикаються з булінгом 

У пояснювальній записці законотворці посилаються на доповідь ЮНІСЕФ «Щоденний урок: # Зупиніть насильство в школах», згідно з якою з булінгом у колі однолітків в Україні стикалися приблизно 67% дітей. Окрім цього, за даними опитувань, чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу. 40% школярів, що зіткнулися зі знущаннями у колах однолітків, не розповідають про випадки цькування батькам, а 44% ніяк не протидіють цькуванню через острах теж стати жертвою знущань.

«Освіта є найважливішою складовою побудови мирного і безпечного суспільства, але мільйони дітей в різних куточках світу якраз в школах не почувають себе у безпеці. Щодня діти потрапляють у бійки, їх змушують вступати в різні угрупування, влаштовують цькування, у тому числі в соціальних мережах. Багато дівчаток і хлопчиків піддаються сексуальній нарузі. Це порочне явище негативно позначається на успішності дітей, а в довгостроковій перспективі може обернутися депресією, розвитком синдрому тривоги і навіть самогубствами», – зазначається в доповіді.

У документі зазначається, що кожен другий учень або учениця у віці від 13 до 15 років, а це приблизно 150 мільйонів дітей, стикаються з насильством із боку однолітків у школах або в безпосередній близькості від них.

«Кожен третій школяр або школярка у віці від 13 до 15 років піддаються цькуванню і приблизно стільки ж дітей виявляються втягнутими у бійки. У 2017 році, наприклад, жертвами цькування стали 24 відсотки українських школярів, при цьому 40 відсотків постраждалих дітей нікому про це не розповідали. Кожен третій школяр в промислово-розвинених країнах визнає, що сам неодноразово брав участь в цькуванні своїх однолітків. Крім того, на сьогодні приблизно 720 мільйонів дітей шкільного віку живуть в країнах, де в школах не заборонені тілесні покарання», – йдеться в доповіді.

Експерти закликають учителів, батьків і самих дітей приєднатися до кампанії боротьби із насильством у школі, підвищувати обізнаність учнів про небезпечні наслідки цькування та фізичного насильства.

За даними громадської організації «STUDENA», яка спеціалізується на культурно-просвітницьких та правозахисних проектах, 63,9% вчителів стикалися із цькуванням дітей у своєму класі.

Як зазначає «Громадське», від початку року дослідники опитали 1432 людини, 98% з яких – учителі, 2% – студенти та мами учнів. Також додатково опитали ще 312 вчителів саме щодо цькування дітей.

«За нашими даними, причиною булінгу найчастіше стає зовнішність чи поведінка (понад 77%), соціальний стан (61%), досягнення в навчанні (43%) чи національність (11%)», – говорить голова ГО «Студена», координаторка проекту Анастасія  Мельниченко.

Також, за результатами опитування, 51,3% випадків цькування відбуваються в середній школі.