Кімнати смерті: у селі Ягідне окупанти місяць тримали у підвалі 380 людей
- Село Ягідне Чернігівської області окупанти зайняли ще на початку березня і покинули його лише 3 квітня 2022 року.
- Російські військові загнали місцевих жителів у підвал школи, звідки не дозволяли виходити майже місяць.
- Місця практично не було, тому людям доводилося спати стоячи й по декілька днів жити поруч із тілами померлих.
Жителі Ягідного, що на Чернігівщині, 28 днів провели у підвалі місцевої школи. Окупанти зігнали туди фактично все село — понад 300 людей. Місця катастрофічно не вистачало, сиділи впритул один до одного у кімнатах та коридорах, комусь доводилося спати стоячи. 11 селян не витримали надважких умов. Утім ховати померлих одразу не дозволяли, тому дорослі і діти іноді по декілька днів проводили поруч з тілами своїх знайомих і близьких.
Заборона розповідає про свідчення людей, що пережили полон та знущання окупантів на Чернігівщині.
Окупація Ягідного: свідчення жителів села
3 березня 2022 року окупанти увійшли у село Ягідне на Чернігівщині. Вони облаштували штаб у місцевій школі, а на третю добу почали під дулами автоматів зганяти у підвал навчального закладу місцевих жителів. Там 380 селян, що становить майже все населення села, провели аж 28 днів без можливості вільно пересуватися.
«Ми новини дивилися і побачили за вікном, що з-за рогу виїхали російські танки. Кажуть нам: “Виходьте, бо ми гранату кинемо” Ми вийшли, а вони за нас і в підвал [у приміщенні місцевої школи] у чому були. Місяць там…», — розповів один із жителів Ягідного.
Найбільший підвальний зал мав близько 90 квадратних метрів. Туди розмістили 138 людей, а решту — у менших кімнатах по 10-13 людей, декому доводилося сидіти у коридорах. У місцевих не було можливості навіть вільно ходити, бо місця для цього просто не було.
Читати більше новин в Telegram«Я спав стоячи. Я прив’язував себе шарфом до поруччя, щоб не впасти. Так я провів 25 ночей. Взагалі не міг рухатись через страх наступити на людей. У мене почали набрякати ноги. Але я думав, що мушу вижити. Заради доньки й двох онучок», — згадує мешканець Ягідного Микола Климчук.
Серед полонених було близько 40-50 дітей. Наймолодшій — трохи більше як місяць.
«У мене онука народилася, уявіть, місяць дитині. Вона ледь не померла там, але врятували, вижила. Води не давали, годували 200 грамами юшки на двох, це на добу», — розказав ще один учасник страшних подій.
Знущання з полонених у Ягідному
Одного дня російські солдати змусили селян копати величезну яму, але навіщо це робити — не пояснили.
«У підвалі не було чим дихати. Я кілька разів думала, що помру, але найстрашніше було, коли змусили копати яму перед школою. Нас вивели й наказали копати. Ми думали, що нас будуть розстрілювати й у ту яму», — розказала місцева жителька Валентина Сараян.
Людям забороняли виходити навіть у туалет, тому вони були змушені користуватись відрами. Випускали з підвалу тільки надвечір, а коли люди виходили, стріляли у повітря, щоб позалякувати.
Інша місцева мешканка Тетяна Семенова розповіла, що її змушували співати гімн Росії, щоб забрати теплі речі для дитини з дому, та жінка відмовилася, тому з підвалу її не випускали.
Жертви рашистів: у підвалах Ягідного померли 11 людей
Нелюдські умови життя витримали не всі мешканці села. На стінах та дверях підвалу люди вели календар і записували імена загиблих знайомих та рідних з датами смерті.
За майже місяць окупації від стресу і задухи померло 11 місцевих жителів, але поховати їхні тіла російські військові тривалий час не дозволяли. Селяни годинами, а іноді й днями жили поруч з мертвими, поки їх не виносили на вулицю.
Житель Ягідного Олег Тураш ще з двома чоловіками ховав людей на місцевому кладовищі, коли рашисти давали таку можливість. Закопувати доводилося по декілька тіл в одній могилі. Під час одного з таких поховань окупанти підступно обстріляли кладовище.
«Двох людей поранило уламками. Проїхали, постояли коло нас на своєму “Тигрі”, трохи від’їхали й накрили [обстріляли]. При мені березу розірвало», — поділився спогадами Олег.
3 квітня воїни Збройних сил України звільнили населений пункт від ворогів. На двох з чотирьох вулиць не залишилося вцілілих будинків. Частину з них розстріляли з артилерії та гранатометів.
Раніше Заборона розповідала про те, як пережило окупацію селище Бородянка, що на Київщині, та які звірства там чинили окупанти впродовж понад місяця.
Читати більше новин в Telegram