Український суд заборонив розповсюджувати книжку про Стуса через згадки про Медведчука. Пояснюємо, чому це обмеження свободи слова
Дарницький районний суд Києва зобов’язав автора книжки «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані та видавництво Vivat видалити з тексту інформацію про Віктора Медведчука — одного з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя». А також заборонив розповсюджувати друкований тираж з усіма згадками про кума Путіна. Журналіст Заборони Самуїл Проскуряков розповідає, що саме не сподобалося Медведчуку та де можна буде дістати вже заборонену книжку.
Що сталося?
29 серпня 2019 року журналіст Вахтанг Кіпіані розповів, що народний депутат Віктор Медведчук подав проти нього, видавництва Vivat і книжкової фабрики «Юнісофт» позов про захист його честі, гідності та ділової репутації, які нібито порушила книжка «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Кіпіані — український журналіст, публіцист і громадський активіст. Він працює редактором проекту «Історична правда» та заснував Музей-архів преси у Києві.
У коментарі «Громадському» Медведчук заявляв, що, на його думку, інформація в історичній розвідці журналіста не відповідає дійсності, тому він вимагає заборонити її друк і розповсюдження «у будь-який спосіб на будь-якій території».
Зранку 19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд частково задовольнив скаргу Віктора Медведчука і заборонив розповсюджувати книжки. Деякі фрази історичної розвідки Вахтанга Кіпіані, на думку суду, «принижують честь та гідність» проросійського політика. Рішення ще не набрало законної сили і почне діяти, якщо Кіпіані впродовж наступних 30 днів не подасть апеляцію або програє її. Обмеження не поширюється на ті екземпляри, які вже є у бібліотеках чи в когось у власності. Вилучати їх ніхто не буде.
Про що книжка?
Книга розповідає про останні п’ять років життя українського поета-дисидента Василя Стуса. Автор Вахтанг Кіпіані спирався на архівні матеріали КДБ СРСР, зокрема на другу кримінальну справу проти Стуса, яку порушили у 1980 році за участь поета в Українській Гельсінській групі та за його «ідейно шкідливі» для радянської влади вірші. На думку КДБ, поезія Стуса зводила наклеп на роботу й життя в колгоспах, устрій СРСР, радянських людей. Серед «доказів» були покази свідків, з якими поет дружив або працював. Один із них заявив, що Стус у його присутності «розповів анекдот, в якому висміював засновника радянської держави».
Зрештою Василя Стуса як «небезпечного рецидивіста» у 1980 році засудили до 10 років ув’язнення та п’яти років заслання, яке він відбував у таборі особливо суворого режиму в Пермській області, в Росії. Там він і помер, не дочекавшись закінчення терміну. На початку вересня 1985 року Стус оголосив сухе голодування, а вже 4 вересня помер у карцері за підозрілих обставин.
Один із лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктор Медведчук тоді був державним адвокатом Стуса. На думку Кіпіані, захисник поета «злив» справу своєю пасивністю і порушив адвокатську етику. Він мав захищати інтереси клієнта проти держави, а вийшло навпаки.
Кіпіані обґрунтовує свою тезу зокрема тим, що сам Василь Стус, за деякими свідченнями, від адвоката Медведчука відмовився. Дисидент Євген Сверстюк згадував, що «коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольсько-агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою».
Також в архівах збереглася стенограма із засідання суду, в якій адвокат Віктор Медведчук каже, що вважає «кваліфікацію його [Василя Стуса – прим.] дій правильною». Сам політик своєї провини не визнав і додав, що «рішення за такими справами ухвалювалося не в суді, а в партійних інстанціях і КДБ».
Якою була реакція?
Прессекретар Віктора Медведчука Олег Бабанін у коментарі для Заборони зазначив, що рішення суду є безальтернативним, «і нічого іншого чекати не можна було, оскільки рішення абсолютно законне та правове». Він також додав, що це виключно його позиція.
У відповідь на рішення суду Кіпіані оприлюднив у фейсбуці цитату Василя Стуса: «Кубло бандитів, кагебістів, злодіїв та ґвалтівників у стольному засіли місті як партія більшовиків». У коментарі Забороні журналіст назвав позов Медведчука абсурдним, оскільки втручається у сферу історії, де суд не може бути авторитетом. Він також вважає, що справа перетворилася на політичний процес, який не має нічого спільного із правосуддям.
«Захист Медведчука взагалі перетворив процес на ганебне дійство «хто сильніше вдарить мертвого поета». Дійшло до того, що це Стус був аморальною людиною, бо в 1972-му казав, що він радянська людина, а у 80-му році говорив, що він націоналіст. «Бачите: це ваш Стус постійно змінював погляди», — казав адвокат Медведчука на суді. Але ж Стус не є предметом цього судового розгляду! І суддя жодного разу ці напади на мертву людину не спиняла», — пояснив Кіпіані.
Адвокат Роман Титикало, який у 2015 році першим підняв судові архіви і передав їх Кіпіані, пояснює, що «Дарницький районний суд визнав фактично три фрази недостовірними. Але дві з цих фраз є цитатами з інших джерел, а третя — оціночне судження автора, а саме: «він фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурор, коли є такі безвідмовні адвокати?». Каже, що з юридичного погляду рішення суду важко назвати цензурою, радше обмеженням свободи слова. Титикало впевнений, що за об’єктивного суду шанси виграти апеляцію є.
Тим часом на сторінці видавництва Vivat повідомили, що саму книгу «Справа Василя Стуса» розкупили «за лічені хвилини» після судового вироку. Цю інформацію підтвердив і Кіпіані. Новий наклад надійде у продаж на початку листопада. Якщо апеляцію виграють — то без змін. Якщо програють — фрази про Медведчука доведеться прибрати.
Віктор Медведчук не вперше вимагає прибрати згадки про себе з біографії поета-дисидента. У 2018 році зі сценарію фільму «Заборонений» про Василя Стуса видалили одну з ключових сцен — суд, де адвокатом поета був Медведчук. Зі слів учасників зйомок, продюсерам дзвонили «з адміністрації Медведчука» і вимагали прибрати епізод. Пізніше на сайті політика з’явилася заява, в якій той погрожував судом. Після скандалу знімальна група фільму вирішила дозняти видалену сцену суду за участю адвоката Стуса.
