Заборона продовжує серію матеріалів у межах спецпроєкту, присвяченого окупації Криму та (де)колоніальній політиці стосовно півострова. В першому тексті ми розвінчували російські міфи щодо Криму, в другому — розбиралися, чому окупований півострів став колонією РФ, а в третьому — зібрали відповіді на найпоширеніші запитання стосовно деокупації регіону. В цьому ж матеріалі Заборона розповідає про коріння кримськотатарської мови та пояснює, як почати її вчити та не соромитися нею спілкуватися.
Що відбувається з кримськотатарською мовою сьогодні?
За оцінками ЮНЕСКО, кримськотатарська мова перебуває під загрозою зникнення. Серед причин в організації виокремлюють дві події, що відбулися з різницею в 70 років: депортація кримськотатарського населення 1944 року та окупація Криму 2014 року.
З-поміж інших мов світу в статусі вразливості з кримськотатарською сусідують, зокрема, самодійські мови, карельська, абхазька, чеченська, інгуська тощо. Що їх обʼєднує, здогадатися легко: носії цих мов проживають на колонізованих Росією територіях і, відповідно, постраждали від політики русифікації, про яку Заборона писала в попередній частині спецпроєкту.
Проте, якщо в ЮНЕСКО загрозу для кримськотатарської мови називають серйозною, то фахівці Інституту сходознавства Національної академії наук імені А.Ю. Кримського розцінюють її як критичну. Основний фактор небезпеки для існування мови — це насамперед окупація Криму Росією з подальшою політикою обмеження сфери застосування кримськотатарської, в тому числі через неможливість для її носіїв здобувати освіту рідною мовою.
Втім, є й інші причини — згідно зі Стратегією розвитку кримськотатарської мови, яку Кабінет Міністрів України прийняв торік, в найближче десятиліття держава планує розвʼязати такі проблеми:
Одним зі способів розв’язання наявних проблем стало створення Національного корпусу кримськотатарської мови — онлайн-бази текстів кримськотатарською, що охоплює різні жанри та історичні епохи: від сучасних до літератури епохи Кримського ханства, кримськотатарського відродження та часів депортації.
За словами представниці корпусу Галини Муратової, ця база допоможе не лише дослідникам мови в плані розуміння оригінальних слів, архаїзмів, неологізмів тощо, а й дозволить впроваджувати кримськотатарську в операційних системах та онлайн-перекладачах.
Колаж: Марія Петрова / Заборона
«Тому що тільки так можна зацікавити молодь рідною мовою і пояснити, що це не архаїзм — вона жива. Важливо запобігти перетворенню кримськотатарської на мертву мову по типу латинської. Не хочеться, щоб це була лише мова підручників, яку вчать в університеті», — наголошує вона.
Викладач Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, філолог Абібулла Сеїт-Джеліль зауважує, що кримськотатарська мова — давня, її формування закінчилося ще у XIII столітті. «Насильницька русифікація зробила своє, багато лексики не увійшло в кримськотатарську мову, — пояснює він. — Тому ми оберігаємо її від інших запозичень. Ми знаходимо відповідні слова для позначення нових термінів. Ми не можемо собі дозволити запозичувати слова з російської, англійської або турецької мови».
За останні 100 років кримськотатарська абетка переходила з латинської графіки на кириличну — а що краще?
Варто подивитися на історію цієї абетки. До 1928 року мова використовувала арабський алфавіт, після чого в межах латинізації тюркських мов кримськотатарську вперше почали позначати латиницею. Натомість кириличний перехід 1938 року збігся зі зміною радянської політики з космополітизму на патріотизм: якщо на початку існування СРСР латинізація мови вважалася проявом модерну, то згодом цей запал згас, і радянська влада взялася за давно знайому практику русифікації.
Після розпаду СРСР і повернення кримських татар із депортації Курултай 1993 року ухвалив кримськотатарську абетку на основі латиниці. 1997 року це рішення підтримав і кримський парламент. Утім, на державному рівні латинську абетку офіційно затвердили вже після окупації Криму. 2015 року це питання вкотре підняв лідер кримських татар Мустафа Джемілєв. Шість років по тому відповідне рішення ухвалив Кабмін, а згодом і президент Володимир Зеленський.
Тодішній очільник Міністерства реінтеграції Олексій Резніков (нині — міністр оборони України) називав це рішення «підмогою для більш гармонійного розвитку мови поряд з іншими тюркськими мовами, а також відкриттям додаткових можливостей для України у стратегічних партнерствах з іншими тюркськими країнами».
«Кожен українець, який володітиме азами кримськотатарської мови, почуватиметься впевненіше під час подорожей або ділових контактів у Туреччині, Азербайджані, Казахстані чи Узбекистані», — зауважив Резніков.
Критики переходу на латинку, зокрема, в окупованому Криму, називали це «політичним рішенням» — мовляв, це лише розʼєднує народи. Проте лідер Меджлісу Рефат Чубаров назвав його фактором обʼєднання кримців по всьому світу.
Колаж: Марія Петрова / Заборона
Так, кримські татари — це корінний народ Криму, але через депортацію їх розкидало по країнах Сходу і не лише. На півострові, за останнім, доокупаційним переписом населення, проживало понад 300 тисяч кримських татар, трохи менше — 150–200 тисяч — залишилися після депортації в Узбекистані, близько 24 тисяч у Румунії, і понад 5 мільйонів — у Туреччині.
У випадку з Туреччиною носіями кримськотатарської мови залишається переважно старше покоління, а молодь спілкується турецькою. Це якраз-таки один з тих аспектів, що поставив кримськотатарську мову під загрозу зникнення.
Після українізації — вчити кримськотатарську!
У кримськотатарській абетці 31 літера — більшість з них знайомі носіям української мови, проте є деякі відмінності. Наприклад, найближчим відповідником до літери Ğ буде звук Гъ, близький до українського Г, літера Ñ близька до української Н в слові «банк», а літера Q нагадує звучання української К поруч із літерою И.
Крім того, у кримськотатарській наголос майже завжди припадає на останній склад слова, а дієслово завжди стоїть в самому кінці речення.
Інша важлива ознака кримськотатарської — аглютинативність, тобто утворення нових слів через поєднання кореня з афіксами. Це впливає, зокрема, на те, що в кримськотатарській немає категорії роду, однак є афікси, що свідчать про приналежність.
Утім, кримськотатарська та українська мова мають чимало спільного. Перекладач-орієнталіст Микола Мирошниченко у передмові до Українсько-кримськотатарського розмовника зразка 2006 року наводив як приклад вірш кримськотатарського поета Шерʼяна Алі:
«Ти, друже, кажеш «філіжанка», а я кажу «фільджан».
В той посуд наливали каву, яку я зву «каве».
Згадавсь катран, їстивне зілля, а він у нас — татран.
Чи не рідня дві наші мови? — дух спільності живе!»
Якщо ви вже вчите кримськотатарську мову або лише збираєтеся почати, не бійтеся робити помилки та не вимагайте від себе ідеального знання граматики — краще розумітися на контексті й сенсах. Читання та перегляд чи прослуховування контенту кримськотатарською дозволить вам сформувати пасивний словниковий запас, що згодом дасть змогу практикувати розмовну мову.
Два роки тому онлайн-платформа Prometheus запустила безплатний курс «Qırım: Крим — це ми», що розповідає про півострів з погляду різних аспектів, у тому числі вивчення кримськотатарської мови. Скорочена версія курсу — лише відеолекції, без тестових занять, — доступна за лінком. Ще одне корисне джерело для вивчення азів кримськотатарської — канал Crimean Tatars, автори якого працюють безпосередньо в Криму.
