День біженців. Ось фотографії мігрантів з Косова, Близького Сходу і Сирії та короткий екскурс в історію війн у цих країнах

20 червня відзначається Всесвітній день біженців, започаткований ООН у 2001 році на знак вшанування 50-ї річниці прийняття Конвенції про статус біженців. Заборона зібрала статистику і фото мігрантів та внутрішньо переміщених осіб, які були змушені тікати від війни чи етнічних переслідувань з країн Близького Сходу, Балкан та Африки до Європи (звісно, до переліку країн також увійшла й Україна). 

Косово

Один з найбільш відомих конфліктів, який спричинив масове переселення у Балканському регіоні — Косовська війна 1998–1999 років. Косово, автономний край у складі Союзної Республіки Югославія, переважно населяли албанці. 28 лютого 1998 року багаторічний етнічний конфлікт між албанцями та сербами, які контролювали регіон, розгорнувся у війну. 

Сербські мілітарні сили розпочали кампанію руйнації громадянської інфраструктури, що спричинило масову міграцію албанського населення. Згідно зі звітом Генеральної Асамблеї ООН, у березні 1999 року була запроваджена масштабна політика етнічних чисток, які проводили війська Югославії та сербські формування в Косові. Це призвело до знищення населених пунктів по всьому регіону, а також вбивств мирних жителів і вигнання сотень тисяч албанців, змушених тікати до сусідніх країн. 

У травні 1998 року ООН та НАТО засудили дії Сербії та закликали до припинення вогню. Вже у березні 1999 року НАТО розпочало Operation Allied Force (Операцію обʼєднаних сил) проти Сербії, щоб захистити албанське населення. НАТО здійснила повітряні удари по сербських військових об’єктах. За даними звіту Генеральної Асамблеї ООН, від 1998 до 1999 року понад 650 тисяч біженців були вимушені залишити Косово та шукати захисту у сусідніх Албанії, Північній Македонії, Чорногорії, Боснії та Герцеговині. 

Війна завершилася у червні 1999 року: представники військової делегації Югославії, НАТО та Сербії підписали Кумановську угоду про припинення вогню та виведення югославської армії з території Косова.

Близький та Середній Схід

У 2015 році Європа зіштовхнулася з міграційною кризою. Причиною стала дестабілізація і висока волатильність на Близькому та Середньому Сході — зокрема через громадянські війни у Лівії (2014–2020), Сирії (2011 — до сьогодні) та наслідки американського вторгнення в Ірак. 

За даними статистичної служби Європейського союзу, у 2015 році до держав-членів ЄС звернулося понад 1,2 мільйона мігрантів. Найбільша кількість біженців прибула з Сирії (362 800 осіб), Афганістану (178 200 осіб) та Іраку (121 500 осіб). 

Згідно зі статистикою, більше третини біженців просили притулку в Німеччині (понад 400 тисяч). Також серед країн, які прихистили найбільше переселенців, були Угорщина, Швеція, Австрія, Італія та Франція.

Сирія

Одним з перших поштовхів до війни 2011 року називають масові протести, які розпочалися в місті Дарʼа. Протестувальники вимагали демократичних реформ, боротьби з корупцією, а також припинення арештів і тортур групи студентів, затриманих через графіті, що засуджували дії президента Башара Асада. 

Мітинги охопили всю країну: сирійці вимагали відставки Асада, який очолює країну з моменту смерті свого батька Хафеза Асада у 2000 році. Урядові війська жорстко придушили протести. Країна розкололася на прибічників Асада та опозиціонерів. У липні 2011 року була сформована «Вільна сирійська армія» — офіцери сирійських збройних сил перейшли на бік опозиції під головуванням полковника Ріада аль-Асаада. Нині до війни в Сирії залучені Росія та Іран (надають допомогу армії Асада), а також США, Туреччина та Саудівська Аравія (займають сторону повстанців). 

За даними ООН, конфлікт у Сирії спричинив одну з найбільших гуманітарних криз з часів Другої світової війни. За роки війни загинуло понад 585 тисяч людей, 6,2 мільйона стали внутрішньо переміщеними особами, ще 6,7 мільйона — біженцями. Переважно сирійці шукали притулку в Туреччині, Лівані, Йорданії та Єгипті, а також в країнах Європи. Через довгу процедуру розгляду документів для надання статусу біженця в країнах ЄС сирійці намагалися нелегально потрапити до Європи через Середземне море з Туреччини до Греції, Італії та країн Балканського півострова. 

Неконтрольоване переміщення біженців призвело до численних людських жертв. Мабуть, один з найбільш медійних випадків — загибель 12 сирійців, які намагалися дістатися з турецького Бодруму до острова Кос у Греції. З 23 людей, які перебували у двох човнах, вціліли тільки одинадцять. Тіла загиблих винесло на берег Туреччини, серед них було п’ятеро дітей. Фото загиблого хлопчика Алана Курді, тіло якого викинуло на узбережжі Анталії, облетіло світ і викликало обурення міграційною політикою ЄС.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, за 2018 рік до Туреччини прибуло понад 3 мільйони біженців, до Лівану — понад 900 тисяч, до Йорданії — понад 600 тисяч, до Іраку — 247 тисяч, а Єгипет прийняв трохи більш як 100 тисяч. 

Станом на 2018 рік європейські країни надали притулок майже 1 мільйону осіб. Найбільше сирійців прийняла Німеччина — понад півмільйона осіб, Швеція прихистила 115 тисяч, Угорщина — 77 тисяч, а Австрія — 51 тисячу. 

Лівія

Протягом 9 років у країні відбулися дві громадянські війни, частково спричинені революціями у сусідніх Тунісі та Єгипті, де суспільство вимагало демократичних реформ. 

У лютому 2011 року антиурядові протестні настрої швидко поширились Лівією та переросли у збройний конфлікт між опозицією та урядовими силами, лояльними до полковника та лідера країни Муаммара Каддафі, який очолював країну від 1969 року та прийшов до влади після військового перевороту. 

Друга громадянська війна спричинила гуманітарну кризу. У ООН наголосили, що від початку 2015 року понад 400 тисяч лівійців були вимушені стати внутрішньо переміщеними особами. Від 600 тисяч до 1 мільйона біженців втекли до Тунісу, пише видання Le Monde. За даними ООН, у 2015 році 127 500 осіб вирушили з Лівії до Італії через Середземне море, а у 2016 році це зробили ще 100 тисяч біженців. 

У 2023 році хвилі біженців продовжують нелегально прибувати до Італії навіть після закінчення війни, оскільки у країні панує економічна та політична криза. Премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що за даними розвідки, 700 тисяч мігрантів у Лівії очікують можливості вирушити морем до італійських берегів.

Біженці з Лівії долають сотні кілометрів морем на невеликих човнах. У червні цього року поблизу берегів Греції затонуло судно з мігрантами, яке прямувало з Лівії до Італії. 

За даними берегової охорони Греції, судно перекинулося приблизно за 80 кілометрів від міста Пілос. В результаті трагедії загинули 78 людей. Урятувати вдалося 104 людини. Однак за свідченнями тих, хто вижив, на борту човна перебувало 750 мігрантів, зокрема 100 дітей. 

Лівія є транзитною країною для багатьох мігрантів, які прибувають з Еритреї, Сомалі та Ефіопії. Їх доправляють у спеціальні табори з жахливими умовами життя. У 2017 році голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав ці табори «пеклом» та зауважив, що, на його переконання, Європі необхідно створювати легальні можливості для еміграції.

Слова голови Єврокомісії підтверджують і правозахисні організації. Умови у лівійських таборах для біженців не відповідають нормам правової держави. Людям не вистачає їжі, до них застосовується фізичне та сексуальне насилля. Мігрантів залучають до примусової праці та експлуатують державні установи у Лівії.

Україна

Унаслідок бойових дій та окупації частини територій України російською армією в країні налічується щонайменше пʼять мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Про це повідомила міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук. 

За даними статистичної служби Європейського союзу, на кінець березня 2023 року близько 3,9 мільйона біженців отримали статус тимчасового захисту в ЄС. Найбільше українців прийняли у Німеччині (1 067 755 осіб), Польщі (976 575 осіб) та Чехії (325 245 осіб). Близько 165 тисяч отримали притулок в Іспанії, Болгарія прийняла понад 150 тисяч, Італія — 148 тисяч, Румунія — 117 тисяч. У сусідній Угорщині прихисток отримали лише 29 975 українців. 

Згідно з даними Управління верховного комісара ООН у справах біженців, на червень 2023 року близько 6 мільйонів українців виїхали з території України.