Друга Світова Війна в Україні: Початок

В англійській мові є дуже ємне, влучне слово, яке багато втрачає у перекладі — це слово haunting. Це стан або відчуття, ніби тебе переслідують привиди, фантоми минулого — щось, що давно залишене позаду, але все одно продовжує чіплятися за теперішнє. У цьому сенсі сама історія — ні що інше як величезний привид, який не дає себе забути. Якщо подумати, привидологічним — тим самим haunting — може бути майже все: спогади, фотографія, яка свідчить, що все на ній належить минулому, стара мелодія або місце. Особливо місце — так, хтось особливо чутливий може знепритомніти в Аушвіці або у Катині. Здається, що саме місце стогне від присутності тисяч примар.

У своєму романі «І до чого тут я?» про пам’ять міст та міста пам’яті швейцарський журналіст Саша Баттьяні пише, що його рідна Швейцарія, її «вулиці, будинки, квартали не мали змоги розповісти свою історію, тому що там майже нічого не змінювалось, а якщо змінювалось, то на краще». Якщо спробувати знайти протилежний приклад, то Україна — це місце, де одна трагічна історія накладається на іншу, утворюючи археологічний шар катастроф. І якщо вулицями роману Баттьяні не ходять привиди, то ми живемо у haunted land — країні, де майже всюди живуть свої привиди Голодомору та Другої світової війни.

У цій підбірці ми зібрали світлини, що показують Україну в перші місяці після вторгнення на її територію військ фашистської Німеччини. Ці фотографії якомога яскравіше показують, що все те, що відбувається в Україні зараз, ми вже переживали 81 рік тому. Авіаудари по Одесі та Миколаєву, фашистські війська в Маріуполі та Харкові. Ці міста проходять через дві історії. Протитанкові барикади, які зводять діти та прості селяни, окупаційна влада та позасудові розстріли. Це страшний сон, який ми одного разу вже пережили і не маємо права забути.