Річ, яка нагадує мені про дирижаблі Zeppelin
Знайомство з прадідом Павлом Бішком, якого я ніколи не знав, відбувалось у мене поступово. У ранньому дитинстві це були перші відвідини його могили, де на табличці з нержавійки я з острахом читав своє ім’я та прізвище. Згодом, у сімейному альбомі, я уважно роздивлявся фото прадіда в охайній формі військового австро-угорської армії, не здогадуючись про існування ще однієї сімейної реліквії — Książeczky wojskowej (військового квитка) прадіда.
Понад столітня коричнева книжечка на 18 сторінок не містила жодної його фотографії. У квадратній рамці замість фото — фіолетовий відбиток великого пальця рядового Павла, який у Першу світову війну служив “przy Zeppelinie” (на Цепеліні) — моделі дирижабля, сконструйованій німецьким офіцером Фердинандом Цеппеліном. З таких суден скидали бомби, відстежували субмарини і транспортували боєприпаси.
Військовий квиток польською мовою зазначає також колір волосся, брів та очей; форму носа, губ та обличчя прадіда. Пером і чорнилом зафіксовані об’єм грудей, вага та зріст. Чим конкретно займався прадід на Цепелінах, мені невідомо. Проте вказані у військовому квитку антропологічні ознаки — його невеликий зріст і вага — дозволяють мені уявити, як він, бува, здіймався у небо на «легшому за повітря» літальному апараті вразливої конструкції ще до того, як набули популярності літаки.
