Демобілізація неможлива в умовах воєнного стану, але є інший варіант подбати про захисників. Інтервʼю з Іриною Фріз

Питання про демобілізацію гостро постало при підготовці законопроєкту про мобілізацію. Адже разом з розвʼязанням проблем та посиленням призову військові, які вже третій рік захищають країну, справедливо просять відпустити їх на відпочинок. Але норму про демобілізацію виключили із закону. Натомість у Міноборони пообіцяли розробити окремий документ, який має бути представлений Верховній Раді 2024 року.

Про те, як ухвалений закон вплинув на мобілізацію та як скоро захисники зможуть повернутися додому, в інтервʼю редакторці Заборони Світлані Гудковій розповіла народна депутатка від «Європейської солідарності», членкиня профільного Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз.

Темпи мобілізації покращились, але проблеми ще є

Чи прискорив закон про мобілізацію безпосередньо мобілізацію? Можливо, є якісь цифри, які можна озвучити?

На засіданні Комітету представники Генштабу та Міноборони зазначили, що кількісні показники по мобілізації значно збільшились. Точні дані, звісно, назвати не можу. Та все ж це означає, що закон впливає на цю динаміку.

Як ми знаємо, через застосунок «Резерв+» оновили дані вже близько 2 млн громадян. Завдяки цьому в Міноборони та Генштабу є значно більше персональної інформації для аналізу і розуміння того, яку кількість мобілізаційних резервів вони здатні підготувати, щоб своєчасно доформовувати дієві бригади та готувати можливий ротаційний план.

З ухвалення закону минуло кілька тижнів. Тобто вже можна зробити висновки та щось скорегувати.

Безумовно, виникла купа проблем. Зокрема через те, що постанови Кабміну, які ухвалювали у травні, а потім змінювали у червні, за своїм змістом та нормами не відповідають статтям закону. Вони вносять певний правовий хаос. Звісно, це не сприяє розумінню багатьох категорій у суспільстві: наприклад, порядку бронювання, відстрочки, процедури мобілізації. 

Деякі нормативно-правові акти, які затверджував Кабмін, потребують виправлень. Сподіваюсь, що все ж найближчим часом будуть внесені додаткові зміни до постанов № 560 (Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період) та № 563 (Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобовʼязаних та резервістів), щоб унормувати їх та увідповіднити до чинного закону.

«Резерв+»: терміни оновлення даних продовжать?

Ці проблеми мають якийсь значний вплив на темпи мобілізації?

Це має вплив на неможливість для більшості громадян своєчасно оновити дані, зокрема використовувати норми закону, за якими вони, наприклад, мають відстрочку чи бронювання. Все це створює величезні черги в ТЦК та СП. Тому що «Резерв+» виявився дуже вузьким за призначенням і не дає широкого функціонала для розвантаження ТЦК.

Наприклад, студенти чи аспіранти могли б підтягувати відстрочку через застосунок. Як я розумію, функціонал застосунку буде розширюватися, але дуже погано, що цього не зробили раніше. Влада, ухвалюючи закон, говорила громадянам України, що є три механізми для оновлення даних: ТЦК та СП, ЦНАП і «Резерв+». Наразі останні два не здатні надати ширший спектр можливості, щоб не було необхідності звертатися до ТЦК.

Щодо навантаження на ТЦК. Днями зʼявилася інформація, що Міноборони підтримує законопроєкт про продовження термінів оновлення даних до 150 днів. Але незабаром у Міністерстві змінили своє рішення. Що буде з цією ініціативою?

Народні депутати зареєстрували цей законопроєкт, тому що цілком очевидно, що ТЦК та СП неспроможні в повному обсязі дати можливість громадянам оновити свої дані у зазначені законом терміни. 

Дійсно, до Комітету надійшло два листи від Міноборони. В першому вони підтримали законопроєкт, а в другому — ні. Все це може свідчити лише про те, що у Міноборони права рука не знає, що робить ліва. І виглядає це трохи дивно, хоча будемо дивитися. В будь-якому випадку бажано, щоб Комітет не затягував із цим питанням, попри багатовекторний меседж від Міноборони, адже, впевнена, це має вирішувати парламент. І з огляду на те, що держава виявилась неспроможною на рівні виконавчої гілки влади своєчасно підготувати дієві механізми для оновлення даних, ми маємо пролонгувати ці терміни та дати можливість громадянам виконати свій обовʼязок.

У Верховній Раді підтримують таку ініціативу, попри реакцію МОУ?

Якщо Комітет з нацбезпеки матиме субʼєктність розглянути цей законопроєкт і винесе відповідне рішення, то цей документ потрапить до сесійної зали. Але зараз ми живемо в такий час, коли діяльність монобільшості відчуває на собі все більше громадян. Якщо монобільшість не захоче поставити законопроєкт на порядок денний ВРУ, він може і не зʼявитися на розгляді. 

У законопроєкті звертаються до всіх депутатів, наголошуючи на недостатній дієвості як «Резерву+», так і ТЦК, які порушують права громадян. Або ж на тому, що досі в закордонних установах не знають порядку взяття або повернення на військовий облік призовників або тих, хто на правових підставах був знятий з обліку у звʼязку з виїздом на постійне місце проживання за кордон. Тобто є купа речей, які на рівні виконання гальмує безпосередньо Кабмін. Це не сприяє тому, щоб закон у повному обсязі був виконаний громадянами.

Право на звільнення з лав ЗСУ

Міноборони взялося за напрацювання окремого документу про демобілізацію та ротації, які були виключені з закону про мобілізацію. У квітні речник МОУ заявив, що робота над документом вже ведеться, і його планують внести на розгляд Верховної Ради протягом найближчих кількох місяців. Можливо, депутати вже бачили якийсь чорновий варіант?

Давайте відверто. Ніяких напрацювань, які потребують багато часу, залучення великої кількості людського ресурсу та якихось особливих юридичних знань, не потрібно. Та норма, яка була вихолощена в законопроєкті про мобілізацію на 36 місяців, може розглядатися і надалі.

«Європейська солідарність» також ще у травні зареєструвала свій законопроєкт, яким запропонувала алгоритм звільнення з військової служби під час дії воєнного стану. Він передбачає, що якщо під час дії воєнного стану військовослужбовець безперервно відслужив 36 місяців, з яких 18 місяців перебував під бойовими розпорядженнями, це стає підставою для звільнення. 

Процедуру звільнення також не потрібно ускладнювати. У минулому законопроєкті було запропоновано звільняти через Ставку, яка не має ніякої юридичної сили та відповідних повноважень це робити. Можна було зробити це через указ президента, як було зі строковиками.

Але найкраще було б зробити це за рапортом. Тобто військовослужбовець, який відслужив відповідний термін, пише рапорт, і протягом місяця має право на звільнення. Я впевнена в ефективності такого механізму.

На робочій групі було обговорено, що наразі буде аналізуватися динаміка показників по мобілізації. І якщо вона буде зберігати теперішній рівень, то в жовтні Кабмін має внести законопроєкт про звільнення з військової служби під час дії воєнного стану. Дуже бажано, щоб документ був на розгляді вже у жовтні, щоб з грудня він набрав чинності. Тоді ми матимемо декілька місяців для підготовки тієї кількості мобілізаційного резерву, який зможе доукомплектувати бригади, в яких будуть проводити звільнення за новою формулою.

Разом з розумінням необхідності проводити демобілізацію є думки, що наразі вона неможлива. Так, заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін сказав, що спочатку треба розвʼязати питання з нестачею особового складу, а вже потім думати про демобілізацію. А очільник МВС Ігор Клименко заявив, що наразі в Україні немає умов для проведення демобілізації, оскільки на фронті дуже потрібні досвідчені військові, які вже відвоювали понад два роки. Що ви про це думаєте?

Хочу уточнити, що про демобілізацію мова і не йде. Вона юридично неможлива під час дії воєнного стану й оголошується указом президента після його закінчення. Але ми говоримо про звільнення з військової служби під час дії воєнного стану. Це є абсолютно правильна і нормальна формула, яку потрібно закладати, щоби готувати відповідну кількість мобілізаційного резерву. І чітко встановлені терміни будуть лише сприяти мобілізації, а не відлякували людей. Адже станом на зараз це виглядає, на думку багатьох військових, як квиток в один кінець, тому що з фронту можна повернутися або двохсотим, або трьохсотим.

Держава має дбати про громадян. Та думати наперед, в який спосіб готувати та доукомплектовувати бригади, щоб давати захисникам можливість перепочити. На мою думку, багато людей, які будуть звільнятися, після певного перепочинку будуть готові повернутися на фронт.