Дрони СБУ знищили нібито надзахищений склад армії РФ в Торопці: що там зберігали

• Дрони у ніч проти 18 вересня атакували військові об’єкти у кількох областях Росії. Чи не наймасштабніші наслідки у Тверській області.
• Безпілотники уразили арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ біля міста Торопець. Удар нібито був спільною операцією ГУР МО, СБУ та ССО.
• Склад почали будувати у 2018 році. У РФ запевняли, що він відповідає найвищим світовим стандартам.

На складі ворога, серед іншого, зберігалися ракети, призначені для ракетних комплексів Іскандер та Точка-У, керовані авіабомби та артилерійські боєприпаси. Також там нібито починали створювати запас північнокорейських балістичних KN23. Вперше росіяни застосували їх 30 грудня 2023 року під час обстрілу Запоріжжя.

Заборона розповідає про успішну атаку дронів, а також про небезпечні ракети, що могли там зберігатися.

Атака дронів у РФ у ніч на 18 вересня: деталі

Дрони у ніч проти 18 вересня атакували військові об’єкти у кількох областях Росії. Міноборони країни-агресорки заявляє про нібито збиті 54 безпілотників у п’яти областях: Курській, Брянській, Смоленській, Бєлгородській та Орловській. При цьому повідомлення про пожежі та вибухи вказують на те, що значна кількість безпілотників досягла своїх цілей.

Також БпЛА атакували Тверську область — там чи наймасштабніші наслідки. Так, дрони успішно атакували склад з боєприпасами та військову частину біля міста Торопець. 

Почалася детонація боєприпасів, також було кілька потужних вибухів. Вони мали таку силу, що сейсмічні датчики навіть виявили підземні поштовхи магнітудою до 2.8. Як свідчать дані супутникової системи FIRMS, вогнем охоплено всю територію складу. Вибухи, як кажуть місцеві, відчувалися за десятки кілометрів від Торопця.

Місцева влада оголосила часткову евакуацію жителів міста в сусідній населений пункт — Західну Двину. Офіційно причини евакуації не розкривали, заявляючи, що в районі ведуть боротьбу з БпЛА. Пізніше місцева влада заявила, що евакуйовані можуть повертатися у місто.

Удар по арсеналу, за інформацією джерел BBC Україна, спільна робота ГУР МО, СБУ та ССО. Вона є часиною методичного знищення ракетного потенціалу ворога.

Від українського кордону до Торопця понад 480 кілометрів. Склад, ймовірно, атакували понад 100 безпілотників. 

Арсенал у Торопці: що там зберігали

Арсенал комплексного зберігання ракет, боєприпасів та вибухових матеріалів під Торопцем почали будувати у 2018 році. Будівництво нібито обійшлося у 3 млрд рублів (понад 1.5 млрд гривень). Повне завантаження складає 240 тонн.

У ході будівництва заступник міністра оборони РФ генерал армії Дмитро Булгаков запевняв, що арсенал нібито відповідає найвищим світовим стандартам і дозволяє вберегти ракети, боєприпаси та вибухові речовини від зовнішнього впливу та забезпечити їх збереження (у 2024 році його затримали у справі про шахрайство).

Арсенал збудували в рамках запущеної Міноборони Росії в 2012 році програми вдосконалення системи зберігання боєприпасів та вибухових речовин, що ставила на меті виключити розміщення подібної зброї просто неба.

В арсеналі нібито є холодні та опалювальні приміщення, електричні підстанції, очисні споруди, резервуари для зберігання води та палива, а також понад 100 пожежних водойм.

На складі, серед іншого, зберігалися ракети, призначені для оперативно-тактичних ракетних комплексів Іскандер, тактичних ракетних комплексів Точка-У, КАБи та артилерійські боєприпаси. Там нібито також починали створювати запас північнокорейських KN23.

KN-23/24: що відомо 

Вперше росіяни застосували іноземні балістичні ракети 30 грудня 2023 року під час обстрілу Запоріжжя. На початку січня 2024 року ними вдарили по Києву, Харкову та Донеччині.

Це балістичні ракети типу Hwasong-11 (KN-23/24), які виробляють на території КНДР. З відкритих джерел відомо про такі характеристики цих ракет:

KN-23

• максимальна дальність ураження — 690 кілометрів;
• бойова частина — 500 кілограмів;
• довжина — 7.5 метра.

KN-24

• максимальна дальність ураження — 410 кілометрів;
• бойова частина — 400–500 кілограмів;
• довжина — до 5.5 метра.

Та після аналізу уламків ракети українські спеціалісти виявили, що ці характеристики не відповідають дійсності. Принаймні що стосується співвідношення маси бойової частини та дальності ураження.

«За даними радіолокаційного спостереження іншими країнами під час випробування ракети KN-23 в КНДР, максимальна дальність її ураження досягла 690 кілометрів. Вважалося, що це стало можливим завдяки полегшеній бойовій частині, а з вагою 500 кілограмів ракета пролетить 300 кілометрів. Але ці дані, які масово увійшли у військові каталоги, виявились неправильними. Бойова частина KN-23 перевищує пів тонни і, за оцінками українських спеціалістів, становить від 500 до 1000 кілограмів. Західні аналітики вважали, що КНДР не може запускати ракети з вагою бойової частини пів тонни на 700 кілометрів. А виявилося, що може. І її вага навіть більша. Це означає, що оцінка аналітиками ракетних можливостей КНДР була заниженою», — пояснив експерт з озброєнь, головний редактор Defense Express Олег Катков.

Можна вважати, що північнокорейська ракета потужніша за російський «Іскандер», аналогом якого вважають KN-23. Серед інших характеристик, які вдалося з’ясувати після аналізу залишків ракети, — спрощена система наведення, якщо порівнювати з «Іскандером», що робить її менш точною за російську ракету. 

Система наведення цих ракет побудована на цивільних мікросхемах, 75% з яких є американськими, а решта походить з Європи та Азії.

Раніше Заборона розповідала про атаку на російський аеродром «Липецк». Там базуються літаки Су-34, Су-35 та МіГ-31 Повітряно-космічних сил РФ.