Придністров’я попросило у РФ про «захист»: як можуть розвиватися події (таке вже було)

• Депутати невизнаної республіки 28 лютого 2024 року звернулися до Совфеду та Держдуми РФ за «захистом від Молдови».
• Це сталося після скасування Кишиневом митних пільг для підприємців так званої ПМР.
• В уряді Молдови стверджують, що з’їзд та його рішення не створюють загрози ескалації та дестабілізації.

За вкрай подібним сценарієм події розвивались на Донбасі у 2022 році. Так, 24 лютого ватажки проксі-утворень «Л/ДНР» звернулись до Путіна з проханням про «захист», а вже через кілька годин країна-терористка вторглася в Україну. При цьому є кілька суттєвих відмінностей.

Заборона розповідає про результат з’їзду депутатів «ПМР», а також про те, чим ці події нагадують сценарій в Україні.

Зʼїзд депутатів «ПМР»: рішення 28 лютого

Депутати невизнаної республіки 28 лютого 2024 року на з’їзді звернулися до Ради Федерації та Держдуми Росії з пропозицією «реалізувати заходи щодо захисту Придністров’я в умовах посилення тиску з боку Молдови», пише NewsMaker.

Також вони звернулися до ОБСЄ, СНД, Європейського парламенту, Міжнародного комітету Червоного Хреста і до генсека ООН з закликом повпливати на керівництво Молдови.

«Молдова розв’язала проти ‘ПМР’ економічну війну. Кишинів навмисно блокує переговори з Тирасполем», — йдеться у заяві.

Йдеться про скасування митних пільг для придністровських підприємців на початку 2024 року. Це викликало гостру реакцію Тирасполя: заявляли, що після рішення Кишинева виробництво великих та середніх підприємств у невизнаній республіці  впало на 14%, а прогнозовані втрати за 2024 рік можуть скласти від $12 млн до $33 мільйонів.

В уряді Молдови стверджують, що з’їзд та його рішення не створюють загрози ескалації та дестабілізації.

«З’їзд у Тирасполі — прийом, що не заслуговує на прямі трансляції іноземних журналістів та напружені заголовки. Ця подія спланована тими, хто перебуває з лівого боку Дністра, і Кремлем. Ми не бачимо небезпеки дестабілізації. Ми дуже пильно стежимо і повторюємо, що цей регіон також хоче миру і безпеки», – заявив речник уряду Даніел Воде. 

Це вже сьомий такий з’їзд депутатів так званої ПМР. Попередній (тобто шостий) відбувся у 2006 році. Тоді місцеві депутати ухвалили рішення про проведення референдуму про приєднання до Росії. Він відбувся у тому ж році: понад 90% учасників нібито проголосували за введення невизнаної республіки у склад Росії. Міжнародна спільнота, як і Кишинів, результатів не визнали.

На п’ятому з’їзді депутати ухвалили так звану конституцію Придністров’я, а чотири перші були присвячені проголошенню незалежності «ПМР».

Придністровʼя просить про «захист» у Росії: наслідки

Перед зʼїздом депутатів опозиційний політик з Придністровʼя Геннадій Чорба вважав, що на заході буде оголошено бажання приєднатися до Росії. Інформацію заперечували в Головному управлінні розвідки України та у Бюро реінтеграції Молдови. Частково заперечення справдилися — прямо депутати невизнаної республіки цього так і не зробили.

Незалежність від Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки так зване ПМР проголосило ще у 1990 році. Молдова намагалась відстояти свою територіальну цілісність, але цього зробити не вдалось. Після короткотривалого військового конфлікту там залишився російський контингент: два мотострілецьких батальйони. 

Якщо ж розглядати найбільш песимістичний сценарій, тобто якщо депутати пізніше таки попросять про приєднання, це може створити небезпеку не тільки для Кишинева, а і для Києва.

Ймовірне приєднання республіки може створити плацдарм для наступу Росії на Україну або Молдову, про подібну загрозу ГУР повідомляли ще у 2022 році.

Крім цього, на території Придністровʼя у Ковбасній знаходиться найбільший у Східній Європі склад боєприпасів, який з’явився ще у 1940-х роках. Більшу частину зброї туди вивезли на зберігання після виведення радянських військ із НДР та Чехословаччини. Росія неодноразово заявляла, що збирається утилізувати боєприпаси, однак так цього і не зробила. Лідер молдавської «Партії змін», адвокат Штефан Глігор стверджує, що на складі тримають приблизно 20 000 тонн зброї та снарядів.

Отримання безпосереднього контролю над складами зброї також могли б допомогти РФ із снарядним голодом, проте, у самій Росії повідомляли, що боєприпаси застарілі та непридатні до використання.

«Л/ДНР»: як це було у 2022 році

Подібним чином події розвивались і на Донбасі перед початком повномасштабного вторгнення. 21 лютого 2022 року ватажки квазіутворень «ЛНР» і «ДНР» Леонід Пасічник та Деніс Пушилін звернулись до Путіна з проханням визнати їх.

Росія вже 22 лютого 2022 року визнала незалежність так званих Л/ДНР. Путін після цього заявив, що вони визнають і конституцію утворень, згідно з якою їх «державні кордони» існують у межах Луганської та Донецької областей.

Безпосередньо 24 лютого 2022 року так звані глави квазіутворень звернулися до Путіна «з проханням надати допомогу у відбитті агресії з боку Збройних сил України на Донбасі». Через кілька годин державний кордон України перетнули російські війська, почалися обстріли та бомбардування.

Раніше Заборона розповідала про можливості Росії фінансувати війну в Україні. Експерти виявили, що Путін почав збільшувати витрати на військо ще у 2014 році.