Чому російська економіка досі не зруйнована? Санкції не працюють? Розбір Заборони

Повномасштабне вторгнення в Україну обернулося для Росії світовим осудом і низкою пакетів з економічними санкціями. Серйозні обмеження російської економіки та арешти мільярдів доларів росіян по всьому світу мали на меті змусити РФ зупинити війну. Та ні різкого падіння економіки агресора, ані суттєвого обвалу рубля не сталося. Ба більше — може скластися враження, що економічна ситуація в Росії ледь не краща за довоєнні показники. Керівник відділу розслідувань Заборони Олександр Гуменюк разом із західними й українськими економістами розібрався, що насправді відбувається у російській економіці та чи дійсно там усе так добре (спойлер — ні).

Які санкції запровадили проти Росії?

Від початку нового етапу російської війни проти України Захід та інші країни світу запроваджували санкції так званими пакетами, що передбачали чимало комплексних заходів. Одразу після вторгнення Берлін зупинив сертифікацію «Північного потоку — 2», що мав напряму постачати російський газ до Німеччини. Робота газопроводу поставила б Україну в небезпечне становище з точки зору необхідності використовувати український транзит російського газу до Європи.

Великобританія одразу ввела санкції проти п’яти російських банків («Промсвязьбанк», «Россия», «Индустриальный сберегательный банк», «Черноморский банк развития», «Генбанк») і трьох наближених до Володимира Путіна російських підприємців (Геннадія Тимченка, Бориса та Ігоря Ротенбергів). Також проти низки банків санкції запровадили США та Австралія. Крім того, Канада ухвалила санкції проти російського суверенного боргу. Тоді як Євросоюз поміж іншим ввів персональні санкції проти 351 депутата Держдуми.

Згодом запровадили другий, ще серйозніший пакет економічних санкцій. Західні партнери масово почали вносити у санкційні списки всіх росіян, хоча б якось причетних до нинішнього керівного режиму РФ. Не обійшлось і без перших осіб держави, таких як Путін і Лавров.

Під суворі санкції потрапила і російська цивільна авіація. Російським авіакомпаніям заборонили польоти в більшість західних країн. Також російську цивільну авіацію обмежили в обслуговуванні та ремонті західних літаків (Boeing, Airbus), що перебували у флоті російських авіакомпаній, — Євросоюз заборонив постачати для них запчастини та інше обладнання. Окрім цього, низка країн заборонила імпорт до Росії високотехнологічної продукції. Посилили і фінансові санкції, тож усе більше російських банків стикнулися з обмеженнями, а російські активи у європейських та американських банках почали масово заморожувати. Крім того, під санкції потрапили всі оборонні підприємства Росії, що хоч якось причетні до виготовлення військової продукції. 

26 лютого 2022 року оголосили про третій пакет санкцій, головною складовою якого стало заморожування резервів Центрального банку РФ у банках країн «Великої сімки». А на додаток пʼять російських банків — «ВТБ», «Открытие», «Новикомбанк», «Совкомбанк», «Промсвязьбанк» — від’єднали від системи SWIFT. Водночас багато країн Європи почали скасовувати право надання росіянам «золотих віз». Вони передбачені для осіб, які після разової великої інвестиції в одну з країн Євросоюзу можуть безперешкодно перебувати на території ЄС.

Згодом було ухвалено ще кілька пакетів економічних санкцій, що в основному розширювали та поглиблювали раніше введені обмеження. Єдиним винятком стало ембарго на постачання російського вугілля до країн ЄС. Однак і його відтермінували до серпня 2022-го. У Reuters зазначали, що відтермінування вугільного ембарго просувала Німеччина.

Чому економіка Росії досі тримається?

Стан економіки великою мірою оцінюють через визначення курсу національної валюти до євро чи долара США. До початку війни курс російського рубля щодо долара коливався у межах 90 рублів. Та після 24 лютого він дещо послабився й у певний момент становив більше ніж 130 рублів за долар. Однак згодом ситуація стабілізувалася, і станом на сьогодні офіційний курс — приблизно 100 рублів за американську валюту, що не набагато більше, ніж у довоєнний час.

Тобто виходить, що санкції проти Росії не працюють? Ні, радше Росія намагається переконати в цьому світ, тоді як в реальності справді потерпає від обмежень. Ось як це пояснює Забороні доцентка кафедри фінансів в Університеті Іллінойсу Тетяна Дерюгіна: «Для Росії дуже важливо, аби люди думали, що санкції не працюють. Росія сподівається, що колективний Захід здасться і більше не вводитиме санкцій, що громадяни Росії також не протестуватимуть і що санкції для них не будуть болісними. Тому правління Росії намагається робити все, щоб продемонструвати, наче санкції не працюють».

Натомість секрет стабільності курсу рубля полягає в різноманітній підтримці Центробанку Росії.

По-перше, російські компанії, що отримують прибуток у вигляді іноземної валюти, зобов’язані 80% одразу обмінювати на рублі. Це підсилює російський рубль та не дозволяє йому падати. 

По-друге, санкції проти Росії обмежують імпортні можливості країни. Тобто зараз росіянам важко купувати за кордоном різноманітну технологічну чи продовольчу продукцію. Це означає, що місць, де Росія могла б витрачати накопичену в себе іноземну валюту, стає дедалі менше, що також допомагає стримувати курс.

По-третє, це, звичайно, експорт нафти та газу. Недарма Володимир Зеленський та інші українські чиновники постійно наполягають та просять Європу накласти на Росію енергетичне ембарго. За словами очільника Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, 40% усього грошового потоку, що отримує Росія, іде від експорту нафти. Тетяна Дерюгіна називає цифру у 800 мільйонів євро на день лише за експорт нафти та газу. За інформацією The Guardian, дохід Росії за останні два місяці від експорту газу, нафти та вугілля становить приблизно 62 мільярди євро.

«Відповідно, Росія продовжує отримувати дуже багато іноземної валюти, але має менше можливостей її витрачати через обмеження на постачання в Росію окремих категорій товарів, через небажання окремих логістичних операторів працювати з Росією, через вихід багатьох компаній, які працюють на споживчому ринку і щось імпортують у Росію», — зауважує в розмові з Забороною Гліб Вишлінський. 

Що чекає на російську економіку в майбутньому?

Попри спроможність Росії тримати курс рубля та власну економіку у відносній стабільності, постійно стримувати ситуацію окупантам не вдасться. За словами Гліба Вишлінського, навіть якщо енергетичне ембарго проти Росії не введуть, російська економіка продовжуватиме падати. Однак очікувати у такому випадку різкого обвалу всієї економічної системи також не варто — це радше буде повільне, але впевнене падіння всіх галузей економіки РФ.

«Нині Росія має достатньо великі резерви. Але ці резерви закінчаться. Тобто навіть якщо не додавати нових санкцій, становище Росії буде щодалі погіршуватися, — додає Тетяна Дерюгіна. — Звичайно, вони зможуть почати щось виробляти самостійно, але це займе час. Також треба враховувати, що у Росії немає такої експертизи, як на Заході, наприклад, для технологічних речей. Тому з часом ефект буде все відчутнішим».

Якщо ж уявити, що Європа врешті зважиться на колективне рішення та накладе енергетичне ембарго на Росію, падіння економіки та її скорочення зможе піти за значно прискоренішим сценарієм.

«Економіка Росії дуже залежить від газу та нафти. Якби зараз встановили ембарго, частину нафти Росія змогла б продати Китаю чи Індії, але далеко не всю. Окрім того, довелося б значно знизити ціни на нафту, — говорить Тетяна Дерюгіна. — Щодо газу все ще складніше. Його достатньо важко пересувати, тому якби зараз Європа перестала імпортувати російський газ, Росія нічого не змогла б з ним зробити. І дохід Росії зменшився б на 800 мільйонів доларів на день. Вони точно не змогли б виплачувати свій державний борг без цих грошей, і це справило б потужний ефект на економіку Росії».

Схожої думки дотримується і Гліб Вишлінський: «У цьому випадку можна очікувати серйозних скорочень доходів російського бюджету та суттєвих знижень доходів державних компаній. Три-чотири місяці — і це почне створювати проблеми навіть у тому, щоб російський бюджет виконував свої зобов’язання за поточними виплатами. Можливо, вони підуть шляхом внутрішніх запозичень, щоб компенсувати втрати бюджету, але очевидно, що в цій ситуації Путін буде змушений думати про швидке закінчення війни».