Гагаузія: у МЗС України розповіли, як РФ намагається використати регіон

• Башкан (голова) Гагаузької автономії у складі Молдови ще 1 березня 2024 року побувала у Москві, де заявила, що Кишинів нібито утискує права регіону.
• Пізніше Путін пообіцяв підтримку регіону, а вже 19 квітня 2024 року Народні збори Гагаузії звернулися до парламенту Молдови з проханням надати російській мові статусу «мови міжнаціонального спілкування у Республіці Молдова».
• Територіальне утворення на півдні Молдови було створене у 1994 році заради уникнення збройного конфлікту, подібного до придністровського. 

Росія може намагатися використати Гагаузію у політичних іграх. Серед іншого, йдеться про дестабілізацію сусідніх країн, серед яких Україна, адже регіон, як і Придністров’я, межує з Одеською областю. 

Заборона розповідає про звернення регіону до Росії, а також про те, як Україна бере участь у врегулюванні конфлікту у Молдові.

Гагаузька автономія: звернення до РФ у березні 2024

Башкан (голова) Гагаузької автономії у складі Молдови Євгенія Гуцул та керівник Народних зборів Гагаузії Дмитро Костянтинов ще 1 березня 2024 року побували у Москві. Там вони зустрілися з головою Ради федерації Росії Валентиною Матвієнкою.

На зустрічі Гуцул наголосила на необхідності покращити транспортну доступність, щоб жителі автономії могли їздити до Росії. Також вона заявила, що Кишинів нібито утискує права регіону. Матвієнко ж назвала курс Кишинева «русофобним» і заявила, що Росія підтримує курс Гагаузії та готова надавати всіляке сприяння.

Візит відбувся на другий день після так званого з’їзду депутатів усіх рівнів самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР). Депутати невизнаної республіки звернулися до Ради Федерації та Держдуми Росії з пропозицією «реалізувати заходи щодо захисту Придністров’я в умовах посилення тиску з боку Молдови».

Пізніше  Гуцул заявила, що Володимир Путін пообіцяв підтримку Гагаузії, а вже 19 квітня 2024 року Народні збори Гагаузії VII скликання звернулися до парламенту Молдови з проханням надати російській мові статусу «мови міжнаціонального спілкування у Республіці Молдова».

У МЗС України вважають, що Росія намагається використати Гагаузію у політичних іграх.

«Ми бачимо, як Росія намагається використати регіон у своїх політичних іграх. У цьому контексті приклад Придністровського регіону є показовим. Росія ніколи не думає про простих людей, вони їй байдужі. Її цікавить конфлікт, розруха та вразливість людей. Москва просто хоче використати окремі регіони та людей з метою дестабілізації сусідніх країн. Все це ми вже багато разів бачили і в Молдові, і в Україні, і Грузії. Важливо, щоб усі розуміли справжні наміри Москви і не дали використати себе у її брудній грі. Стабільність та процвітання для всіх молдавських регіонів можливі лише в рамках однієї успішної та європейської держави Республіки Молдова», — наголосив в інтерв’ю NewsMaker міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

За його словами, з урахуванням початку переговорного процесу щодо вступу Молдови та України до Європейського Союзу, придністровське врегулювання має стати питанням європейського порядку денного, у тому числі у сфері безпеки.

Придністровський конфлікт: яка роль України у врегулюванні

Сепаратистські настрої у Придністров’ї панували від часів радянської перебудови: наприкінці 1980-х політична лібералізація сприяла відродженню націоналізму. Еліти тодішньої Молдавської РСР взяли курс на зближення з Румунією, проте один з регіонів, Придністров’я, мав інший вектор. Здебільшого Придністров’я населяли росіяни та українці, які виступали за тісну співпрацю з СРСР, збереження російської мови як державної та відділення від Молдови. 

Це призвело до збройного конфлікту 1992 року. У боротьбі за сепарацію так званій Придністровській Молдавській Республіці (ПМР) допомогла 14-та російська армія, яка тоді перебувала на території Молдови. Це змусило Кишинів підписати договір, який дозволив перебування «мирного» контингенту російських військових на території самопроголошеної держави. 1999 року Москва підписала Стамбульські угоди, згідно з якими мала завершити «миротворчу» місію в столиці ПМР Тирасполі, але обіцянки так і залишилися на папері.

Поки російські військові залишаються у Придністров’ї, конфлікт між Кишиневом і Тирасполем намагаються врегулювати дипломатичними методами. Раніше це був формат 5+2 (Молдова й ПМР як учасники конфлікту, Росія, Україна та ОБСЄ як посередники, Європейський Союз і США як спостерігачі). Він діяв з 2005 року, але не домігся завершення конфлікту. Остання зустріч у такому форматі відбулася в червні 2021 року.

Україна вважає формат «5+2» нежиттєздатним і виступає за перемовини у форматі «1+1» (Кишинів і Тирасполь). Київ підтримує в конфлікті суверенітет Молдови й позицію, що Придністров’я — це Молдова й альтернатив цьому немає.

Раніше Заборона розповідала про схожість ситуації у Придністров’ї та Нагірному Карабаху. Зрештою у грудні 2023 року Нагірно-Карабаська республіка припинила існування внаслідок силових дій з боку Азербайджану, який таким чином повернув контроль над своїми раніше окупованими територіями.