Епідемія коронавірусу триває вже майже чотири місяці. За цей час Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила її пандемією. Станом на 17 квітня захворіло більше двох мільйонів чоловік, 145 тисяч померли, і ця цифра продовжує зростати. Майже цілий світ перебуває на жорсткому карантині, але незважаючи на те, що про вірус регулярно повідомляє преса й говорять уряди, кількість міфів та чуток про нього лише зростає. Редакторка Заборони Юліана Скібіцька зібрала популярні питання про коронавірус і знайшла на них відповіді.
Цей матеріал буде оновлюватися, допоки пандемія не закінчиться.
Вірус може нас усіх вбити?
Це занадто панічне твердження. За останніми розрахунками вчених, смертність від COVID-19 – захворювання, яке спричиняє коронавірус, – 0,66%. Нова цифра менша, аніж у попередніх розрахунках: раніше вчені говорили про 2-3%. Але важливо розуміти, що це усереднені дані по всьому світу і відрізняються залежно від країни.
Тобто коронавірус зовсім не страшний?
А це твердження занадто оптимістичне. Смертність від COVID-19 у кілька разів вища, аніж від сезонного грипу, з яким його часто порівнюють. Від грипу вмирають приблизно 0,1% хворих. У коронавірусу є кілька небезпек: інфекція погано досліджена, від неї немає вакцини, а вірус передається дуже швидко. Тому ставитись до нього легковажно не варто.
Це правда, що коронавірус – захворювання літніх людей?
Ні, це неправда. Підхопити коронавірус може хто завгодно. Але в зоні ризику і справді літні люди, а також ті, у кого хронічні захворювання і слабкий імунітет (наприклад, онкохворі). За статистикою, найчастіше від ускладнень, спричинених коронавірусом, вмирають люди після 80-ти.
Чому в одних країнах мало померлих, а в інших – багато?
Це залежить від низки чинників. Один із них – вік. В Італії, де померли 11 500 людей (це найвищий показник серед країн), понад 20% населення старше 65 років. Другий важливий чинник – кількість тестів. Наприклад, у Південній Кореї тести роблять частіше, ніж в інших країнах. Отже, там розуміють реальну кількість хворих і померлих. В Італії ж тести майже не робили молодим людям зі слабо вираженими симптомами. Це означає, що вони не враховувалися під час впорядкування статистичних даних, а це підвищує коефіцієнт смертності. Зрештою, ще один важливий чинник – рівень системи охорони здоров’я. Вірус може проникати глибоко в легені й тоді, щоби врятувати людину, її потрібно під’єднати до системи штучної вентиляції легень (ШВЛ). У країнах, де мало апаратів ШВЛ, смертність вища.
Чому апаратів ШВЛ бракує?
Тому що це складне медичне обладнання, яке виготовляють усього декілька компаній. Один апарат коштує приблизно 50 тисяч євро і його неможливо швидко купити. Зараз компанії збільшили темп виробництва, але їм часто бракує витратних матеріалів. Окрім того, медицина не була розрахована на великий та стрімкий потік пацієнтів, які потребують таких апаратів.
Як зрозуміти, що я захворів(ла)?
Симптоми схожі на симптоми інших респіраторних захворювань: підвищується температура тіла, з’являється сухий кашель, нежить, можлива діарея. Всесвітня організація здоров’я пояснює, що у 80% інфікованих хвороба протікає легко й не потребує спеціального лікування. Зрозуміти, чи справді у вас COVID-19, можна лише за допомогою тестів. Їх є два види: експрес-тест і лабораторний, останній вважається більш точним.
Можна лікуватися самому(ій), наприклад, антибіотиками?
Ні. ВОЗ не рекомендує приймати антибіотики. Немає жодних доказів, що вони краще допомагають вилікуватися. Попри те, що немає якогось специфічного лікування, краще проконсультуватися із лікарем.
Якщо я вийду на вулицю, я одразу ж захворію?
Не зовсім так. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини. Коли така людина кашляє чи чхає, частинки вірусу можуть осідати на різних поверхнях. Тобто заразитися можна двома способами – наприклад, поговоривши з хворою людиною на близькій відстані або доторкнувшись до зараженої поверхні, а тоді до свого обличчя. Ймовірність заразитися через повітря занадто мала.
То виходити на вулицю можна?
Можна, але дотримуючись правил безпеки. Краще триматися від людей на відстані півтора метра, намагатися рідше торкатися до різних поверхонь, не рухати обличчя, очі та губи, мити руки з милом, а на вулиці обробляти їх антисептиком. Якщо ви погано почуваєтеся, вам не варто виходити на вулицю. Ізоляція також обов’язкова для тих, хто впродовж двох тижнів повернувся із країни, де є епідемія. Річ у тому, що два тижні – це відомий на сьогодні інкубаційний період вірусу. А це означає, що можна легко заразити інших.
Навіщо тоді потрібен карантин, якщо на вулицю можна?
У звичайних умовах дотримуватися всіх правил безпеки не вдасться. Люди постійно контактували б одне з одним у транспорті, магазинах, ресторанах, кінотеатрах та інших місцях. За допомогою карантину уряди країн мінімізували всі соціальні контакти. Чим менше людей будуть хворіти в один час, тим меншим буде навантаження на лікарів та лікарні. Отже, і смертність буде нижчою.
Карантин справді допоможе перемогти пандемію?
Ми не знаємо, оскільки пандемія поки що у розпалі. Єдина країна, яка оголосила, що епідемія пішла на спад – це Китай. Справді, їм вдалося впоратися зі спалахом захворювання після введення жорстких правил карантину. Зараз карантин у Китаї поступово припиняється. Але ми поки що не знаємо, як це вплине на вірус і чи не почнеться друга хвиля.
Якщо я виходжу в масці, значить, я точно не захворію?
Не зовсім так. Маска потрібна насамперед тим, хто підозрює в себе симптоми COVID-19. ВОЗ пише, що якщо ви здорові й не доглядаєте хвору людину, маска вам не потрібна. Але щоби не підхопити вірус від потенційно інфікованої людини, краще її одягати. І пам’ятайте, що одноразові маски не можна використовувати повторно.
А від тварини можна заразитися?
Схоже на те, що домашні тварини не передають вірус, принаймні ВОЗ нічого не знає про такі випадки. Щодо м’яса тварин, яке вживають у їжу, то його краще термічно обробити.
Коли це все закінчиться?
На жаль, цього ніхто не знає. За різними прогнозами, пандемія може тривати до наступного року. Зараз вчені розробляють вакцину, яка б виробила імунітет, щоби людина не захворіла, коли заразиться вірусом. Така вакцина може з’явитися в широкому вжитку не раніше, ніж через рік, вважають вчені. А на створення природного імунітету потрібно не менше двох років. Очевидно, що країни не можуть так довго перебувати в тотальному карантині. Тому зараз вони у пошуках нових моделей поведінки. Можливо, це буде менш жорсткий карантин, нове лікування й постійне тестування.
