Читаєте зараз
Експерти склали прогнози на 2023 рік: війна не закінчиться, ще декілька воєнних конфліктів, поглиблення економічної кризи, — попереджаємо, можна заплакати

Експерти склали прогнози на 2023 рік: війна не закінчиться, ще декілька воєнних конфліктів, поглиблення економічної кризи, — попереджаємо, можна заплакати

Andriy Sorokin

Наприкінці кожного року міжнародні організації, найбільші банки, технологічні компанії, провідні світові видання й різні експерти публікують прогнози на наступні 12 місяців. На прохання Заборони журналіст та редактор телеграм-каналу FintechWave Андрій Сорокін прочитав кілька десятків статей-прогнозів та з’ясував, чого чекати від 2023 року. Вибачте, нічого хорошого.


Війна продовжиться, і може початися нова

2022 рік показав, що офіційна позиція українського командування — найнадійніше джерело інформації, щоб прогнозувати подальший розвиток подій. Однак у західних експертів щодо цього свої міркування. Одностайні вони в одному: війна може тривати скільки завгодно.

  • Ця війна на роки, попереджає старша наукова співробітниця Вашингтонського інституту близькосхідної політики та авторка книги «Путінська війна в Сирії: зовнішня політика Росії та ціна американської відсутності» Анна Борщевська. У статті для Австралійського інституту стратегічної політики вона нагадує, що Путін підписав указ про створення електронної бази даних щодо військовозобов’язаних, яку мають запустити у квітні 2024 року. На її думку, це свідчить, що російський диктатор «мислить роками, а не місяцями». Чи не перебільшує вона його здатність до планування — питання відкрите. 
  • Аналогічної думки дотримується автор книги «Чому ми боремося: коріння війни та шляхи до миру» професор Чиказького університету Крістофер Блаттман. За його словами, бойові дії можуть продовжуватися місяцями, якщо не роками. Головна причина — в ідеологічній площині: російське керівництво заперечує українську ідентичність і державність, що унеможливлює пошук компромісів. 

Що стосується найімовірніших сценаріїв завершення війни, то тут діапазон думок набагато ширший. Утім, вони не вражають своєю проникливістю.

  • Заморожений конфлікт на довгі роки. Оглядач The Sunday Guardian Аджай Сінгх вважає цей сценарій найімовірнішим. «Путін не досягне військових цілей повністю, але зможе подати окупацію Донбасу та півдня України як воєнну перемогу. Україна ніколи цього не прийме, але не зможе змінити загальну картину», — пише він. Далі, на його думку, варто очікувати появи демаркаційної лінії, подібної до тієї, що існує між Індією та Пакистаном. Заступник редактора британського видання The Economist Том Стендедж також називає тупикову ситуацію найімовірнішим результатом.
  • Росія повертається на позиції 23 лютого, але залишається в Криму. На думку оглядача британського порталу Іnews Девіда Парслі, Захід сприйме відступ Росії до Криму як знак Путіна до переговорів. Аналітики американського журналу Foreign Affairs Ліана Фікс та Майкл Кіммедж вважають, що Україні не слід «поспішати з поверненням півострова». На їхню думку, це може поставити під загрозу контрнаступ, який Україна так блискуче веде з вересня. 
  • Україну примушують до переговорів із РФ. Готовність підтримувати Україну в деяких країнах ЄС (особливо у Франції та Німеччині), як і раніше, уживається з ідеєю дипломатичного врегулювання, пише позаштатна наукова співробітниця Фонду Карнеґі, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS) Ґвендолін Зассе. На цьому прагне зіграти російське керівництво, створюючи невизначеність щодо своїх планів на рівні офіційних заяв. Останнє може посилити в ЄС лобістів переговорів. Зассе зазначає, що будь-яке припинення вогню чи мирні переговори можуть виграти час для Росії, щоб продовжити вторгнення. 
  • Заступник редактора The Economist Едвард Карр зазначає, що 2023 рік принесе багато розмов про сценарії миру. «Західні країни наполягають на тому, що лише Україна має вирішувати, коли розпочинати переговори. Але насправді вони платять за війну. І якоїсь миті почнуть чинити тиск», — вважає він.
  • Україна перемагає, Росія залишається небезпечним сусідом. Відсутність дипломатичного врегулювання на тлі поразки РФ означає нерайдужні перспективи для України. Так вважає редактор розділу міжнародної безпеки в інтернет-виданні OpenDemocracy Пол Роджерс. «[У такому разі] Україна після перемоги все одно залишиться із запеклою і потенційно мстивою Росією», — пише він. 
  • Україна перемагає, Росія поступово розпадається. Оглядач британського видання TheArticle Пол Т. Горґан вважає, що війна, «швидше за все, закінчиться перемогою України». Однак для цього має або померти Путін, або бути зруйнованим його персоналістський режим. Що далі: Великобританія, США та Польща активно реалізують бізнес-інтереси в Україні, Росія починає розпадатися, втрачає повноцінний контроль над Калінінградом, Лукашенка замінюють на проукраїнського лідера, також є імовірність громадянської війни в РФ. Горґан розглядає війну як неминучий етап «передсмертної агонії російської імперії». Повірити в такий сценарій допомагає і нещодавня заява екскомандувача армії США в Європі генерала Бена Годжеса про те, що Україна зможе повернути контроль над Кримом до серпня 2023 року.
  • Експерти прогнозують зміни у військових альянсах та нові конфлікти. The Economist допускає прийняття до НАТО нових країн і не відкидає майбутніх конфліктів — між Індією та Китаєм, Туреччиною та Грецією, Китаєм та Тайванем. У щорічній рубриці «Шок-прогнози» данський інвестиційний банк Saxo Bank пише про створення збройних сил ЄС до 2028 року. Це реально у випадку, якщо ЄС вирішить, що США відмовляються від військових зобов’язань перед ними після можливого перемир’я між Україною та РФ.

Економіка падатиме далі

Журналіст The Economist Том Стендедж пише, що у 2023 році світова економіка залежатиме від того, що буде з Україною в найближчі місяці. На жаль, експерти фінансових холдингів та рейтингових агентств не відчувають оптимізму.

Зростання світової економіки сповільниться. МВФ прогнозує, що наступного року воно становитиме до 2,7% (у 2022 році 3,2%). Це найнижчий показник із 2001 року (за винятком світової фінансової кризи 2008 року та гострої фази COVID-19). Серед причин МВФ називає пандемію, війну в Україні та інфляцію. 

Експерти інвестиційного банку Goldman Sachs вважають, що до 2029 року цей показник у середньому становитиме 2,8% — переважно через демографічні проблеми.

Рейтингове агентство Fitch прогнозує зниження світового ВВП: 2023 року його зростання очікується на рівні 1,4% (ще у вересні прогнозували 1,7%). Американський фінансовий конгломерат JPMorgan Chase наводить цифру 1,6%.

Президент Світового банку Девід Мелпас заявив, що світові загрожує глобальна рецесія і необхідно робити більше, щоб вивести його зі стану стагфляції (ситуація, коли економічний спад, стагнація та зростання безробіття поєднуються з інфляцією). Інакше особливо постраждають жителі країн, що розвиваються.

Ціни почнуть контролювати. Такий сценарій змальовує Saxo Bank. Фахівці не відкидають, що уряди інакше поставляться до питань ціноутворення. Це може призвести до різних кроків — від контролю зарплат до створення Нацрад з питань цін та доходів у Великій Британії і ЄС. Першою спробою таких заходів у Saxo Bank називають прагнення західних чиновників обмежити ціни на енергоносії з Росії. Наслідки можуть бути драматичними — зростання інфляції та зниження рівня життя.

Бідним країнам буде ще важче. За оцінками МВФ, країнам з низьким рівнем доходу до 2026 року буде потрібно $497 млрд зовнішнього фінансування. Це на $57 млрд більше, ніж планували рік тому. Причина — російське повномасштабне вторгнення в Україну, яке посилило інфляцію й підвищило світові ціни на продовольство, енергоносії та добрива.

Податкове регулювання посилять. Ще один прогноз від Saxo Bank. Його експерти моделюють ситуацію, за якої Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) заборонить офшори на Кайманових островах, Бермудах, Багамах, Маврикії й острові Мен. США також посилять податкове регулювання щодо цих юрисдикцій поряд із забороною ЄС на податкові гавані. З одного боку, це означає $500–600 млрд недоотриманих корпоративних податків. Незайві гроші з урахуванням витрат на оборону та енергетичний перехід. Водночас такі заходи можуть ударити по індустрії венчурних і прямих інвестицій.

Ціни на продовольство продовжать зростати. Такого сценарію не відкидає гендиректор найбільшого продовольчого концерну The Kraft Heinz Company Мігель Патрісіо. Постійне зростання цін на їжу він радить розглядати як нову норму.

Криптовалютні стартапи й далі зазнаватимуть невдач. Редактор The Verge Кейсі Ньютон застерігає, що 2023 рік поховає безліч таких компаній. Головною причиною він називає майже повну нездатність галузі досягти значних успіхів щодо безпеки та користувальницького досвіду.

Зміниться підхід до роботи. Єдиний позитивний прогноз на наступний рік стосується форматів взаємодії між працівниками й роботодавцями. Але торкається він переважно розвинених країн. Серед відповідних трендів 2023 року професорка менеджменту Лондонської школи бізнесу Лінда Ґраттон називає 4-денний робочий тиждень та ще більшу гнучкість робочого часу. Водночас аналітики Gartner вірять, що найближчі кілька років компанії більше інвестуватимуть у добробут персоналу, намагатимуться втримати працівників і скоротити гендерний розрив в оплаті.

Технології ставатимуть щораз досконалішими

Технологічна агенда — чи не єдине, що завжди змушує дивитися в майбутнє якщо не з оптимізмом, то хоча б з інтересом. Ось деякі цікаві тренди.

Енергоощадні додатки та акумулятори нового покоління. Технічний директор і віцепрезидент Amazon Вернер Фоґельс вірить, що 2023 року варто очікувати рішень, які покращать способи виробництва, зберігання та споживання енергії. Експерти інвестиційного банку GP Bullhound прогнозують підвищений попит на домашні енергоощадні системи через нинішню енергетичну кризу.

Штучний інтелект усюди. На думку футуролога Бернарда Марра, за допомогою штучного інтелекту будь-який бізнес зможе створювати «розумніші» продукти та послуги. 

Інтернет по майже всій земній кулі. Поширення низькоорбітальних (LEO) супутників може зробити це твердження реальністю. Deloitte прогнозує, що до кінця 2023 року понад 5 тис. таких супутників забезпечать високошвидкісний доступ до інтернету майже мільйону абонентів у всіх частинах світу.

Генна інженерія. Завдяки редагуванню генів людина зможе змінювати природу рослин та матеріалів, додаючи їм нові якості. Бернард Марр вважає, що технологію генетичної модифікації CRISPR-Cas9 («Генетичні ножиці») у 2023 році почнуть використовувати для редагування ДНК.

Боротьба з кібератаками. Витоки даних обходяться все дорожче, а поширення інтернету речей (Internet of Things) відкриває нові можливості для хакерів. До 2030 року квантові комп’ютери зможуть зламувати системи, які відповідають за громадську безпеку. При цьому сфера кібербезпеки не перший рік відчуває гостру нестачу фахівців (IBM).

TikTok головна соціальна мережа для реклами. Один з найпопулярніших додатків у світі змінює правила гри для брендів та виробників контенту. До 2026-го його доходи від реклами можуть збільшитися втричі й становити близько $14 млрд на рік. 

Подальший розвиток метавсесвіту. Експерти вважають, що саме 2023-й визначить напрям цієї технології на наступні 10 років, пише Бернард Марр. У Gartner вважають, що завдяки їй віддалена робота вийде на новий рівень — навіщо потрібні звичайні офіси та відрядження, якщо це можна організувати в метавсесвіті? Аналітики Deloitte пророкують появу нових бізнес-моделей завдяки йому. Насамперед це пов’язано з ігровою індустрією (ще більш імерсивний досвід для гравців) та сферою розваг (концерти в метавсесвіті вже організовують) і навіть капіталомісткими галузями. Зокрема з авіацією: віртуальні випробувальні полігони можуть знизити вартість проєктування, будівництва та експлуатації складної техніки. У Tread Hunter упевнені, що освіта в метавсесвіті забезпечить глибше занурення в навчальний матеріал.

Нові можливості блокчейну. Про величезний потенціал цієї технології пишуть щороку, і цей не став винятком. Наприклад, у Plain Concepts вважають, що завдяки блокчейну виникнуть нові бізнес-ідеї, стане легше боротися з шахрайством та кібератаками, а платежі будуть ще безпечнішими. А гіків напевно зацікавлять оренда NFT-токенів (наприклад, віртуального одягу та аватарів) і криптоподарунки — від біткоїнів до NFT-листівок (Tread Hunter).

Такі прогнози колись збувалися?

Заборона публікувала схожий дайджест рік тому. Серед прогнозів на 2022-й збулися такі:

  • Пандемія де-факто завершилася — як мінімум більшість коронавірусних обмежень знято. Це обіцяв один із найбільших банків світу JPMorgan Chase.
  • На «великий міжнародний інцидент» за участю Росії чекав колумніст прореспубліканського американського видання Bangor Daily News Метью Ганьйон. Оглядач японського видання JAPAN Forward Нанае Хасегава також писав про те, що країна-агресор із 50% ймовірністю захопить східну частину України під час Зимових Олімпійських ігор у Китаї. Аналітики Bloomberg допускали ймовірність нових конфліктів і зростання цін на газ на тлі війни між Україною та Росією.
  • Джеймс Болл із The Guardian писав, що бізнес-модель Twitter давно потребує змін на тлі успішніших конкурентів.
  • Аналітики Saxo Bank прогнозували, що політики тимчасово послаблять екологічні обмеження на нові інвестиції у видобуток сирої нафти та природного газу на 5 і 10 років відповідно, щоб обмежити ризик соціальних заворушень, спричинених зростанням цін на харчові продукти й енергоносії.
  • «Наступного року позитивних сценаріїв практично немає. Тому ми змушені обирати між відносно поганими та поганими», — з таких слів розпочинався прогноз на 2022 рік від Українського інституту майбутнього. Однак про повномасштабну війну в ньому не йшлося.

Замість післямови

З огляду на очевидні причини, Україну згадано у величезній кількості аналітичних матеріалів, присвячених наступному року. The Economist помістив обличчя президента Володимира Зеленського в центр своєї обкладинки-прогнозу на 2023 рік — такого ще не було з жодним лідером країни. Але говорити про картину майбутнього України ще складно: надто багато залежить від того, як довго триватиме війна. Невипадково цього року МВФ відмовився від прогнозів для української економіки на наступний рік через «надзвичайно високий рівень невизначеності».

Очевидним залишається те, що доля країни сьогодні насамперед залежить від її збройних сил та мужності її народу. І, звісно, те, що майбутнє світу сьогодні багато в чому вирішується в Україні.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій