Попри засекреченість російського бюджету на оборону, економісти змогли підрахувати, чи готова РФ до довгої війни (спойлер: на жаль, так). Розповідаємо, що вони дізналися

У травні 2022 року російський уряд приховав бюджетні видатки у галузі оборони — скільки РФ витрачає на війну проти України, достеменно невідомо. Однак до Reuters потрапив, як стверджує видання, таємний урядовий документ, який аналізує фінансування Збройних сил РФ у 2023 році. Разом з економістами Заборона дослідила російський бюджет на оборону, порівняла цьогорічні витрати з попередніми роками — і, головне, спробувала підрахувати, чи готова Росія до затяжної війни на кілька років.

Скільки Росія насправді витратить на війну проти України у 2023 році?

Наприкінці грудня 2022 року президент РФ Володимир Путін підписав закон про бюджет країни, який передбачає виділення фінансів на національну оборону — ₽4,98 трильйона у 2023 році (або $52 мільярди), повідомляє CNN. Торік на зборах військового керівництва Путін підкреслив, що «Росія не має жодних обмежень щодо фінансування власних збройних сил» та наголосив, що «уряд забезпечить все, що вимагає армія». 

Схоже, заяви російського президента дійсно мають під собою ґрунт (про готовність Росії до довгої війни також свідчить стаття історика Адама Туза, який написав декілька книжок про військову економіку нацистської Німеччини). Проте у травні 2022-го Кремль засекретив більшу частину бюджетних видатків у сфері оборони, тож достеменно дізнатися, скільки Росія дійсно витрачає на фінансування війни в Україні, неможливо.

Однак до редакції Reuters потрапив таємний і, як стверджує видання, оригінальний урядовий документ, у якому вказані значно більші витрати на війну, ніж було заявлено наприкінці 2022-го. Згідно з ним, Росія подвоїла видатки: бюджет, закладений на фінансування Збройних сил, складає ₽9,7 трильйона ($100 мільярдів). Це близько третини від всіх державних витрат Росії — таким чином, стаття бюджету на оборону є другою за величиною бюджетною категорією після соціальних потреб, підсумовує Bloomberg. Лише за січень-лютий 2023 року витрати на оборону склали ₽2 трильйона ($26 мільярдів). Для порівняння, торік за перші два місяці на потреби російської армії витратили ₽525,4 мільярда бюджетних коштів, тоді як загальні видатки на оборонний комплекс минулого року сягнули ₽5,51 трильйона.

«Росія не надає даних щодо військових витрат, адже понад 20% російського бюджету приховано. Отже, за оцінками нашого інституту, принаймні 25% російського бюджету йде на військові витрати, — наголошує у розмові з Забороною старша наукова співробітниця Інституту міжнародної економіки Петерсона Еліна Рибакова. — Тому найімовірніше, що військові витрати в РФ загалом сягнуть близько ₽10 трильйонів у 2023 році — витрати на армію зросли приблизно на ₽4 трильйони у порівнянні з 2021 роком». 

Фінансування Кремлем війни бʼє по російській економіці та збільшує державний борг. Яких збитків вже зазнала РФ?

Зростання витрат на війну сприяє збільшенню дефіциту бюджету, зазначають економісти. Російські доходи від експорту нафти та газу значно скоротилися під впливом західних санкцій. Зокрема, дохід за січень-липень 2023 року, отриманий від продажу енергоносіїв, був на 41% нижчим, ніж за аналогічний період 2022 року. Згідно з оцінками Міжнародного енергетичного агентства, дохід від експорту російської нафти в липні цього року склав $15,3 мільярда — це на $4,1 мільярда менше, ніж торік. 

Це означає, що бюджет недоотримує кошти, тоді як витрати на продовження війни лише зростають. Державний борг, який становить 14,9% ВВП або ₽22,8 трильйона за підсумками 2022 року, і надалі буде збільшуватися, повідомила заступниця міністра фінансів РФ Ірина Окладнікова. «Ми розуміємо, що в умовах поточної ситуації ми будемо нарощувати борг. Це безнадійна ситуація, ми маємо це робити, тому що в нас зростає видаткова частина», — каже вона. За словами Окладнікової, безпечні межі для державного боргу — до 20% ВВП.

На думку Рибакової, російська влада продовжує отримувати надприбутки від продажу нафти та газу навіть в умовах західних санкцій. Однак у разі продовження Росією військових дій в Україні санкції здатні повністю підірвати потенційне зростання економіки РФ у середньостроковій перспективі: «Дефіцит російського бюджету, на жаль, недостатньо великий. Росія отримує мільярдні прибутки у вигляді надходжень до бюджету від експорту нафти та газу. Таким чином, дефіцит бюджету за перше півріччя 2023-го склав до ₽2,6 трильйона. Російський уряд все ще має можливість покривати дефіцит бюджету, і причиною цього, з одного боку, є частковий обхід ліміту цін на нафту, а з іншого — скорочення соціальних витрат».

Скільки ще часу Росія зможе вливати мільярди у фінансування війни? Та звідки братиме кошти?

Російське політичне керівництво буде шукати нові можливості перенаправити кошти на війну з інших соціальних сфер, стверджують економісти. 

Наукова співробітниця Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександра Прокопенко вважає, що уряд РФ, ймовірно, зможе безперешкодно фінансувати війну ще протягом року, але якщо російське вторгнення триватиме довше, уряду Росії доведеться зробити «важкий вибір».

«Компроміс полягатиме в тому, що їм потрібно буде підвищити податки або скоротити витрати на інфраструктуру, зокрема на будівництво доріг і утримання мостів, тому що військові витрати вимагатимуть все більших коштів з бюджету», — зауважила Прокопенко.

Цього року фінансування шкіл, лікарень та будівництво доріг вже скоротилося на користь оборони. Згідно з офіційними даними федерального бюджетного порталу, у бюджеті 2023 року видатки на будівництво доріг, сільське господарство, технологічні дослідження та розробки скоротяться на 23%, до ₽3,5 трильйона. Охорона здоров’я отримає на 9% менше — ₽1,5 трильйона, а витрати на освіту скоротять на 2% — до ₽1,4 трильйона, в той час як на національну оборону, імовірно, передбачено ₽9,7 трильйона. 

«Відомо, що від 2014 року Росія вже розпочала перерозподіл бюджетних витрат, зокрема скорочення соціальних видатків на освіту та охорону здоров’я, тоді як витрати на оборону та внутрішню безпеку значно зросли. Російське населення вже заплатило або переплатило за цю війну», — наголошує Рибакова.

В Академії президента Росії зазначили, що інвестиції у дослідження і наукові розробки також будуть скорочені, а «ключові галузі не матимуть достатньо коштів для розвитку вітчизняних технологій», оскільки західні санкції відрізають Москву від новітніх розробок.

Старший економіст Capital Economics Ліам Піч також стверджує, що у найближчому майбутньому Росії потрібно буде покрити бюджетний дефіцит, тому керівництво держави може підвищити податки для найбільш прибуткових секторів економіки, зокрема для банків та енергетичних компаній.

«З огляду на нинішню економічну ситуацію, Росія має можливість принаймні кілька років фінансувати цю війну. Мова йде про 2–3 роки, — підсумовує Рибакова. — Оскільки уряд скоротить соціальні видатки та відмовиться від підвищення пенсій, це питання років, а не місяців».

Рибакова наголошує, що наразі для країн-партнерів України критично важливо посилювати санкції, аби обмежити можливості Росії заробляти на світових ринках енергоносіїв, і таким чином вплинути на російське фінансування війни у довгостроковій перспективі: «З одного боку, ЄС та США надають фінансову і військову підтримку Україні, — каже вона. — Водночас Захід платить Росії за нафту і газ, а також туди в обхід санкцій йде постачання критично важливих компонентів для оборонно-промислового сектору. Це підриває не лише прогрес України у поверненні територій, але й цілі національної безпеки ЄС та США».