Хезболла вдарила по надважливій базі Ізраїлю. Це вже не вперше: чи буде ще одна війна

• Хезболла 6 січня більш ніж 40 ракетами атакували важливу базу управління повітряним рухом на півночі Ізраїля.
• Бойовики назвали напад першим кроком у відповіді на вбивство одного з лідерів ХАМАС Салеха Арурі.
• Раніше Хезболла, яка базується в Лівані, не дозволяла собі подібних атак.

Прямий конфлікт між Хезболлою та Ізраїлем не вписувався в інтереси жодної зі сторін. Атаки, які здійснювались на півночі єврейської держави, мали на меті взяти на себе частину сил ЦАХАЛу та виказати підтримку ХАМАСу. Одна вбивство Салеха Арурі в Лівані може стати поштовхом до нової ескалації між сторонами.

Заборона розповідає про причини конфлікту між бойовиками Хезболли та ізраїльською армією.

Атака на гору Мерон 6 січня: подробиці

Хезболла завдала удару по базі управління повітряним рухом на півночі Ізраїлю, що на горі Мерон. У ЦАХАЛі заявили, що по базі, яка знаходиться всього у 8 км від кордону з Ліваном, було випущено близько 40 ракет, пише The Times of Israel.

Ізраїльська сторона не уточнює пошкодження, які були завдані обʼєкту, проте заявила, що наслідки атаки вже усунули. На відео, яке опублікувала Хезболла, видно, як ракети вражають військову базу.

Угруповання раніше вже атакувало обʼєкти на півночі Ізраїля після початку війни з ХАМАСом, проте це єдиний напад подібного масштабу. Хезболла стверджує що це лише перший крок у відповідь на вбивство одного з лідерів ХАМАС Салеха Арурі. Ізраїль, ймовірно, ліквідував його на території Лівану. 

Ізраїль-Хезболла: чи були вже подібні атаки

Раніше сторони обмінювались ударами у вузькій прикордонній зоні. Остання атака на гору Мерон показала, що не тільки Ізраїль, а й Хезболла могла дістатись обʼєктів, які знаходяться глибше. Подібна стриманість свідчила, що жодна зі сторін, найбільш ймовірно, насправді не була зацікавлена в повномасштабній війні.

«Хезболла збирається підтримувати темп обстрілів північного Ізраїлю, щоб продемонструвати свій ‘опір’ повноваження та виявляти солідарність з палестинцями, але не намагатися робити нічого, що могло б спровокувати повномасштабну війну з ізраїльтянами», — коментував події на Близькому Сході колишній заступник генерального секретаря ООН Джеффрі Фелтман.

Загострення конфлікту було не вигідно й Ірану, який фінансує і постачає зброю до Хезболли. Тільки напередодні війни з ХАМАС він налагодив відносини з Саудівською Аравією, яка, своєю чергою, є партнером США. Хезболла, яка має за мету боротьбу проти єврейської держави, також заявляла про передчасність розмов про воєнну перемогу над Ізраїлем.

«Це може здатися скромним для тих, хто очікує або вимагає, щоб Хезболла швидко розпочала повну війну з ворогом. Якщо бути реалістами, нам все ще потрібен час, але ми перемагаємо і досягаємо перемоги поступово», — заявив один із лідерів Хезболли Хасан Насралла.

До розгортання повномасштабної війни може призвести бажання Тель-Авіву посунути Хезболлу вглиб Лівану. Річ у тім, що зараз позиції бойовиків знаходяться на 16 км ближче до Ізраїля, аніж це передбачала резолюція Ради Безпеки ООН 2006 року. Саме вона юридично закріпила закінчення війни між країнами. В результаті бойових дій обидві країни були вимушені переселити тисячі жителів зі своїх прикордонних регіонів.

«Найкращим варіантом для Ізраїля є дипломатичне вирішення ситуації. Якщо цього не вдасться (Хезболла продовжить перебувати за річкою Літані), то Ізраїль діятиме усіма наявними засобами, щоб відштовхнути бойовиків», — заявляв міністр оборони Ізраїля Йоав Галлант.

Після атаки на базу Мерон, ЦАХАЛ відповів кількома ударами по об’єктах Хезболли. Ізраїльські військові вважають, що збільшення військового тиску на бойовиків або призведе до успіху та утихомирить їх, або   почнеться ще одна війна.

«Я пропоную, щоб Хезболла дізналася те, що ХАМАС вже дізнався за останні місяці: жоден терорист не застрахований. Ми сповнені рішучості захистити наших громадян і безпечно повернути жителів півночі до їхніх домівок», — сказав прем’єр-міністр Ізраїля Біньямін Нетаньяху. 

Хезболла: хто це

Хезболла («Партія Бога») була заснована в 1982 році Революційною гвардією Ірану. Її основними цілями були експорт Ісламської революції в Ірані та боротьба із ізраїльськими силами, які вторглися до Лівану під час громадянської війни в Лівані (1975-1990 року). Військову операцію Ізраїль спрямував на ліквідацію присутності Організації визволення Палестини (ОВП) у країні, але також призвела до окупації частини південного Лівану. Операція активізувала шиїтські громади на півдні, які вважали себе опором ізраїльській агресії. Хезболла об’єдналася з Тегераном і завербувала своїх членів із ліванських мусульман-шиїтів. 

Після виходу Ізраїлю у 2000 році та завершення громадянської війни Хезболла за підтримки Ірану взяла на себе роль головного ворога Ізраїлю в Лівані. Втім, вплив виходить далеко за межі Лівану. Група має тісні зв’язки з іншими підтримуваними Іраном угрупованнями в регіоні, включаючи палестинські групи, такі як ХАМАС та Ісламський джихад. 

Хезболла стверджує, що її ракети можуть досягти всіх частин Ізраїлю. Накопичити величезний арсенал ракет, снарядів та іншої зброї допомогли іранці та сирійці.

«Остання війна Ізраїлю та Хезболли у 2006 році була випадковістю, якої не хотіла жодна зі сторін, але вона все одно сталася. Після тієї війни Хезболла дійшла висновку, що її операції не мали бажаного ефекту, оскільки їм бракувало точності та масштабу — сьогодні, завдяки Ірану, вони володіють і тим, і іншим. І тоді Ізраїль дійшов висновку, що його операції не мали бажаного ефекту, доки вони не розширили правила ведення бойових дій, включивши військові цілі, які були захищені серед цивільного населення. Враховуючи обидва ці висновки, слід очікувати, що наступна війна Ізраїлю та Хезболли розгорнеться особливо швидко, зі значними жертвами з обох сторін», — вважає старший директор Близькосхідних програм Атлантичної ради Вільям Векслер, який був заступником помічника міністра оборони США з питань спеціальних операцій і боротьби з тероризмом.

Раніше Заборона розповідала про ймовірність утворення палестинської держави в результаті війни Ізраїля та ХАМАС. Така можливість існує, проте за певних умов.