'
Читаєте зараз
Хто замовив Кеннеді? Лі Гарві Освальд хотів утекти до СРСР

Хто замовив Кеннеді? Лі Гарві Освальд хотів утекти до СРСР

Markiian Oliiarnyk
Джон Кеннеді
  • У США оприлюднили майже 1500 секретних записів про вбивство Джона Кеннеді.
  • Ще майже 10 000 таємних архівів, обіцяють опублікувати до грудня 2022 року.
  • Розсекречені файли містять записки ЦРУ та ФБР щодо зв’язків убивці Лі Гарві Освальда з Кубою і Радянським Союзом.

Вбивця 35-го президента США Джона Фіцджеральда Кеннеді хотів утекти до Радянського Союзу через Кубу. Про це йдеться в розсекречених матеріалах американських спецслужб. Всього було опубліковано майже 1500 архівних записів, а ще 10 000 обіцяють оприлюднити у грудні 2022 року. Втім, на президента Байдена уже подали до суду за те, що він наказав поетапно розсекречувати архіви, а не у повному обсязі.

Заборона розповідає про оприлюднення секретних файлів щодо вбивства президента Кеннеді Лі Гарві Освальдом.


Вбивство Кеннеді: що містять оприлюднені архіви

15 грудня 2021 року були оприлюднені майже 1500 засекречених документів з даними розслідування, які стосуються вбивства 35-го президента США Джона Фіцджеральда Кеннеді.

Ці архіви не містять якоїсь радикально нової інформації про події, які передували чи відбувалися після вбивства Лі Гарві Освальдом американського президента Джона Кеннеді у Далласі 22 листопада 1963 року, але уточнюють і пояснюють деякі моменти. 

Так, в одному документі ЦРУ йдеться про те, як Освальд телефонував до радянського посольства, перебуваючи в Мехіко. Зазначається, що він просив візу для відвідування СРСР. Він також був у кубинському посольстві, щоб через туристичну візу потрапити до Куби по радянську візу.

Читати більше новин в Telegram

В іншій записці, датованій наступним днем ​​після вбивства Кеннеді, йдеться про те, що згідно з перехопленим телефонним дзвінком у Мехіко, у вересні 1963 року Освальд спілкувався з офіцером КДБ у радянському посольстві. Після вбивства Кеннеді влада Мехіко заарештувала мексиканську співробітницю кубинського посольства, з якою спілкувався Освальд. Вона розповіла, що він «визнав себе комуністом і шанувальником Кастро».

Ареcт Лі Гарві Освальда, 22 листопада 1963 року, Даллас, Техас, США. Фото: Getty Images

В іншому документі ЦРУ йдеться про плани уряду США з ліквідації Фіделя Кастро. Зокрема про схему 1960 року, «яка передбачала використання представників злочинного світу з контактами на Кубі».

У ще одному документі описується, чи міг Лі Гарві Освальд, живучи у Новому Орлеані, якимось чином вплинути на публікацію в місцевій газеті інтерв’ю кореспондента Associated Press з Кастро, в якому кубинський лідер попереджав про відплату, якщо США спробує його вбити.

У звітах ФБР йдеться про стеження бюро за відомими мафіозі Санто Траффіканте-молодшим і Семом Джанканою, яких часто згадують у теоріях змови щодо вбивства Кеннеді.

Вбивство Кеннеді: президенти Трамп та Байден гальмували злив архівів

У 1992 році Конгрес США зобов’язав спецслужби оприлюднити усі секретні документи про вбивство Джона Кеннеді до 2017 року. Однак президент Трамп, а потім і президент Байден переносили розсекречення цих файлів, посилаючись на занепокоєння ФБР і ЦРУ, а також потенційно незворотну шкоду, пише CNN.

«Вони завжди кажуть “наступного разу”. Причина, чому це так важливо, полягає не стільки в тому, що ми збираємося знайти щось надзвичайне, що змінить всю теорію про те, хто вбив Кеннеді. Річ у відсутності прозорості та надмірній секретності того, що й так уже відомо. Саме тому у нас так багато теорій змови», — розповів історик Ларрі Сабато з Університету Вірджинії.

Зазначається, що під грифом «Секретно» досі залишається близько 10 000 документів. Згідно з наказом Байдена, вони повинні бути опубліковані до 15 грудня 2022 року.

Багато істориків і дослідників убивства розчаровані поетапним підходом адміністрації Байдена до оприлюднення документів. Адвокат Ларрі Шнапф навіть подав до суду на 46-го президента США через те, що він не оприлюднив документи у повному обсязі. 

«Ми будемо домагатися ухвали суду з дорученням президенту США оприлюднити решту записів або розкрити конкретну визначену шкоду, завдану кожним документом, який намагалися відкласти, і те, як така ймовірна шкода переважає серйозний суспільний інтерес в оприлюдненні цих записів, що мали бути опубліковані ще до 26 жовтня 2017 року», — передає CNN слова Шнапфа.

Раніше Заборона розповідала про розслідування вбивства білоруського журналіста Павла Шеремета у Києві. За п’ять років слідство так і не змогло визначити організаторів, та довести провину обвинуваченим.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій