Клімат політичний та звичайний: чому COP29 варто стати майданчиком серйозно поговорити
У міру наближення дати найбільшої кліматичної конференції (11-22 листопада 2024 року) дедалі голосніше звучать заклики до влади Азербайджану, який приймає захід, звільнити політв’язнів. Авторитетні міжнародні правозахисні організації у своїх звітах вимагають, щоб учасники COP29 торкалися теми у переговорах з офіційними особами країни.
Чи справді стан речей настільки поганий та як утиски активістів пов’язані з екологією — в матеріалі Meydan TV.
СОР29 в Азербайджані
Попередні дві Конференції ООН зі змін клімату пройшли в Єгипті та ОАЕ, де утискаються права людини, обмежуються свобода слова та свобода зборів. На думку голови опозиційної партії Народний фронт Азербайджану Алі Керімлі, «влада країни не змогла приховати корупцію, тортури та репресії за блискучими фасадами поспіхом відремонтованих вулиць Баку. Навпаки — саме зараз весь світ більш ніж будь-коли обізнаний про репресії в Азербайджані».
В країні дуже мало незалежних неурядових організацій, які займаються екологічними питаннями. А журналістам, які стикаються з різними обмеженнями, важко висвітлювати ці теми. Дві медіаорганізації, Abzas Media та Toplum TV, які висвітлювали екологічну проблему в Союдлу (про це далі), зіткнулися з переслідуванням з боку влади, їх співробітників було заарештовано, а редакції закрито.
Справа Союдлу
Селище Союдлу розташовано в Гедабекському районі, що близько до Вірменії. Поруч є золотий рудник та озеро з ціанистою кислотою. В червні 2023 року місцеві вимагали зупинити облаштування другого озера, адже будівництво захисних споруд було поза нормами.
«Під час створення озера не враховувалася безпека, його просто обклали бетонними кубиками та залили воду. Протікання потрапляють у річку та змішуються з питною водою… Люди протестували, бо не хотіли труїтися, люди там просто не хотіли вмирати. Своїм протестом вони казали: не вбивайте нас», — згадує незалежний журналіст Ельмеддін Шамільзаде. Він був серед тих небагатьох медійників, які наважилися приїхати в село, коли протести жителів зупиняли загони швидкого реагування МВС.
Переслідування журналістів
Журналістам теж не давали працювати і переслідували після події.
Шамільзаде зафільмував кількох поліціянтів без масок, світлини виклав в інтернет.
«Коли я повернувся додому, на мене чекала поліція. Схопили за руки, кинули в машину та відвезли до відділення, — розповідає медійник. — Там вони вимагали видалити пости, а коли відмовився, почали погрожувати, ображати, бити. Відвели до камери, потім привели назад: один поліціянт сказав, що зґвалтує мене. Тоді я дав йому пароль від телефону».
За кілька днів його знову викликали до поліції. Після цього, побоюючись арешту, Ельмеддін Шамільзаде змушений був залишити країну.
Арешти активістів через екологію
Під час акцій протестів силовики затримували активістів, вимагали видалити пости в соцмережах.
Незабаром після події в Союдлу заарештували колишнього депутата від Гедабецького району Назіма Байдамірлі (Мамедова). Причому обвинувачення було висунуто за статтею 182.2.4 КК Азербайджану (вимагання в особливо великому розмірі групою осіб за попередньою змовою). Чоловік пов’язує свій арешт з активними виступами у соцмережах під час мітингів та називає себе «в’язнем екології».
А жителя Союдлу Джошгуна Мусаєва, який організував виготовлення плакатів для акції протесту, засудили на три роки позбавлення волі за звинуваченням… у торгівлі наркотиками.
Кого ж покарали за Союдлу?
Пізніше ситуацію в Союдлу коментував президент Ільхам Алієв, засудивши діяльність золотодобувного заводу та розкритикувавши державні органи, покликані цю діяльність контролювати:
«Мабуть, вони або уклали угоду із Міністерством екології та природних ресурсів, або зробили це самовільно. Це має бути серйозно розслідуване. Усі вказівки віддано прокуратурі, доручив прем’єр-міністру обов’язково створити комісію і відправити їх на місце події, — сказав Алієв й додав щодо мітингувальників. — Деякі з цих провокаторів ховаються в Азербайджані, інші — за кордоном. Ті, що в Азербайджані вже виявлені, деякі з них притягнуті до відповідальності. Ми притягнемо до відповідальності й тих, хто за кордоном. Нехай ніхто не думає, що ми про це забули».
Однак ті дві людини, яких «притягнули до відповідальності», дійсно пов’язані із Союдлу, але заарештовані за іншими звинуваченнями.
«Назим Байдамірлі був депутатом від Гедабека, представником місцевої інтелігенції, час від часу порушував проблеми цього району, — пояснює правозахисник Самір Кязимли. — Якби його посадили саме через події у Союдлу, було б зрозуміло, що це сценарій влади. Тому вони вчинили інакше, запустили резервний механізм наклепу. Але всі й так все знають, включаючи тих, хто його заарештував, що, якби не те що сталося в Союдлу, Назім Байдемірлі не був би заарештований».
Кліматична конференція як місце для переговорів
В квітні був заарештований керівник Інституту моніторингу виборів та навчання демократії Анар Мамедлі, який також готувався до конференції COP.
«Мамедлі вже вдруге заарештовують за відверто політичними мотивами. Цей арешт відбувся лише за кілька тижнів після того, як він разом з іншими правозахисниками створив ініціативу щодо кліматичної справедливості у рамках підготовки до COP, — зазначає міжнародний експерт з прав людини Флоріан Ірмінгер. — І це один із показників бажання людей брати участь у громадських дискусіях навколо конференції. Боротьба зі зміною клімату неможлива без відкритого громадянського простору».
Захід вимагає від Азербайджану пом’якшити свою політику, припинити репресії. Але Азербайджан тим часом переходить до жорсткої риторики у переговорах із Заходом, нарощує зв’язки з Росією та Китаєм, виводить на найвищий рівень співпрацю з БРІКС.
Коментуючи заявку азербайджанського уряду на членство у БРІКС, опозиція називає це прагненням вступити до клубу авторитаріїв.
За словами Флоріана Ірмінгера, Азербайджан приймає міжнародну кліматичну конференцію із суто технічної думки. Але водночас захід відкриє шлях для обговорення як покращення екологічної ситуації в країні, так і нормалізації її політичного клімату.
Офіційний Баку, своєю чергою, вважає проведення CОР29 вкрай важливим для Азербайджану і не сприймає дискредитацію цього заходу іншими темами.
Матеріал створено та опубліковано за підтримки Медіамережі
