Придністров’я попросило у РФ про «захист»: як можуть розвиватися події (таке вже було)

Ilona Kivva
Автор:
  • Депутати невизнаної республіки 28 лютого 2024 року звернулися до Совфеду та Держдуми РФ за «захистом від Молдови».
  • Це сталося після скасування Кишиневом митних пільг для підприємців так званої ПМР.
  • В уряді Молдови стверджують, що з’їзд та його рішення не створюють загрози ескалації та дестабілізації.

За вкрай подібним сценарієм події розвивались на Донбасі у 2022 році. Так, 24 лютого ватажки проксі-утворень «Л/ДНР» звернулись до Путіна з проханням про «захист», а вже через кілька годин країна-терористка вторглася в Україну. При цьому є кілька суттєвих відмінностей.

Заборона розповідає про результат з’їзду депутатів «ПМР», а також про те, чим ці події нагадують сценарій в Україні.

Зʼїзд депутатів «ПМР»: рішення 28 лютого

Депутати невизнаної республіки 28 лютого 2024 року на з’їзді звернулися до Ради Федерації та Держдуми Росії з пропозицією «реалізувати заходи щодо захисту Придністров’я в умовах посилення тиску з боку Молдови», пише NewsMaker.

Також вони звернулися до ОБСЄ, СНД, Європейського парламенту, Міжнародного комітету Червоного Хреста і до генсека ООН з закликом повпливати на керівництво Молдови.

«Молдова розв’язала проти ‘ПМР’ економічну війну. Кишинів навмисно блокує переговори з Тирасполем», — йдеться у заяві.

Читати більше новин в Telegram

Йдеться про скасування митних пільг для придністровських підприємців на початку 2024 року. Це викликало гостру реакцію Тирасполя: заявляли, що після рішення Кишинева виробництво великих та середніх підприємств у невизнаній республіці  впало на 14%, а прогнозовані втрати за 2024 рік можуть скласти від $12 млн до $33 мільйонів.

Зʼїзд депутатів усіх рівнів так званої ПМР в Тирасполі, Молдова, 28 лютого 2024 року. Фото: ПМР ТВ

В уряді Молдови стверджують, що з’їзд та його рішення не створюють загрози ескалації та дестабілізації.

«З’їзд у Тирасполі — прийом, що не заслуговує на прямі трансляції іноземних журналістів та напружені заголовки. Ця подія спланована тими, хто перебуває з лівого боку Дністра, і Кремлем. Ми не бачимо небезпеки дестабілізації. Ми дуже пильно стежимо і повторюємо, що цей регіон також хоче миру і безпеки», – заявив речник уряду Даніел Воде. 

Це вже сьомий такий з’їзд депутатів так званої ПМР. Попередній (тобто шостий) відбувся у 2006 році. Тоді місцеві депутати ухвалили рішення про проведення референдуму про приєднання до Росії. Він відбувся у тому ж році: понад 90% учасників нібито проголосували за введення невизнаної республіки у склад Росії. Міжнародна спільнота, як і Кишинів, результатів не визнали.

На п’ятому з’їзді депутати ухвалили так звану конституцію Придністров’я, а чотири перші були присвячені проголошенню незалежності «ПМР».

Придністров’я на карті Молдови. Інфографіка: Armyinform

Придністровʼя просить про «захист» у Росії: наслідки

Перед зʼїздом депутатів опозиційний політик з Придністровʼя Геннадій Чорба вважав, що на заході буде оголошено бажання приєднатися до Росії. Інформацію заперечували в Головному управлінні розвідки України та у Бюро реінтеграції Молдови. Частково заперечення справдилися — прямо депутати невизнаної республіки цього так і не зробили.

Незалежність від Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки так зване ПМР проголосило ще у 1990 році. Молдова намагалась відстояти свою територіальну цілісність, але цього зробити не вдалось. Після короткотривалого військового конфлікту там залишився російський контингент: два мотострілецьких батальйони. 

Якщо ж розглядати найбільш песимістичний сценарій, тобто якщо депутати пізніше таки попросять про приєднання, це може створити небезпеку не тільки для Кишинева, а і для Києва.

Ймовірне приєднання республіки може створити плацдарм для наступу Росії на Україну або Молдову, про подібну загрозу ГУР повідомляли ще у 2022 році.

Крім цього, на території Придністровʼя у Ковбасній знаходиться найбільший у Східній Європі склад боєприпасів, який з’явився ще у 1940-х роках. Більшу частину зброї туди вивезли на зберігання після виведення радянських військ із НДР та Чехословаччини. Росія неодноразово заявляла, що збирається утилізувати боєприпаси, однак так цього і не зробила. Лідер молдавської «Партії змін», адвокат Штефан Глігор стверджує, що на складі тримають приблизно 20 000 тонн зброї та снарядів.

Отримання безпосереднього контролю над складами зброї також могли б допомогти РФ із снарядним голодом, проте, у самій Росії повідомляли, що боєприпаси застарілі та непридатні до використання.

«Л/ДНР»: як це було у 2022 році

Подібним чином події розвивались і на Донбасі перед початком повномасштабного вторгнення. 21 лютого 2022 року ватажки квазіутворень «ЛНР» і «ДНР» Леонід Пасічник та Деніс Пушилін звернулись до Путіна з проханням визнати їх.

Росія вже 22 лютого 2022 року визнала незалежність так званих Л/ДНР. Путін після цього заявив, що вони визнають і конституцію утворень, згідно з якою їх «державні кордони» існують у межах Луганської та Донецької областей.

Безпосередньо 24 лютого 2022 року так звані глави квазіутворень звернулися до Путіна «з проханням надати допомогу у відбитті агресії з боку Збройних сил України на Донбасі». Через кілька годин державний кордон України перетнули російські війська, почалися обстріли та бомбардування.

Росія поки не визнала незалежність «ПМР» від Молдови. Депутат парламенту Молдови Оазу Нантой стверджує що це тому, що Путіну потрібно не Придністровʼя, а вся Молдова.

Раніше Заборона розповідала про можливості Росії фінансувати війну в Україні. Експерти виявили, що Путін почав збільшувати витрати на військо ще у 2014 році.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій