Читаєте зараз
Частина переселенців може втратити допомогу від держави. Пояснюємо, хто залишиться без виплат і як цьому запобігти

Частина переселенців може втратити допомогу від держави. Пояснюємо, хто залишиться без виплат і як цьому запобігти

Novosti Donbasa

Український уряд змінює алгоритм нарахування виплат на проживання для внутрішньо переміщених осіб. Рішення пояснюють оптимізацією системи — щоби гроші отримували саме ті, хто їх справді потребує. Втім, громадські активісти пояснюють, що таким чином держава поволі відмовляється від допомоги на проживання, щоби поступово замінити її іншими, більш ефективними програмами. Журналістка видання «Новини Донбасу» Вікторія Іщенко розібралася, хто може втратити виплати та з якої причини. З дозволу редакції Заборона публікує цей матеріал з незначними скороченнями.


Нова ініціатива Кабміну: хто може залишитися без виплат від держави?

Після початку повномасштабного вторгнення переселенці, які переїхали на нове місце, почали отримувати від держави 2 тисячі гривень на місяць, а люди з інвалідністю та діти — 3 тисячі гривень.

11 липня Кабінет міністрів України прийняв постанову «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», яку ще не опублікували в загальному доступі. Цей документ вносить зміни до порядку призначення виплат на проживання для внутрішньо переміщених осіб.

В Міністерстві соціальної політики України підкреслюють, що допомога на проживання — один із найважливіших інструментів для підтримки ВПО: «Це одна з найбільших за розміром фінансування з державного бюджету програм. На поточний рік на неї передбачено у держбюджеті 57 мільярдів гривень. Наразі відбувається фінансування виплат понад 2,6 мільйона осіб».

Тому Кабмін вирішив, що з 1 серпня для всіх ВПО виплату допомоги автоматично продовжать ще на 6 місяців — до кінця січня 2024 року. Втім, соціально вразливі сім’ї можуть розраховувати на допомогу від держави протягом ще пів року. Це стосується всіх переселенців, зокрема тих, хто залишив свої будинки у 2014 році.

Водночас частина переміщених осіб може втратити цю підтримку вже за кілька тижнів. Це ті ВПО, які перебувають за кордоном понад 30 днів поспіль без обґрунтованих причин — як-от службові відрядження, стажування, лікування чи реабілітація, догляд за хворою дитиною чи оздоровлення дітей. Все це потрібно підтвердити документально.

Також виплат позбавлять переселенців, які повернулися до своїх населених пунктів та до своїх будинків і квартир, оскільки їм уже не потрібно орендувати житло. Крім того, допомогу не виплачуватимуть особам, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі або засуджені за колабораціонізм.

З 1 вересня виплачувати допомогу перестануть переселенцям, які з моменту ухвалення постанови Кабміну, тобто з 11 липня, придбали новий транспортний засіб, з року випуску якого минуло менш як п’ять років, або ж купили земельну ділянку, квартиру, будинок, іноземну валюту чи банківські метали на суму понад 100 тисяч гривень.

Крім того, без допомоги можуть залишитися ВПО, в яких на депозитному банківському рахунку зберігається понад 100 тисяч гривень. Ще одна категорія — переміщені особи, у власності яких є житло на підконтрольних територіях, де не ведуться бойові дії. Йдеться про будинки та квартири з площею понад 13,65 м² на одного члена родини.

Все це стосується і переселенців, які вперше звернуться по допомогу після 1 серпня 2023 року. Вони матимуть змогу отримувати виплати до кінця січня, якщо протягом 3 місяців до подання документів не купували автомобілів, квартир, будинків та валюти більш ніж на 100 тисяч гривень.

Обтяжлива кількість ВПО: чим зумовлене рішення Кабміну? 

Представники громадських організацій, які займаються питаннями внутрішньо переміщених осіб, наголошують: кількість ВПО, які зараз отримують допомогу, досить обтяжлива для держави.

Марія Красненко. Фото: Facebook

«Ми розуміли ще після початку повномасштабного вторгнення та запровадження допомоги на проживання, що такий стан речей, а саме здійснення виплат безстроково, здійснення виплат фактично для всіх внутрішньо переміщених осіб, не буде постійним. І, відповідно, держава рано чи пізно вживатиме заходів, щоб внести відповідні зміни, зокрема, скоротити кількість одержувачів цієї допомоги», — пояснює експертка з юридичних питань Громадського холдингу «Група впливу» Марія Красненко.

Крім цього, новий підхід дозволить зрозуміти, скільки ж справді людей перемістилися в межах України, а скільки — виїхали за кордон.

«Держава шляхом відстеження даних, шляхом такої певної верифікації інформації розуміє, що частина осіб, які отримували допомогу на проживання, повернулися до місця проживання і не інформували про це орган соціального захисту населення. Також частина виїхала за межі України не на постійне місце проживання, а на тривалий період. Вони отримали тимчасовий захист та фактично не перебувають на території України. З огляду на це було введено відповідні зміни», — говорить Красненко.

За її словами, держава поступово відмовлятиметься саме від допомоги на проживання, надалі фокусуючись на підтримці в контексті інтеграції. Наприклад, розробляючи програми працевлаштування та розширюючи житлові програми.

Як нова постанова працюватиме на практиці?

У Мінсоцполітики кажуть, що перевірятимуть ВПО через держреєстри, але сам механізм цієї процедури наразі не прописаний. При цьому громадські активісти уточнюють: мова, серед іншого, і про перевірки місця проживання ВПО, причому проводити їх можуть уже зараз. Водночас візити безпосередньо за місцем реєстрації переміщених осіб можливі лише у випадку, якщо для цього є конкретні підстави.

«Перевірки можуть проводитися, якщо особа здійснила внутрішнє переміщення в межах однієї громади, наприклад, переселенець живе на Сумщині поблизу кордону, близько до зони практично бойових дій, і перемістився на сусідню вулицю. Держава розуміє, що це може бути обґрунтовано, але інколи фіксуються зловживання, — зауважує Марія Красненко. — Друга підстава — наявність інформації від Мінфіну щодо верифікації, розбіжність даних. Третя причина для перевірок — наявність інформації від органів державної влади про те, що внутрішньо переміщена особа змінила місце проживання».

Вона наголошує: щоби уникнути перевірок, ВПО повинні інформувати органи соцзахисту про свої переміщення у десятиденний термін. А переселенцю натомість завжди мають повідомляти про те, що до нього планують прийти.

Кабмін зазначає: якщо переміщена особа не погоджується з припиненням виплат, вона може оскаржити це рішення через органи соцзахисту або через суд, надавши документи на підтвердження.

«Як це оскарження відбуватиметься, наскільки швидко і яким чином — все залежить від обставин і, умовно, якщо людина поїхала за кордон у відрядження та їй припинили виплати, вона справді може принести наказ про те, що вона два місяці була за кордоном у зв’язку з відрядженням, і орган відновить виплати», — вважає Марія Красненко.

При цьому юристка також впевнена, що багато залежатиме від органів соцзахисту населення, для яких постанова Кабміну також стала новою. Про проблеми вона радить повідомляти на гарячі лінії Мінреінтеграції, Мінсоцполітики та офісу Уповноваженого з питань ВПО.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій