Читаєте зараз
Дуже великий гайд найкращими фільмами та серіалами 2022 року. Вибір Заборони

Дуже великий гайд найкращими фільмами та серіалами 2022 року. Вибір Заборони

Maria Pedorenko

Заборона продовжує підбивати підсумки року. На черзі — найкращі фільми та серіали 2022-го. Редакторка Заборони Марія Педоренко (до речі, підписуйтесь на неї в Letterboxd) зібрала дуже субʼєктивний список найкращих тайтлів. Всередині як безперечні хіти, так і телевізійні та кінопроєкти, які заслуговують на особливу згадку. Бонусом — десятка вартих уваги горорів, які ви могли пропустити.


Найкращі фільми 2022 року

«Ноу» / Nope

режисер Джордан Піл

Стрічка, що одним махом вибиває страйк в категоріях найкращого фільму та найкращого горору року. В минулому комедіант, а сьогодні один з найвправніших майстрів жанрового кіно, Джордан Піл вже втретє (після фільмів Get Out і Us) робить вдалу спробу перевернути догори дриґом звичні канони фільмів жахів. Його «Ноу» — це фільм-обманка, що грає з очікуваннями глядача та не справджує жодного — і це ставить його у ще більш виграшне становище. 

Історія про нібито прибульців, які не дають спокою одній американській родині, за дві години розкривається і як критика шукачів легкої слави, і як зізнання у великому коханні до кінематографа. Втім, безумовно, «Ноу» — це горор, який дійсно лякає. І один тільки кадр будинку, що перетворюється на криваву баню, можна сміливо порівняти з тією самою сценою з ліфтом у «Сяйві» Кубрика.

«Крок у доросле життя» / Cha Cha Real Smooth

режисер Купер Райфф

Купер Райфф — один з найперспективніших режисерів сучасності. Два роки тому він представив свій повнометражний дебют Shithouse, щемку історію дорослішання першокурсника, який за рівнем нетоксичної маскулінності міг би стати в один ряд з головним героєм Normal People Корнеллом Волдроном. Новий персонаж Райффа (в обох стрічках режисер сам виконує ролі протагоністів) — юний патімейкер, який не знаходить собі місця у дорослому житті та вирішує влаштовувати дитячі свята. Це виходить в нього більш ніж непогано, допоки одна бар-міцва не зводить героя з матірʼю дівчинки з аутизмом (магнетична Дакота Джонсон). В якомусь іншому фільмі вона могла б стати для нього своєрідною Manic Pixie Dream Girl — дівчиною-мрією, що змінить життя героя назавжди. Втім, Райфф не заграє з фантазіями, а малює життя свого героя максимально наближеним до реальності. Тож якщо «Крок у доросле життя» ще не розбив ваше серденько, приділіть йому увагу, але підготуйте носовички.

«Найгірша людина в світі» / Verdens Verste Menneske 

режисер Йоакім Трієр

Ще одна історія про пошуки себе — цього разу з жіночої перспективи. «Найгірша людина в світі» — це така собі скандинавська версія вже хрестоматійного серіалу «Погань»: 12 сцен із життя героїні, яка одночасно дратує та викликає співчуття. Норвежець Йоакім Трієр протягом двох годин вимальовує картину того, як це — бути молодою жінкою, яка переходить з клубу 20-річних до клубу 30-річних. Тут є місце закоханостям (швидким і палким чи приземленим та серйозним), експериментам з психоделіками, кардинальній зміні діяльності, розпачу та депресивним ямам, а ще — першим великим втратам. Найкраще стрічку описують дитячі гойдалки — вона має свої злети й падіння (за розвитком історії, а не за якістю фільму), але протягом усього хронометражу залишається захопливою подорожжю.

«Тар» / TÁR

режисер Тодд Філд

Лідія Тар — геніальна диригентка, що має список здобутків, довший за титули Дейнеріс Таргарієн. Вона досліджує культуру корінних народів, викладає в мало не найкращому музичному виші світу та готується до запису нового концерту з оркестром віртуозів. А ще Лідія Тар страждає на фаворитизм. Коли одна з її колишніх фавориток піде на радикальний крок, Тар чекатиме зустрічі з катком cancel culture, і те, як вона пройде цей важкий шлях — окремий вид мистецтва. 

«Тар» — це 2,5-годинний портрет засліпленої своєю персоною людини, яка має у житті все, крім страху все втратити. Титульну роль виконує блискуча Кейт Бланшетт. Її Лідія — непохитний айсберг, який ховає під водою всі свої слабкості. Та сильна протагоністка — не єдиний здобуток стрічки. Режисер занурює аудиторію в незнайомий багатьом світ музичної еліти, що живе за правилами джунглів, хоч і під неймовірно красивий саундтрек. А в фіналі просто збиває з ніг, залишаючи глядача сам на сам з широким спектром суперечливих емоцій.

«Священний павук» / Holy Spider

режисер Алі Абассі

Іран, початок нульових. У священному місті Мешхед, куди з усього світу стікаються паломники, одна за одною гинуть жінки. Їхній убивця (обличчям до комічного схожий на історика Ярослава Грицака) жадає слави. Він називає свої злочини джихадом розпусті, адже всі жертви «кілера-павука», як його прозвали в ЗМІ, — місцеві секс-працівниці. Поліція не поспішає відкривати розслідування, а батьки загиблих готові радше відмовитися від власних дочок, аби тільки не наражатися на осуд. Єдиною зацікавленою у пошуку правди людиною виявляється столична журналістка, яку нудить від гендерних обмежень і тотального лицемірства. 

«Священний павук» Алі Абассі не грає з глядачем в детектив. Убивця для глядача як на долоні — тільки й залишається, що дивитися, як за секунди тьмяніє погляд його померлих жертв. Натомість режисер вибудовує страшну піраміду з безжальності, сліпої віри та байдужості, на яких непохитно стоїть культура насильства в Ірані. Разом із титром «засновано на реальних подіях» «Священний павук» всю дорогу змушує прикривати роззявлений від шоку рот та лякає не гірше за найкращі цьогорічні горори.

«Банши Інішерина» / The Banshees of Inisherin

режисер Мартін Мак-Дона

Один з найкращих драматургів сучасності повернувся на екрани після пʼятирічної перерви зі стрічкою, що вдарить під дих, коли ви того очікуватимете найменше. Якщо «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі» від самого початку задавали історії трагічний тон, що згодом лише викручувався на максимум, «Банши Інішерина» на старті прикидаються наївною комедією про сварку двох старих друзів в Ірландії 1920-х. Та зрештою своєю камерною історією на десяток персонажів Мак-Дона не без властивого йому гумору виписує трагедію самотності та безперспективності, що найкраще описує мем: «Спочатку чоловіки говорять, що не мають депресії, а потім беруть і *спойлер*».

«Клондайк»

режисерка Марина Ер Горбач

Стрічка, що мала нагадати світу про тривалу війну в Україні, а стала концентратом того досвіду, який переживають українці під час повномасштабного вторгнення Росії. Сюжет про подружжя з Луганщини, яке влітку 2014-го стає заручниками війни — неочікуваної та незрозумілої — це історія, знайома кожному сьогодні. Тотальна безвихідь, втрата контролю над власним життям, намагання віднайти хоча б якусь нормальність у хаосі війни — все це за дві години проживають Ірка й Толік, поки окупанти разом із сепаратистами хазяйновито захоплюють українські території. «Клондайк» — це повільна, некомфортна і тривожна кінотрагедія, що викликає в глядача злість і страх. Проте водночас вона дає дрібку надії, що жага до життя переможе все.

«Наслідки» / The Fallout

режисерка Меґан Парк

Якщо ви нещодавно відкрили для себе талант Дженни Ортеґи, але хочете побачити її у чомусь серйознішому за «Венздей» чи пʼятий «Крик», «Наслідки» — драма про життя після шутінґа — ідеальний варіант. Режисерка-дебютантка Меґан Парк протягом 100 хвилин досліджує те, як по-різному травматичний досвід впливає на вцілілих підлітків. Хтось вдаряється в адвокацію прав людини, хтось — у деструктивну поведінку, тоді як Вейда (власне, Ортеґа) неочікувано для себе формує тісний звʼязок із найпопулярнішою дівчиною в школі. The Fallout може здатися фільмом, в якому нічого не відбувається, але це дуже промовисті півтори години, де найбільшу вагу має не дія, а емоція. І Ортеґа тут сяє найяскравіше: і коли мочиться під себе через стрес, і коли дуркує під дією канабісу, і особливо — коли розігрує на двох з екранним батьком своєрідний омаж на оцю сцену з 500 Days of Summer. Приємний бонус — почути з вуст Вейди, що актор Пол Дано — її найбільший краш. 

«Після сонця» / Aftersun

режисерка Шарлотта Веллс

Стрічка, яку з обережністю варто дивитися людям з father issues в анамнезі. 11-річна Софі та її 30-річний батько Калум (Пол Мескаль, той самий Корнелл Волдрон з Normal People) їдуть на короткий відпочинок в Турцію. Компанію їм складає любительська відеокамера. Саме вона стане свідком сімейних радощів, а заразом і вхопить те, що не одразу можна побачити — тонку зміну емоцій, промовисте мовчання чи слова, що набудуть сенсу лише з часом. 

Для режисерки Шарлотти Веллс «Після сонця» — великою мірою автобіографічна стрічка. У фільмі чимало недосказаності, втім, майже кожна сцена має нерідко болючий підтекст, зокрема і, здавалося б, звичайний танець під Under Pressure Бові та Меркʼюрі. Тримайте це в голові, якщо раптом історія понесе вас хвилями ностальгії за літнім відпочинком.

«Диваки назавжди» / Jackass Forever

режисер Джефф Тремейн

Feel good movie року (якщо, звісно, вам приємно дивитися на те, як іншим людям боляче). Екстремальне реаліті «Диваки» вперше вийшло на ТБ понад 20 років тому і за цей час стало своєрідним феноменом із величезним комʼюніті фанів. Юні відчайдухи, яким було до вподоби випробовувати межі свого тіла та влаштовувати жорсткі розіграші одне одному, перетворилися на солідних чоловіків, яким і досі подобається робити те саме — але з набагато більшим розмахом. Тільки вдумайтеся: збільшення губ жалом скорпіона, холодний душ зі свинячого еякуляту, чечітка на електричній підлозі, настільний теніс із ракеткою-пенісом… Це лише кілька епізодів з півторагодинного кіноекспірієнсу, що ідеально пасує до перегляду у великій компанії. Тільки, будь ласка, ніколи (ніколи!) не дивіться його у компанії своєї 11-річної племінниці.

Бонусом — десятка горорів 2022 року, які точно варті уваги

«Вилуплення» / Pahanhautoja

режисерка Ганна Берґгольм

Історія дорослішання з неочікуваним твістом. Підлітка з показово успішної фінської родини переживає всі «радощі» перехідного віку разом зі пташиним яйцем, знайденим у лісі. Яскрава й метафорична історія про юнацький біль та неспроможність його прийняти.

«Ти не моя мати» / You Are Not My Mother, 

режисерка Кейт Долан 

Дисфункціональна родина, токсичні батьки, скелети у шафі й перманентна загроза від найближчої людини — камерний горор про темний бік сімейних стосунків. 

«Чоловічий рід» / Men 

режисер Алекс Ґарленд

Психоделічна історія про те, що всі чоловіки на одне лице (буквально) від автора «Разрабів», «Анігіляції» та Ex Machina. Ідеальна стрічка для перегляду у великій компанії — повірте, ви захочете бачити обличчя людей в останні 20 хвилин.

«Дитя темряви: перша жертва» / Orphan: First Kill 

режисер Вільям Брент Белл

Історія про психопатичну сорокарічну вбивцю, що виглядає на 12 років. Не наймайстерніший трилер з елементами горору, що, напротивагу нерівностям, вдало розважає глядача.

«Порося» / Cerdita 

режисерка Карлота Переда

Якби «Щоденник Бріджит Джонс» був горором, він виглядав би саме так. Історія про булінг, помсту і прощення, якій би дуже пасував епітет «Джокер» для дівчат.

«Воскресіння» / Resurrection

режисер Ендрю Сіманс 

Тім Рот пройшов шлях від спеціаліста з брехні до газлайтера і майстерно тероризує свою колишню (Ребека Голл). Гіпертривожна стрічка про травми з минулого, що неочікувано стає боді-горором. 

«Посталий із пекла» / Hellraiser

режисер Девід Брюкнер

Сенобіти на чолі з Пінхедом повернулися і шукають нових жертв для своїх перверсивних пекельних задоволень. Помірно вдале продовження класичної горор-франшизи з масштабним фіналом, від якого перехоплює подих.

«Бурмотіння» / The Murmuring

режисерка Дженніфер Кент

Камерна катарсична історія про подружжя орнітологів, яке переживає втрату дитини та напад привидів під час австралійської експедиції. Один з найкращих епізодів горор-антології «Кабінет курйозів Гільєрмо дель Торо» .

«Розтин» / The Autopsy

режисер Девід Пріор

Морг, ніч і літній патологоанатом, який розслідує загадковий інцидент у шахті й зустрічається з небаченим раніше злом. Ще одна помітна історія проєкту Гільєрмо дель Торо, де з потойбічним сусідує дружба та пошук справедливості.

«Не говори зі злом» / Speak No Evil

режисер Крістіан Тафдруп

Заміський відпочинок двох родин перетворюється на суцільний жах, коли одні не хочуть помічати тривожних дзвіночків, а інші вбачають у цьому суцільний карт-бланш на знущання. Жорстка і безнадійна історія, що вчить стояти за себе, допоки не стало надто пізно.

Найкращі серіали 2022 року

«Поділ» / Severance, 1 сезон

Мінімалістичний і потужний кабінетний трилер з Беном Стіллером в режисерському кріслі. Марк веде подвійне життя. Вдома він депресивний вдівець, який не знає, як пережити загибель дружини. На роботі — успішний клерк, який займається незрозуміло чим, але не ставить зайвих питань, а заразом і не памʼятає нічого про своє життя за межами офісу, адже це умова роботи в таємничій корпорації, що блокує спогади про особисте життя працівників в робочі години. «Поділ» дуже повільно набирає оберти, але навіть з таким темпом постійно тримає в напрузі. Кожен епізод провокує нові питання — сюжетні й етичні. Пошук відповідей захоплює, а вкупі з глибокою історією про ескапізм в різних формах серіал стає чимось більшим за звичайну головоломку.

«Буде боляче» / This is Going to Hurt

Екранізація однойменного трагікомічного бестселера Адама Кея з Беном Вішоу у головній ролі. Лондон, державна клініка і молодий лікар, якого кидає від професійного цинізму до нестримної емпатії. Ще одна історія, яку неможливо не порівняти з «Поганню» — як в плані форми, так і в умінні поєднувати комічне з безнадійно депресивним. Назва не бреше: ці сім епізодів дійсно роблять боляче, іноді — дуже сильно. Втім, якщо ви шукаєте потужних емоцій від серіального експірієнсу, кращого прикладу цього року не знайти.

«Дім дракона» / House of the Dragon, 1 сезон

Приквел вже культової «Гри престолів», сфокусований на внутрішніх чварах дому Таргарієнів за кілька сторіч до народження королеви Дейнеріс. Перед творцями нового серіалу стояла надзадача — зробити достойного послідовника «Гри престолів», не повторювати її помилок та спробувати її перевершити. І після 10 епізодів першого сезону можна сміливо сказати, що їм це вдалося. «Дім дракона» має лише одну основну лінію та не розпорошує увагу глядача — це дозволило авторам сфокусуватися на особистостях героїв, що додало історії багатовимірності. Місцями серіал виглядає, наче кривава версія «Корони»: шоуранеру Мігелю Сапочнику (постановнику «Битви бастардів» та ще купи найпотужніших епізодів «Гри престолів») вдалося зробити з фентезійної історії про війну та драконів майже шекспірівську трагедію про родину, велич якої руйнує сама себе.

«Місячний лицар» / Moon Knight

Хіба не найкраща історія з нової хвилі кіновсесвіту Marvel. Місячний Лицар — супергерой з розладом множинних особистостей — колись уклав угоду з давньоєгипетським богом Хоншу і тепер має врятувати людство від більш демонічних богів, які вірять в тотальне правосуддя. А ще — що можна побудувати ідеальний світ без зла, — варто лише винищити всіх потенційних грішників. Рушійна сила мінісеріалу — фантастичний Оскар Айзек, який жонглює кількома своїми персонажами, тільки встигай вловлювати зміни в поведінці, виразі обличчя й акценті. В результаті маємо захопливу історію: коктейль з екшну, гумору, психологізму та занурення в єгипетську міфологію, що точно сподобається людям, які росли на «Мумії» чи навіть «Сейлормун».

Особлива серіальна згадка

«Пісочний чоловік» / Sandman, 1 сезон

За два епізоди — про руйнівну силу абсолютної правди та красу смерті й безсмертя, а також за зірковий каст, в якому яскраво світять усі: від Володаря снів чи Люцифера до позашлюбного сина великого мага чи антропоморфного втілення пристрасті.

«Вигадана Анна» / Inventing Anna

За прискіпливий портрет людини, яка йде по життю з девізом fake it till you make it, та історію, в яку важко було б повірити, якби вона не була правдою від початку до кінця.

«Венздей» / Wednesday, 1 сезон

За той самий танець і суперталановиту Дженну Ортеґу, про яку тепер більш ніж справедливо знає майже весь світ.

«Ейфорія» / Euphoria, 2 сезон

За найкращий музичний номер року — іронічну оду токсичній маскулінності з її гомоеротичним флером під легендарний бенґер Бонні Тайлер.

«Дивні дива» / Stranger Things, 4 сезон

За ультимативного злодія з янгольським обличчям та найкращий хеві-метал концерт, який тільки можна було уявити.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору