Хочеш лизнути соляну шахту?
Анастасія Некипіла — у «Рівні цензури»
Раз на два тижні в рубриці «Рівень цензури нульовий» Заборона публікує роботи одного фотографа, художника або колективу. У них показані історії, не співзвучні з масовою культурою, або такі, що піддаються цензурі в ЗМІ та соціальних мережах. У цьому випуску — фотопроєкт «Смак Польщі» Анастасії Некипілої.
«Соляна шахта «Величка» — одна із найцінніших пам’яток матеріальної та духовної культури на польських землях, яку щорічно відвідує понад мільйон туристів з усього світу», — говорить офіційний сайт шахти. Художниця Анастасія Некипіла часто їздила у «Величку» під час навчання в Академії мистецтв у Кракові. Разом із колегами вони досліджували шахту й розробляли календар про неї.
Результатом поїздок на соляну шахту став артбук Анастасії «Смак Польщі», де вона зібрала масу знімків відвідувачів «Велички», які облизують соляні стіни.
«Я знайшла мільйон фотографій, серед яких були фото з екскурсій, селфі зі статуями, їжею, люстрою, — каже авторка. — Мене вразила подібність в ракурсах, сценах і коментарях. Особливо цікавими виявилися фотографії туристів, які лизали соляні стіни, статуї, стелі й підлоги. Вони робили це поодинці або в групі. Лизали з пристрастю, любов’ю, огидою, сміючись або уявляючи різні ситуації. Несвідомо абсолютно незнайомі люди створили оригінальну інтерпретацію місця. Фотографії доповнювали пікантні коментарі. І якщо не розуміти контексту, то все це виглядало зовсім божевільним. В інстаграмі соляна шахта «Величка» з історичного об’єкта перетворилася на предмет фетишу».
«Рівень цензури нульовий» — це майданчик для відкритого діалогу на складні й табуйовані теми, як-от сексуальність і тілесність, стрес і депресія, війна й ідентичність. Ми не платимо гонорару за публікацію, але допоможемо зробити авторське висловлювання почутим, а також беремо участь у його оформленні. Деталі — тут.
