Корупціонерам можуть дозволити укладати угоди зі слідством: які підводні камені (їх багато)

• Урядовий законопроєкт №11340 зареєстрували у Раді ще 14 червня 2024 року. 18 липня його ухвалили за основу.
• Акт передбачає, що підозрювані у корупційних злочинах чиновники зможуть йти на угоду зі слідством та сплачувати штраф за скоєне правопорушення. 
• Було подано ще й альтернативний законопроєкт, але правоохоронний комітет парламенту відхилив.

Резонансний документ містить кілька суперечливих норм. Так, викриття не є обов’язковою умовою для угоди. Тобто фактично достатньо відшкодувати збитки та сплатити штраф. Ба більше, він навіть не передбачає конфіскації майна тих, хто скоїв корупційні злочини. Через це законопроєкт створює можливості для зловживань щодо укладення угод між слідством та корупціонерами, окремі критерії для їх затвердження — суттєво субʼєктивні.

Заборона розповідає про скандальний акт.

Угоди при корупційних злочинах: законопроєкт №11340

Урядовий законопроєкт №11340 зареєстрували у Раді ще 14 червня 2024 року. Серед іншого, він дозволятиме підозрюваним у корупційних злочинах чиновникам йти на угоду зі слідством та сплачувати штраф за скоєне правопорушення. 

На засіданні 18 липня 2024 року за нього в першому читанні проголосував 231 народний депутат.

Згідно з документом, підозрювані в корупції чиновники зможуть сплатити штраф:

• за умови вчинення кримінального проступку — від 204 000 грн до 2.05 млн грн;
• у разі вчинення нетяжкого злочину — від 2.05 млн до 20.4 млн грн;
• якщо вчинили тяжкий злочин — від 20.4 млн до 102 млн грн;
• у разі вчинення особливо тяжкого злочину — від 102 млн грн до 204 млн грн.

Крім того, законопроєктом хочуть запровадити можливість судам зменшувати покарання за корупцію нижче визначеної межі, а також розширити можливості застосування звільнення від покарання з випробуванням навіть в особливо тяжких злочинах.

Акт ухвалили під егідою вимог Євросоюзу про перезапуск інституту угод. Напередодні його рекомендував схвалити парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності, який очолює народний депутат від «Слуги народу» Сергій Іонушас. Як зазначає Центр протидії корупції, документ розглянули на комітеті «раптово і кулуарно».

Передбачається, що закон про вдосконалення укладання угод зі слідством допоможе викривати топкорупціонерів та організаторів схем. Це зможуть робити дрібніші корупціонери й учасники схем, якщо підуть на угоду.

Однак, викриття не є обов’язковою умовою: щоб нікого не викривати, достатньо відшкодувати збитки та сплатити штраф.

«Уряд в своєму проєкті не пропонує жодних перешкод для укладення таких відкупних угод навіть з організаторами схем на кшталт умовного Бахматюка чи Коломойського. Якщо спростити цю ідею максимально, то мова йде про можливість заплатити великі гроші державі та уникнути ув’язнення навіть за особливо тяжкий злочин без жодних викриттів. За таких обставин схемщики банально зможуть враховувати ризик бути пійманими у свої відкати або маржу і продовжувати свою незаконну діяльність», — наголосив керівник ЦПК Віталій Шабунін.

Штрафи за корупцію: чому НАБУ і САП проти

Проти урядового законопроєкту виступали не лише активісти-антикорупціонери, але й антикорупційні правоохоронні органи. 

«Ми вважаємо, що така норма законопроєкту не відповідає меті укладання угод про визнання винуватості, які мають сприяти викриттю організаторів злочинів через співпрацю з іншими співучасниками. На нашу думку, викриття організаторів корупційного кримінального правопорушення має бути невід’ємною умовою укладання таких угод», — наголошується в заяві САП.

Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін зауважив, що цей законопроєкт навіть не передбачає конфіскацію майна підозрюваного. «Вкрав мільярд, взяли на чергових 100 млн, компенсував їх, заплатив ще 200 млн штрафу і живи-насолоджуйся на ‘зароблених’ 700 млн», — наголосив він.

Крім того, документ проаналізували юристи антикорупційної організації Transparency International і дійшли такого висновку:

• проєкт закону розв’язує окремі проблеми, що стосуються укладення угод за корупційні та повʼязані з корупцією кримінальні правопорушення;
• законопроєкт створює можливості для зловживань щодо укладення таких угод, окремі критерії для їх затвердження — суттєво субʼєктивні;
• у разі запровадження пропонованої Кабміном моделі особливу увагу потрібно приділяти розшуку та конфіскації активів, отриманих злочинним шляхом.

Утім, як зазначив Шабунін, депутати подавали й альтернативні версії. Так, депутатка від «Голосу» Олександра Устінова пропонує, аби викриття залишалося обов’язковою умовою подібних угод і не лише для особливо тяжких злочинів, а й тяжких. Вона також пропонувала унеможливити укладання угод про визнання винуватості з організаторами корупційних злочинів. Подібні правила суттєво зменшують ризики при укладенні угод, особливо щодо топкорупції. Проте такий підхід правоохоронний комітет відхилив.

Раніше Заборона розповідала про наміри президента України Володимира Зеленського прирівняти корупцію до державної зради. З моменту оголошення цієї ідеї пройшов майже рік.