Читаєте зараз
Хто перший: Китай заявив про космічну місію на Венеру 

Хто перший: Китай заявив про космічну місію на Венеру 

Ilona Kivva
Автор:
  • Венера — найгарячіша планета Сонячної системи, тому вивчати її астрономам набагато складніше, ніж інші.
  • Астрономи знайшли спосіб досліджувати планету завдяки сучасним технологіям: вони виводять на орбіту Венери космічні кораблі та зонди, які на відстані моніторять середовище.
  • Програми з дослідження Венери до 2030 року збираються запустити КНР та США. 

Китай розпочав роботу над масштабною космічною місією VOICE, яка покликана дослідити приховану за шарами сірчаного газу поверхню Венери. Астрономи спробують з’ясувати, чи існувало життя на другій від Сонця планеті і, якщо так, що призвело до його загибелі.

Заборона розповідає про місії Китаю та США з вивчення Венери.


КНР досліджуватиме атмосферу і ландшафт другої планети від Сонця

Китайці відродять масштабне вивчення другої планети від Сонця, яке припинилося у 80-х роках минулого століття, пише Space.com. Космічна місія називається Venus Volcano Imaging and Climate Explorer (VOICE). У її рамках на орбіту Венери буде запущено корабель, який обладнаний пристроями, здатними сканувати ландшафт і атмосферу космічного тіла крізь густі сірчані хмари, які її огортають. 

Попри те, що найближчим до Сонця є Меркурій, Венера є найгарячішою планетою. Температура на її поверхні перевищує 400°C.  Вважається, що на ній відбувається активна вулканічна діяльність, яка, власне, і є причиною сірчаних випарів. Тому вивчати її поверхню так, як це роблять, скажімо, на Марсі, де зонди перебувають по кілька років, неможливо. Навіть сучасна техніка не здатна витримати більше кількох годин при таких температурах.

Китайський космічний апарат обіцяють запустити у 2026 році. За розрахунками астрономів, до орбіти Венери він дістанеться у 2027 році. Для спостережень використовуватиметься кругова полярна орбіта на висоті 350 км від поверхні. Наукові інструменти космічного апарата включатимуть поляриметричний радар із синтетичною апертурою S-діапазону, який дозволить сканувати сірчані венеріанські хмари та картографувати поверхню, а також багатоспектральний пристрій зображення, який буде оглядати планету в ультрафіолетовому, видимому та ближньому інфрачервоному діапазонах. Це дозволить сканувати теплові й хімічні процеси в атмосфері, прослідкувати як змінювалася її геологія, а головне — чи було середовище на Венері колись придатним до життя.

Читати більше новин в Telegram

Американська місія Davinci+ 

Національне космічне агентство США у 2021 році заявило про початок роботи над місією Davinci+, у рамках якої заплановано дослідити, чи було на Венері коли-небудь життя та чи була планета подібною до Землі мільярди років тому.

«Венера — це Розетський камінь для читання книг зміни клімату, еволюції придатності для проживання та того, що відбувається, коли планета втрачає велику частину океанів. Ми назвали нашу місію “DAVINCI+” на честь далекоглядного мислення Леонардо да Вінчі епохи Відродження, яке виходило за межі науки та поєднувалося з інженерією, технологіями та навіть мистецтвом», — сказав головний дослідник у місії DAVINCI+ Джеймс Гарвін.

Місію виконуватимуть космічний корабель та зонд:

  • корабель відстежуватиме рух хмар і складатиме карту складу поверхні, вимірюючи випромінювання тепла;
  • зонд буде опускатися крізь атмосферу, досліджуючи її хімічний склад, а також температуру і тиск. Зонд також має зробити перші зображення з високою роздільною здатністю стародавнього нагір’я Альфа-Регіо, яке вдвічі перевищує розмір Техасу.

Запуск планується на 2030 рік. Спочатку планується два повноцінні обльоти Венери по орбіті і вже потім, приблизно через два роки, запуск зонда. Планується, що апарат зможе пробути у розпеченій атмосфері планети близько години.

Зонд буде містити чотири інструменти:

  • мас-спектрометр і регульований лазерний спектрометр проведуть перше повне дослідження складу всього поперечного перерізу атмосферних газів Венери, шукаючи підказки щодо того, як, коли і чому клімат Венери міг так різко змінитися;
  • третій інструмент вимірюватиме тиск, температуру та вітри на висоті 70 кілометрів до поверхні, що ближче, ніж будь-який попередній зонд Венери. 

Космічний корабель також матиме інструмент для вимірювання тиску VfOx (експериментальна розробка студентів Університету Джона Гопкінса), додатковий спектрометр та набір із чотирьох камер:

  • одна камера буде чутлива до ультрафіолетового світла, щоб відстежувати рух хмар в атмосфері;
  • три камери будуть чутливими до ближнього інфрачервоного світла, та зможуть визначати склад поверхні в регіональному масштабі, аналізуючи випромінювання тепла ближнього інфрачервоного діапазону від поверхні.
План NASA із запуску зонда на Венері у рамках місії DAVINCI+. Інфографіка: Національне космічне агентство США

«Венера може допомогти нам зрозуміти далекі аналогові світи. Про цю планету так багато чого ми все ще не розуміємо. Цікаво, що якщо вона справді була придатною для життя в минулому, деякі екзопланети також можуть бути придатними для життя! Тож дослідження DAVINCI+ еволюції Венери може допомогти нам краще зрозуміти, як населені світи розподілені в інших частинах Всесвіту, і як планети, придатні для життя, розвивалися з часом та чому занепали», — сказала заступниця головного дослідника DAVINCI+ Гіада Арні.

Зазначимо, що після відкриття вченими у 2020 році газу фосфіну в атмосфері Венери, багато країн повернулися до розробки космічних програм з вивчення планети. Річ у тім, що фосфін — отруйний безбарвний газ, яки виробляється внаслідок життєдіяльності анаеробних бактерій, що може бути доказом того, що життя на Венері у найпримітивнішій формі все ще існує. Однак фосфін може виділятися і при вулканічній діяльності, то це не беззаперечний доказ, який вимагає додаткових досліджень.

Так, Каліфорнійська лабораторія Rocket Lab планує запустити приватну місію на Венеру в 2023 році, а Індія планує відправити в космос орбітальний апарат Shukrayaan у 2023. РФ також оголосила про початок роботи над місією «Венера-Д», запуск якої запланований на 2029 рік. Участь у ній мала брати NASA, але після вторгнення Росії в Україну, офіційно відмовилася від програми.

Раніше Заборона розповідала про запуск у космос супутника CAPSTONE, з яким у результаті NASA втратило зв’язок. Супутник мав дістатися до орбіти Місяця, що було одним з етапів для важливої місії — пристосувати природний супутник Землі для життя астронавтів.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій