Дністер — річка, що стала каналізацією. Що п’ють жителі Кишинева? | Заборона
Читаєте зараз
Дністер — річка, що стала каналізацією. Що п’ють жителі Кишинева?

Дністер — річка, що стала каналізацією. Що п’ють жителі Кишинева?

Автор:
Дністер — річка, що стала каналізацією. Що п’ють жителі Кишинева?

Дністер — найбільша річка Молдови та Західної України й найбільше джерело води в Молдові. Щодня з річки забирають приблизно 26,8 млн м³ — це забезпечує водою майже 8 млн жителів Молдови та України, у тому числі такі великі міста, як Одеса й Кишинів. Експерти, однак, б’ють на сполох через забруднення річки. Особливо гостро проблема стоїть у Сороках: райцентр на півночі Молдови щодня зливає в Дністер без будь-якого очищення понад 2,5 тисячі тонн фекалій. NM розбирався, чи придатна для пиття вода, яка потрапляє з Дністра у водопровід жителів міст Молдови та України.


«Ви п’єте з нашої каналізації!»

Проблема забруднення Дністра фекаліями в Сороках стоїть уже впродовж 20 років. У Сороках понад 2,5 тисячі тонн стічних вод щодня потрапляє з каналізації прямо в Дністер. Там фактично немає очисних споруд, єдиний фільтр — резервуар, де відстоюються великі фракції. Решта потрапляє в річку, вода з якої надходить у водопровід 10 великих міст Молдови та України нижче за течією з обох берегів, у тому числі Кишинів і Одесу.

dnister 04 - <b>Дністер — річка, що стала каналізацією.</b> Що п’ють жителі Кишинева? - Заборона
Фото: NewsMaker
Історія питання

У 70-ті роки минулого століття очисні споруди стоків міста Сороки побудували на території українського села Цекинівка. Вони надходили туди трубопроводом. Після розпаду СРСР трубопровід поступово вийшов із ладу. З 1993 до 2001 року неочищені стоки із Сорок періодично розливалися зі старого несправного трубопроводу на вулиці Цекинівки, забруднюючи ґрунти, підземні й наземні води, колодязі, розташовані біля колектора, і річку Дністер. Грошей на ремонт не було, тож із 2001 року експлуатацію комплексу тимчасово зупинили. Після первинного оброблення стоки із Сорок почали скидати прямо в Дністер.

У період 2001–2006 років Україна та Молдова вели переговори про ліквідацію забруднення басейну річки Дністер та експлуатацію очисних споруд. Результатом стала домовленість про ремонт або будівництво в Сороках очисних споруд і вивезення молдавською стороною забрудненого мулу з території України. Проте до вивезення мулу з України або його утилізації керівництво Сорок так і не приступило, знову посилаючись на брак коштів.

З того часу в Сороках шість разів змінилося керівництво міста, але ніхто так і не зміг розв’язати це питання. «Ця проблема переходить від одного керівництва Сорок до іншого. Питання потрібно вирішувати на національному рівні. Мерія Сорок не має достатніх фінансових ресурсів, щоби самостійно впоратися з ним», — сказала в розмові з NM прессекретарка мера Сорок Стеліана Соловей.

У мерії уточнили, що йдеться про суму в приблизно 5 млн євро.

dnister 02 - <b>Дністер — річка, що стала каналізацією.</b> Що п’ють жителі Кишинева? - Заборона
Фото: NewsMaker

«У 2011 році, ставши мером, я неодноразово намагалася розв’язати це питання, але уряд мене не чув, — розповідає Олена Боднаренко, яка була меркою Сорок із 2011 до 2014 року. — Дійшло до того, що я попередила про голодування в соціальних мережах, якщо мене не приймуть у Кишиневі. Зустріч відбулася, і навіть були зрушення — домовленості з зовнішніми партнерами. Але незабаром уряд змінився, і про нашу проблему знову забули».

З 2001 року Україна відносить сороцькі очисні споруди (яких фактично немає) до об’єктів, що можуть призвести до екологічної катастрофи на Дністрі. З цим згодні й місцеві екологи. За їхніми словами, ситуація дійшла краю, але місцеві жителі вже просто опустили руки та не вірять ні в обіцянки влади, ні в те, що можна щось змінити.

dnister problem 03 - <b>Дністер — річка, що стала каналізацією.</b> Що п’ють жителі Кишинева? - Заборона
Фото: NewsMaker

«Як можна так ставитися до свого міста, до річки? Кишинів п’є, Одеса п’є цю воду. Ви п’єте нашу каналізацію в чистому вигляді! Дно нашого Дністра не схоже на дно річки. Воно схоже на дно каналізації», — обурюється екоактивістка Елона Болгарь.

Цікаво, що Молдова більше забруднює річку стічними водами, ніж Україна, хоча протяжність Дністра на молдавській території куди менша, ніж на українській.


Як Молдова й Україна забруднюють Дністер?

У 2017 році зі стічними водами комунальних підприємств у басейн Дністра надійшло:

  • 1,446 тис. тонн азоту амонійного (0,222 тис. тонн — Україна і 1,224 тис. тонн — Молдова);
  • 2,328 тис. тонн нітратних сполук азоту (2,252 тис. тонн і 0,076 тис. тонн відповідно);
  • 0,047 тис. тонн азоту в нітритній формі (0,021 тис. тонн і 0,026 тис. тонн відповідно);
  • 0,537 тис. тонн фосфору ортофосфатів (0,235 тис. тонн і 0,301 тис. тонн відповідно).

Джерело: План управління транскордонним річковим басейном Дністра, підготовлений експертами Молдови та України у 2019 році.


«Ця вода небезпечна для здоров’я людей»

У Сороках вода в річці непридатна навіть для купання й не відповідає санітарно-епідеміологічним нормам. Водночас, як запевняють в державній екологічній службі, уже через 20 кілометрів вниз за течією від Сорок Дністер самоочищається за допомогою елементів природної екосистеми — риб, мікроорганізмів, рослин, очеретяних заростей.

Воду для Кишинева й Одеси качають нижче за течією. І за оцінкою кишинівського водоканалу, вода з крана відповідає нормі. Але чи це насправді так?

«Якщо аналізувати гідрохімічні показники, то дійсно, вода Дністра досить хороша — належить до другої, іноді до третьої групи [забруднення], — каже голова організації Eco-TIRAS Ілля Тромбицький. — Але якщо ми візьмемо бактеріологічні показники, то вони перебуватимуть на четвертому-п’ятому рівні європейського класу. Тобто це брудна й дуже брудна вода. Вона просто небезпечна для здоров’я людей».

dnister 05 - <b>Дністер — річка, що стала каналізацією.</b> Що п’ють жителі Кишинева? - Заборона
Фото: NewsMaker

За словами колишньої держсекретарки з питань сільського господарства та довкілля Юліани Кантаражіу, система оцінювання якості води в Молдові не відповідає європейським стандартам. У законодавстві, за її словами, немає терміну «екологічний статус», і немає можливості виявити небезпечні хімічні речовини у воді.

«Не визначаються порошки в складі питної води. Це великий мінус, оскільки є хімічні елементи, які дуже погано розпадаються природним шляхом або не розпадаються взагалі й роками потрапляють до нас у кран. Якщо біологічні відходи можуть з’їсти риби, то хімічні субстанції не розпадаються настільки швидко», — зазначає Кантаражіу.

Вона не впевнена, що ту воду, яку в Молдові й Україні кваліфікують як «питну воду», дійсно можна пити. «У мене є великі сумніви, чи варто пити воду з-під крана. Але це кожен вирішуватиме сам», — резюмувала експертка.

За підтримки «Медіамережі»

Нагору