Радіти та ділити гроші зарано: чому до передачі Україні заморожених активів РФ ще далеко

Адміністрація президента США Джо Байдена підтримала конфіскацію близько $300 млрд із заморожених активів РФ, які можна скерувати на відбудову України. Рішення було ухвалено на тлі заблокованих у Конгресі $61 млрд допомоги Києву. Зокрема, на передачі цих активів наполягають деякі члени Республіканської партії в Палаті представників. У своєму «Плані перемоги України» вони також закликають Білий дім терміново надати критично важливу зброю, включно з далекобійними ракетами ATACMS та літаками F-16.

Чи приведуть ці рішення до збільшення допомоги Україні, разом з експертами розбиралася редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Альтернатива річному пакету допомоги США

Через затримку в Конгресі пакету допомоги Україні усе більше експертів обговорюють альтернативні варіанти фінансування для Києва. Одним з них називають конфіскацію та передачу Україні заморожених російських активів. Загалом ідеться про понад $300 млрд, більша частина яких заморожена на території країн-членів ЄС.

Відповідний законопроєкт, що передбачає механізм конфіскації російських активів, лежить на розгляді Конгресу США ще з літа минулого року. Відтепер є і позиція Білого дому про підтримку, але поки що самої ідеї. 

Як зазначає засновник «Інституту Американістики» Владислав Фарапонов, тема заморожених активів РФ дійсно активізувалася в умовах, коли Конгрес блокує голосування за пакет допомоги Україні та може не встигнути погодити його в зазначені адміністрацією Білого дому строки.

«Тому погодження — не збіг обставин. Насправді цю тему обговорювали ще з літа 2022 року, коли точилися дискусії, чи треба Росію визнавати спонсоркою тероризму. Цьому передувала вагома і малопомітна з погляду публічності робота. Однак рішення не просто так озвучили саме зараз», — каже американіст. 

Проте від слів до справи — довгий шлях. Необхідні кроки ще хочуть узгодити із союзниками з «Великої сімки» (G7), особливо в Європі, де зберігається близько $200 млрд російських активів. «Разом з нашими партнерами з G7 ми вивчаємо всі варіанти, які відповідають нашим правовим системам і міжнародному праву, щоб допомогти Україні отримати компенсацію від Росії», — йдеться в заяві Держдепу США.

Повідомляють, що країни G7 обговорювали це питання в грудні 2023-го на зустрічі міністрів фінансів і планують дійти якогось рішення на нараді керівників країн «Великої сімки» в лютому, напередодні другої річниці повномасштабного російського вторгнення.

«Я думаю, що рішення не буде ухвалено раніше за спільний пакет допомоги Україні та Ізраїлю, який передбачає виділення $61 млрд. Тим більше, що в Конгресі є ще декілька альтернативних законопроєктів щодо механізмів конфіскації. І який з них влаштує всіх, ще буде предметом обговорень», — вважає Фарапонов.

Конфіскація активів РФ: чому Європа затягує

Як пояснює в коментарі економіст, керівник аналітичного відділу Мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський, якщо у Вашингтоні все ж ухвалять рішення, воно зачепить лише близько $5 млрд російських активів, які перебувають у юрисдикції США. Саме тому американці й хочуть провести консультації з ЄС, де заморожена більшість активів. Але, на думку експерта, в Брюсселі до такого кроку не готові.

«Моя думка: США не переконають Європу конфіскувати та передати активи Україні. Це буде можливо лише після нашої перемоги або підписання якогось мирного договору. Важливим елементом тут стане чіткіша ситуація на фронті з певним тимчасовим або остаточним розв’язанням. На що Європа може піти, то це на передачу нам відсотків від використання цих активів та, може, податків від цих активів. Ймовірність такого кроку висока», — вважає економіст.

У ЄС є свої причини відтягувати рішення про конфіскацію російських активів до перемоги України. По-перше, в Росії залишилося чимало європейських компаній, які не просто ведуть там свою діяльність, а й мають нерухомість, потужності, папери тощо. «І в ЄС чудово розуміють, що після їхнього позитивного рішення РФ вчинить дзеркально», — каже експерт.

Друга причина — Європа опікується репутацією. Там побоюються, що в разі ухвалення такого рішення інші країни почнуть виводити свої активи з ЄС. Проте Несходовський вважає такий аргумент безпідставним. 

«Якби це дійсно спонукало інші держави виводити свої активи з Європи, вони б це зробили ще після рішення про замороження активів РФ. Тому рішення про їхню конфіскацію та передачу також не матиме негативних наслідків для ЄС», — пояснює він.

На думку економіста, такими відмовками Європа просто намагається приховати факт, що вона боїться Росію. «Попри нашу боротьбу та низку перемог над російською армією, вони чудово усвідомлюють, що РФ — це країна з ядерним потенціалом та очільником-психопатом, від якого можна чекати чого завгодно», — додає Несходовський.

План перемоги України

Про необхідність передачі конфіскованих активів РФ кажуть і члени Республіканської партії. У документі під назвою «План перемоги України» голови комітету із закордонних справ Майкл Маккол, комітету збройних сил Майк Роджерс і комітету з розвідки Майк Тернер виклали комплексну стратегію того, як США можуть ефективно підтримати Україну і забезпечити їй перемогу над Росією. 

Окрім передачі активів, автори документа наполягають на посиленні санкцій проти режиму російського президента Володимира Путіна. А ще виступають за активнішу участь США, включно з наданням українській армії версії ракет ATACMS дальністю 300 км, винищувачів F-16, а також додаткових систем ППО, касетних боєприпасів та артилерії. Республіканці наголошують на важливості цих заходів для зміни динаміки на фронті й примусу Москви до переговорів.

Владислав Фарапонов вважає це добрим знаком, адже однією з особливостей американського Конгресу є те, що там надзвичайно потужні комітети. Відповідно, позиція голови комітету відображає думку більшості його членів. Важливо, зокрема, що авторами документа є республіканці, де, на відміну від Демократичної партії, немає однозначної підтримки щодо продовження допомоги України.

Однак великих сподівань, що цей документ якось пришвидшить та посилить підтримку Києва з боку Сполучених Штатів, експерт усе ж не покладає. «Цей план презентували ще в середині листопада минулого року. І, як бачимо, цього було недостатньо, аби переконати тих членів Республіканської партії, які довгий час виступають проти продовження підтримки України, проголосувати за пакет допомоги на 2024 рік», — зауважує американіст.

А постачання необхідних видів озброєння, про які говорять автори документа, якраз залежить від рішення Конгресу щодо цього пакету, додає Фарапонов.

«На початок січня 2024 року ми не маємо такого рішення. Та я сподіваюся, що, завдяки тісним контактам на рівні міністерств оборони України та США, Міністерства закордонних справ і Держдепартаменту, допомога все-таки буде продовжена», — резюмує він.