Читаєте зараз
Джо Байден балотується на другий строк. Його президенство — це криза Демократичної партії чи ослаблення республіканців? І як підтримка України вплинула на його рейтинг?

Джо Байден балотується на другий строк. Його президенство — це криза Демократичної партії чи ослаблення республіканців? І як підтримка України вплинула на його рейтинг?

Elizaveta Pavlenko

Незважаючи на дуже низький рейтинг, президент США Джо Байден балотується на другий строк. Усього 22% виборців підтримають чинного лідера, а більшість членів Демократичної партії взагалі не хотіли б його висування на новий строк. На прохання Заборони політологиня Єлизавета Павленко авансом підбиває підсумки каденції Байдена та вдається в питання, що краще: радикальний популістичний республіканець чи найстаріший в історії США президент-демократ?  


Байден запам’ятається тим, що він не Дональд Трамп

Будьмо відвертими: після чотирирічного хаосу Трампа повернення до врівноваженого політичного життя — уже досягнення адміністрації Байдена. Не обов’язково бути хорошим президентом, аби гідно виглядати на контрасті з, мабуть, найгіршим політиком США. Очевидно, Байден дістає вигоду від занижених очікувань американських виборців та політикуму.

Байден ішов 50 років до президентства й навіть склав своєрідний «тест схвалення», яким у США заведено вважати проміжні вибори — його партія зберегла більшість у Сенаті. 

Байден обійняв посаду, маючи три головні цілі у внутрішній політиці: 

  • інвестування в крихку й місцями відсутню інфраструктуру Америки;
  • призупинення кліматичної кризи
  • посилення соціального захисту

Він уже підписав законопроєкти, необхідні для вирішення перших двох проблем, і працює над третьою.

Байден стверджує, що реабілітував економіку (це перебільшення). А ще першим в історії США наважився на реформи, пов’язані з кліматичною кризою (це вже правда)

На початку каденції Байден ухвалив дорогий проєкт, націлений на подолання пандемії коронавірусу. Так званий COVID-19 Relief Package коштував $1,9 трильйона й фінансував продукцію і дистрибуцію вакцини, тестування на коронавірус та допомогу американцям у розмірі $1,4 тисячі. Критики Байдена вбачають у цьому причину загострення інфляції — найвищої за останні 40 років. Однак без «ковідної» допомоги не обійшлася б будь-яка демократична країна, а теперішня інфляція здебільшого спричинена глобальною економічною рецесією, а не локальною проблематикою. 

Після пандемії економічні показники зросли — тепер економіка США навіть перевищує на 5% допандемічний показник 2019 року. Але це не заслуга адміністрації Байдена. Повернення до стабільного життя після серії локдаунів природно відновило економіку, адже епідемія коронавірусу пішла на спад. Проте Байден зараховує відновлення економіки до списку досягнень президентської адміністрації: збільшення кількості робочих місць та доходів до бюджету було однією з основ кампанії Демократичної партії на проміжних виборах.

Куди суттєвішим досягненням стало підписання акта «Про зниження інфляції» (Inflation Reduction Act), який містить у собі найбільший кліматичний законопроєкт в історії США. Він спрямований на повний перехід до екологічно чистої енергетики та, як наслідок, скорочення викидів CO2 в атмосферу. 

Закон частково покриє витрати на поновну енергетику для підприємств, некомерційних організацій, навчальних закладів, державних і місцевих адміністрацій, а також профінансує їхній перехід на чисті ресурси. Ці заходи мають зробити екологічні альтернативи дешевшими та привабливішими для бізнесу й державного сектору. Тепер, за наказом Байдена, уряд США закуповує виключно ті транспортні засоби, які їздять на екологічно чистому паливі. 

Важко було б уявити це за каденції кліматичного скептика Трампа. Цей же акт передбачає покращення охорони здоров’я (медичні послуги у США — найдорожчі у світі). Відтепер американці зможуть дешевше купувати медичні препарати, які відпускають за рецептом.

У США — першій економіці світу — не найкращі дороги. Ось як це намагався виправити Байден

Байден підписав законопроєкт про інфраструктуру (The Infrastructure Investment and Jobs Act). Частина з цих $1,2 трильйона піде на побудову тротуарів, яких у США майже немає. 

Ні Барак Обама, ні Дональд Трамп так і не змогли ухвалити цей дорогий законопроєкт, попри те, що обидві партії роками виступали за його реалізацію («які соціальні покращення, коли триває війна в Сирії та Україні?»). Після ухвалення законопроєкту адміністрація Байдена використала його як політичний актив і доказ, що демократи можуть співпрацювати з республіканцями. Проте заслуги Байдена тут усе-таки є: або ж у його рішучості, або в безстрашності перед обличчям неминучої інфляції.

Прихильники називають Байдена політиком стратегічного штибу — він витрачає казну на багаторічні проєкти. За це ж його критикують опоненти

Інфляція — найпопулярніший аргумент противників Байдена. Дійсно, дорогі проєкти додали трильйони доларів витрат американському бюджету. Деякі з них — збільшення виробництва мікрочипів та перехід на поновлювану енергетику — можна розглядати як інвестицію; інші — як критичну необхідність (на кшталт рішень у сфері соціального захисту й охорони здоров’я).

Нині інфляція залежить здебільшого від зовнішніх факторів — наприклад, від російсько-української війни, яка порушила ланцюги постачань і спричинила міграційну та безпекову кризу. Через це в європейських країнах, які не ухвалювали подібних адміністрації Байдена дорогих рішень, рівень інфляції не менший.

Його соціальна політика робить обережні кроки і в посиленні контролю над обігом зброї, спростивши процес судового переслідування за незаконну торгівлю. Він помилував тисячі людей, засуджених за зберігання марихуани, та має намір пробачити студентські борги за навчання, надавши можливість отримати допомогу в розмірі до $20 тисяч (що теж використовують як аргумент некомпетентності в питанні економіки). План Байдена зі скасування боргу студентів загальною вартістю $400 мільярдів має ухвалити Верховний суд США, який скептично ставиться до такого кроку.

Ще один стратегічний план Байдена (і об’єкт критики) — виділення коштів на розвиток технологічної галузі США (The CHIPS and Science Act). Законопроєкт сприятиме розвитку виробництва мікрочипів, більшість яких США закуповують у Тайваню. Зважаючи на китайську загрозу, американці інвестують у власну стабільність — чипи здебільшого використовують для виготовлення техніки, яка йде на експорт. Це збільшить кількість робочих місць та позбавить залежності від тайванських виробників.

«Більшість американців підтримує мою економічну програму — від відновлення американських доріг і мостів до зниження вартості ліків, що відпускаються за рецептом, до історичного внеску в подолання кліматичної кризи та зусиль у тому, щоб великі корпорації почали платити справедливі податки», — пояснив президент США. 

Ледь не кожен з цих законопроєктів націлений на больові точки американців. Проблеми з доступом до медицини, погана інфраструктура, зброя — лише невеликий список того, що змушує електорат ставити під сумнів дієвість демократів та схилятися до радикальних популістів-республіканців. Аби запобігти «червоній хвилі», варто знешкодити тригери, які можуть її спричинити. 

За такого вагомого списку покращень лише 13% американців упевнені в здатності Байдена досягти політичних цілей. Це пов’язано з тим, що після проміжних виборів він має співпрацювати з республіканською більшістю в Палаті представників, а це ускладнить процес ухвалення подальших рішень. 

Байден проводить вдалу зовнішню політику, хоча його строк почався з трагічної операції в Афганістані

20-річний збройний конфлікт в Афганістані став найдовшою війною США. «Я не збирався продовжувати цю війну вічно», — сказав Байден після хаотичного виведення американських військ. 

Після захоплення талібами Кабула в серпні 2021 року американські військові допомагали цивільним евакуюватися з Афганістану. ІДІЛ намагалися зірвати операцію, бомбардувавши аеропорт. Загинуло щонайменше 175 людей, серед них 13 військовослужбовців США.

Умови для виведення американських військових планував — або радше не планував, що й стало причиною хаосу, — Дональд Трамп, який ще 2020 року узгодив з талібами завершення американської операції, однак не зробив цього. 

Байден відмовився від America First — ізоляціоністської зовнішньополітичної агенди Трампа

Байден узяв лідерство в міжнародних відносинах і відіграв важливу роль у відродженні єдності НАТО. Він згуртував демократичний світ у боротьбі проти Росії та надав значну допомогу Україні, показуючи приклад іншим союзникам. 

«Не має бути жодних сумнівів: наша підтримка України не похитнеться, НАТО не буде розділеним чи втомленим», — сказав він після знаменного візиту до Києва. Це був перший прецедент в історії США, коли президент відвідав країну, що воює, в якій не були присутні американські війська. Без сумніву, Байден допомагає українцям захистити світову демократію.

Якби президентом був Трамп, ситуація виглядала б зовсім інакше. Ігнорування Сполученими Штатами Будапештського меморандуму, яке б сталося в разі його перемоги, спричинило б суттєву кризу в міжнародних відносинах і позбавило б США світового лідерства. Не кажучи вже про катастрофічні наслідки для України.

Трампісти використовують риторику про «надмірну» військову підтримку України — це популістське твердження працює в рамках передвиборчої кампанії, але не в реальному світі. Кошти, які Вашингтон надає Києву, виділяють з оборонного бюджету — вони жодним чином не опинилися б у медичній чи соціальній сферах. Беруть їх також не з доходів пересічних американців, як це подають республіканці: надходження до бюджету формують не лише податки, а й доходи від торгівлі та інвестицій.

Проукраїнський курс байденівської адміністрації підтримує 46% американців, які схвалюють підтримку України й зовнішньополітичний напрям президента. Згідно з опитуванням, 68% виборців радше підтримають кандидата, який продовжить військову підтримку України, а 72% з більшою ймовірністю підтримають того, хто допомагає українським біженцям. Результати проміжних виборів це довели.

Торговельна війна Трампа з КНР не була апогеєм. За Байдена відносини з Китаєм стали ще напруженішими

Окрім найбільшої війни на Європейському континенті з часів Другої Світової, головним завданням Байдена стало відновлення погіршених (якщо не зіпсованих) відносин з колишніми партнерами. Проте Китай залишається головним геополітичним викликом США. 

Поки Сі Цзіньпін готується повертати Тайвань військовим шляхом, Байден готується його обороняти. Розвиток виробництва життєво необхідних технологій у США, про які вже йшлося вище, займе не один рік, тож у їхніх інтересах — зберегти цілісність і відносну незалежність Тайваню. Щобільше, американсько-китайські відносини загострилися через нечесні економічні практики Піднебесної, репресії в Гонконзі та порушення прав людини в Сіньцзян-Уйгурському регіоні

Ще один конфлікт між Вашингтоном і Пекіном стався на початку 2023 року, коли США збили китайський аеростат. Китай наполягав, що повітряна куля відхилилася від курсу й випадково пролетіла над стратегічними об’єктами США — хоча нібито призначена для дослідження погодних умов. Використання аеростатів — давня військова практика, яку застосовували для розвідувальних цілей або ж визначення напрямку вітру для коригування артилерії — тому високопосадовці США більше схиляються до версії шпигунства, аніж до моніторингу дощових хмар над Північною Америкою.

Електорат Байдена голосуватиме не тільки за нього, а й за його віцепрезидентку

Якщо Байден переможе знову, він розпочне другий строк у віці 82 років і завершить його у 86. Уже зараз він — найстарший президент в історії США. Ймовірно, виборці віддаватимуть голос не лише за нього, а й за віцепрезидентку Камалу Гарріс, яка замінить його в разі смерті чи неможливості виконувати обов’язки через стан здоров’я. 

Гарріс — перша жінка африканського та азійського походження на такій високій посаді в державному апараті США. Вона стала голосом Демократичної партії за право жінок на аборт, що відіграло важливу роль під час проміжних виборів. Вона виступає за права ЛГБТК+ спільноти, підтримує боротьбу з кліматичною кризою, виступає за полегшення доступу до медичної допомоги, бореться з расизмом і соціальною несправедливістю. 

Байден доручив Гарріс вирішити проблему неконтрольованої міграції з країн Центральної Америки, а також провести національну реформу голосування. Після звинувачень Дональда Трампа в шахрайстві на президентських виборах 2020 року деякі прореспубліканські штати ухвалили закони, які ускладнили виборчий процес, унеможлививши голосування поштою. 

Реформа полягає в спрощенні доступу до голосування: можливість віддати свій голос поштою була одним з рішень, які дозволили американцям реалізувати право вибору без обмежень, накладених пандемією. Мільйони американців досі не мають такої змоги, адже не потрапляють на виборчі дільниці з довгими чергами та обмеженим часом на голосування. Особливо вразливими є представники етнічних менших, малозабезпечені громадяни, студенти й люди похилого віку.

«[Байден] дає їй завдання, які майже неможливо виконати», — вважає журналістка та історикиня Кейт Андерсен Брауер. Через це Гарріс отримує невиправдану частку критики, разом із сексистськими й расистськими коментарями з боку республіканців.

Чи є в Демократичній партії інші кандидати? І що протиставлять республіканці?

У Демократичної партії поки що немає гідних альтернатив Байдену (хоча, безумовно, партія ще оголосить претендентів). Імовірні кандидати з боку республіканців — Дональд Трамп, який має намір балотуватися знову, та губернатор Флориди Рон Де Сантіс, урівноваженіша, але не менш радикальна копія першого. 

Байден уже двічі переміг Трампа — на президентських виборах 2020 року та на проміжних виборах 2022-го. Шанси на тріумф 2024-го залишаються високими: після стількох нападів на демократичні інститути й намагання сфальсифікувати вибори хочеться вірити, що американці нарешті втратили надію в трампізмі.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій