Редакція Заборони щомісячно робить огляд коміксів. Цього разу ми публікуємо добірку цікавих графічних новел від редактора IST Publishing та автора телеграм-каналу «Нормальні комікси» Бориса Філоненка.
Локальні видання
GON. Comics zine
Kosko та інші автори/ки
2017 — триває
Zap, Raw, Now — це періодичні видання, що друкували незалежні комікси в США з 1960-х, 1980-х і 2020-х років. Київський GON — кишеньковий зін A6-го формату, значно менший за американські антології. Проте окрім трьох літер у назвах ці видання об’єднує схоже розуміння коміксової культури. Усі вони зосереджені на формуванні спільноти авторів, а також стимулюванні та підтримці процесів всередині мережі: швидкому обміні ідеями, коротких історіях, дивних ситуаціях та пережитих почуттях. Комікси — це не лише графічні романи та тверді палітурки, а й мала форма, більш відкрита до формальних експериментів.
Kosko, головний редактор GON, постійно проговорює цінності зіну та рішення команди з аудиторією авторів та читачів. Пише маніфест, у якому позиціює зін як «…хатинку для тих, хто не любить ходити по чужих слідах, а впевнено залишає свої, неповторні». Він спонукає до послідовного розвитку власної практики: «Усіх сором’язливих та невпевнених в собі та майстерності свого вираження — я закликаю полюбити свої роботи, поважати себе як автора». А читачам пропонує ділитись друкованими примірниками з якомога ширшим колом однодумців. На звороті GON можна знайти напис «Передай далі».
Спочатку в GON друкувались усі комікси, що надходили на редакційну адресу. Сьогодні кожен номер є курованим та має тему, а частина авторів створює власні зіни й короткі комікси та розмірковує про майбутні графічні романи. Зараз на їхньому сайті анонсовано збір коміксів для 18-го числа зіну з фокусною темою «Музика».
Орда
Ігор Баранько
Vovkulaka, 2020
Постмодерний графічний роман Ігоря Баранька «Орда» виходив у 2003—2004 роках у французькому видавництві Les Humanoïdes Associés, у США його видали в DC Comics, а минулого року він був перекладений українською. Книжка у твердій палітурці позиціюється як «великоформатне колекційне видання», що має підкреслити статус Баранька як культового українського автора коміксів, який працює в Західному світі.
Однак об’єднавчим мотивом «Орди» є Східний світ з його практиками самозаглиблення та кривавими кочовими навалами одночасно. В «Орді» є кілька головних героїв, але твір радше драматизує зіткнення ідей, вірувань та упереджень, що розігруються на особливих територіях — пограниччі Європи, де тисячоліттями зупинялись азійські завойовники. Коротко, цей роман про те, як у 2040 році вдається розірвати ланцюг перероджень, медитуючи в порожній квартирі в панельному будинку десь у залитому дощами спальному районі республіки Тива. Тоді як у деталях, які й складають постмодерну тканину твору, «Орда» одразу змушує пригадати літературний спадок Віктора Пєлєвіна: тут і міліціонер-мутант із Чорнобильської зони, і шукач Небесної Ічкерії, і російський диктатор-письменник-фантаст, і православна церква, і всесвітні змови та місце сили під пам’ятником Батьківщини-Матері в Києві.
«Орда» залишає багатошаровий посмак: хоча й говорить про майбутнє (2040 рік), хоча й нагадує теперішнє (постмодерну політику), а все ж значною мірою повертає нас у минуле — таке собі фантасмагоричне палеомайбутнє з романів 1990-х років.
Світові видання
Розквітає найчервоніша з троянд
Лів Стрьомквіст
Galago, 2019
Лів Стрьомквіст відома українським читачам за коміксом «Заборонений плід» (Видавництво, 2019). Там вона розповідала про «чоловіків, які занадто цікавилися тим, що зазвичай називають «жіночими статевими органами» та зображала реакцію інопланетян на послання 1972 року, яке люди відправили в космос.
У коміксі «Розквітає найчервоніша з троянд» Стрьомквіст також зберігає свою авторську інтонацію — просвітницьку і водночас полемічну. Як лекторка вона хоче розказати нам більше. Як активістка вона хоче вказати на проблеми та виявити їхні джерела. Стрьомквіст одразу окреслює рамки коміксу: вона хоче відповісти на питання, «чому в любові не вистачає потенціалу причарувати Леонардо Ді Капріо (або нас)». Актор відчуває небезпеку через звуки привидів у своєму будинку, але коли мова йде про почуття, він не здатний закохатися та постійно змінює партнерок. Як так сталося? Що його історія може розказати нам про сучасну романтичну любов?
Ситуація Лео стає шпариною в дослідженні любові в епоху пізнього капіталізму. Стрьомквіст настільки захоплена цими теоріями, що час від часу комікс перетворюється на сторінки суцільного тексту. Авторка долучає до розповіді Єву Іллуз, Славоя Жижека, Серена К’єркегора, Еріха Фромма, Тесея та кольорових дельфінів, які разом із трояндою Маленького Принца стають метафорами любовного почуття. Врешті Стрьомквіст знаходить відповіді й показує, як сильно змінились уявлення про «успішну мужність» за 150 років: від уміння виражати сильні почуття до стриманості й недоступності.
«Жінки стали новими чоловіками 19 століття!» — пише Стрьомквіст і повертає нас до кейса нечутливого Ді Капріо.
Теорія коміксів
Зрозуміти комікси. Невидиме мистецтво
Скотт Макклауд
Рідна мова, 2019
Де був створений перший комікс? У єгипетських пірамідах, кодексах мая чи середньовічних манускриптах? Комікс — це гібрид літератури й живопису, чи краще так не казати? У яких стосунках перебувають комікси та кіно? Яка між ними різниця? Усі ці питання, які часто стають нашими першими спробами підступитися до світу коміксів, Скотт Макклауд вирішив розглянути структурно й послідовно: написати комікс про комікси.
Теоретик сучасного графічного медіума, у «Зрозуміти комікси» Макклауд одразу звертається до нас від власного імені. Добре знаючи свого читача — зацікавленого, але прискіпливого — він веде з ним діалог про історію, форму та потенціал коміксу. Спершу Макклауд дає визначення: «Комікс — суміжні статичні зображення та малюнки, вибудовані в наратив, покликані передати інформацію і/чи викликати естетичний відгук». Потім проводить архівами та музеями, аби знайти протокомікси та показати якомога більше прикладів коміксових творів. Малює схему-піраміду зі 116-ма героями коміксів, яких розсортовує між полюсами реалізму та абстракції, від фотокоміксу до простого обличчя з «Кістки» Джеффа Сміта. Макклауд говорить про притаманні коміксу особливості: про дистанцію між фреймами, називаючи ці жолоби «кров’ю між рядками», про те, як у коміксах плине час і конструюється простір, як працює колір і деталізація.
Для багатьох «Зрозуміти комікси» може стати першим ерудованим співрозмовником, добрим підручником, набором цікавих лекцій або просто захопливою розповіддю, у якої є початок і кінець. Окрім усіх цих якостей, комікс Макклауда має потенціал заохотити до створення власної роботи. І якщо читачі будуть готові пройти схожий шлях ще раз, але з іншими намірами, Макклауд подбав і про це у своїх «Перевинайти комікси» (Reinventing Comics, 2000) та «Створити комікси» (Making Comics, 2006).
З чого почати знайомство з коміксами
Скотт Пілігрим
і його чудове маленьке життя
Браян Лі О’Меллі
Mal’opus, 2019
Любов, відеоігри й рок-н-рол — три складові шеститомної графічної елегії про Скотта Пілігрима, бас-гітариста гаражного гурту Sex Bob-omb з Торонто. Ми знаходимо Скотта на сердечному роздоріжжі: він переживає розрив із вокалісткою Енві Адамс, зав’язав стосунки зі школяркою Найвз Чау, а уві снах постійно бачить дівчину з бузковим волоссям — Рамону Флауерс. Реальна зустріч із Рамоною стає для Скотта доленосною: тепер йому потрібно перемогти в поєдинку сімох «злих колишніх» Рамони.
Свого часу Арт Шпіґельман, автор графічного роману «Маус», говорив про те, що займався коміксом, коли це нікому не було потрібно. Подібним чином канадець Браян Лі О’Меллі згадує, як створював «Скотта Пілігрима» з бажанням формального поєднання північноамериканського та японського коміксів, коли в Канаді манга ще мало кого цікавила. Зовнішність героїв, екшн, спідлайни, кадрування, сторінки навиліт — це лише частина візуального стилю, який привніс О’Меллі. Окрім манги, комікс удобрений повсюдними явними й неявними посиланнями на рок-культуру. Навіть ім’я головного героя — це запозичення з пісні «Scott Pilgrim» канадського гурту Plumtree. А у двобоях Скотта з колишніми Рамони О’Меллі віддає належне захопленню PlayStation, зокрема японським рольовим іграм на виживання, де бонуси з’являлися після перемоги над суперником.
Сюжет роману розвивається стрімко. Самі назви двох перших частин коміксу вказують на це: тільки-но ми ужилися в «чудовому маленькому житті» Скотта, як він уже бореться «проти всього світу». Тож коли Скотт збиратиме монетки за першого переможеного «злого колишнього», можна готуватись до читання другого тому. Він також виданий українською у видавництві Mal’opus.
Редакція Заборони запустила щомісячний огляд коміксів. Раніше ми регулярно публікували комікси наших постійних авторів, а тепер ще й випускаємо рецензії на комікси і графічні новели, які виходять в Україні, Східній Європі й по всьому світу. Ми хочемо, щоби цей жанр розвивався в нашому регіоні, і закликаємо вас підтримувати видавців і авторів, що випускають комікси. Ви також можете підтримати Заборону щомісячною підпискою на «Патреоні» або зробити разовий внесок, щоби ми могли випускати більше історій у рубриці «Комікси». Якщо ви автор або видавець, надсилайте свої опубліковані роботи нам у редакцію — можливо, вони з’являться в наступних рецензіях Заборони. Якщо ви хочете стати спонсором цієї рубрики, зв’яжіться з нами.
