Лі Шульман — власник найбільшої колекції слайдів у світі (близько мільйона знімків!). Зображення тисяч незнайомих людей він перетворив на свою «фотородину», а ми з ним про це поговорили
У 2017 році британський режисер Лі Шульман уперше купив випадкову коробку вінтажних слайдів — і усього за п’ять років став рекордсменом, зібравши найбільшу у світі колекцію. Більд-редактор Заборони, а разом і дослідник вернакулярної фотографії та візуальної колективної пам’яті Павло Бішко поговорив із Шульманом про те, чому йому подобається вивчати обличчя людей, біографії яких він ніколи не дізнається, як побудувати власний архів-ковчег, що збереже пам’ять про минуле, а ще розпитав Лі про його проєкт The Anonymous Project.
У 2017 році батько Лі проводив «генеральне прибирання»: він розпаковував численні коробки й після швидкої інспекції викидав непотрібні речі. Серед мотлоху він натрапив на пакунок зі слайдами, які його син зняв під час навчання в кіношколі, і запропонував їх позбутися. «Я й забув, якими дивовижними є слайди. Глянув на них, зайшов на Ebay, ввів у пошуковик “старовинні слайди” — і сталося неймовірне: результат пошуку видав список з мільйона позицій. Люди просто позбувалися пам’яті», — згадує Лі.
Він одразу придбав скриньку слайдів зі США 1950-х років, а після отримання відсканував їх. «Ці фото виглядали такими сучасними, з настільки насиченими кольорами. Я опублікував їх в інтернеті, і мені зателефонували з The New York Times. Вон сказали: “Чи не можете підказати нам, хто це зняв? Це одні з найкращих фотографій, які ми коли-небудь бачили!”».
Лі Шульман. Фото надане Лі
Кольорові, взяті в білу рамку кадри з плівки, які проявлялися на білій поверхні під світлом розжареної лампи проєктора, відігравали роль тогочасного Instagram. Люди збирались у колі друзів та родини для спільного перегляду слайд-шоу.
Технологія слайдів Kodachrome виникла в 1930-х роках і стала першою діапозитивною кольоровою плівкою, яка надійшла в широкий продаж. Утім, проявити її було доволі коштовно й складно — здебільшого на слайди знімали люди середнього класу зі США чи Європи. «Я не маю жодних слайдів з Азії чи Африки, — каже Лі. — У цій частині світу їх дуже мало, оскільки слайди — це англосаксонський шарм».
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman
На Kodachrome зафіксовані не лише анонімні життя невідомих Шульману персонажів, там є й важливі для його родини моменти — хоча фотобіографія його близьких значно поступається тій, яку він придбав після тривалого переглядання сайтів, де люди продають пам’ять за кілька доларів. «Моя маленька родина під час Другої світової війни була досить розрізненою. І, дивлячись на ці рідкісні фотографії, в мене виникла ідея побудови власної великої сім’ї. Адже всі люди, яких я бачу на цих світлинах [якими я поповнюю свою колекцію], начебто знайомі та в певному сенсі стають усиновленою сім’єю, — каже він. — Це своєрідний прояв любові».
Déjà View
Фотовиставки знайдених архівних слайдів Шульмана схожі на декорації п’єси, яка ніколи не повториться. «Виставка для мене працює таким чином: мені телефонують люди, я йду дивитися простір, а потім створюю виставку лише для цього простору», — каже Лі.
Так, виставка під назвою «Дім» експонувалась у різних кімнатах, облаштованих під інтер’єр середини ХХ століття. На стінах чи на елементах меблів проєктувались тематичні до інтер’єру слайди. Посеред темної «обідньої зали» з цегляним каміном розміщений стіл для декількох гостей, на білосніжній скатертині якого можна помітити вінтажний фарфоровий посуд 1950-х. Гості за столом відсутні, їхнє зображення видно лише на спроєктованому на стіну слайді. Колись вони разом дивилися на фотографа, а тепер — на відвідувача виставки.
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman 
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman 
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman
«Я не вірю, ніби фотографія важлива тільки тому, що її зробив відомий фотограф з ім’ям. Ми можемо пройматися зображенням без нав’язаних на нього ярликів», — каже Шульман.
Ця ідея стала для Лі головною. І не тільки для нього: саме ця думка зблизила його з британським фотографом-документалістом та колекціонером фотокниг Мартіном Парром. Мартін відвідав «Дім» Шульмана й запропонував співпрацю. «Йому набридли люди, які казали: “О, це фотографія Мартіна Парра!”. Це взагалі нічого не означає, і в цьому немає жодного сенсу, — говорить Лі. — Фотографічна творчість Мартіна мала один з найбільших впливів у моєму житті саме тому, що він ішов проти того, що всі робили з фотографією в наш час [зокрема — проти погоні за трендами]».
У своїй колекції архівних слайдів безіменних авторів Лі віднайшов знімки, що за формою та змістом схожі на фото Парра — так вони зібрали фотокнигу Déjà View, де на кожному розвороті одна зі світлин Парра поєднується з аматорським зображенням з колекції слайдів Шульмана. Тим, хто не знайомий з творчістю Парра, практично неможливо розрізнити знімки-близнюки, що репрезентують знаного та невідомого авторів і нагадують читачеві про найбільшу силу фотографії: важливе інтимне збереження моментів гумору, тепла чи нудьги — того візуального простору, де зовсім неважливі статуси й регалії.
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman 
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman
Тисячоликий незнайомець
Лі продовжує поповнювати свою найбільшу у світі колекцію слайдів Kodachrome, що вже налічує близько мільйона знімків. Нові фото він купує або отримує в подарунок. Автор навмисне не надає контексту світлини чи дати. «Чимало людей надсилають мені свої сімейні знімки й кажуть: “Я хочу наслати їх вам, аби стати частиною архіву, проте не хочу нічого вам розповідати про них, щоб вони були частиною ідеї анонімності [проєкту The Anonymous Project]”. Вони розуміють, — говорить Лі, — що наша [з Мартіном] робота пов’язана зі збереженням, і хочуть стати частиною колективної пам’яті. Тобто коли мені віддають слайди, вони стануть частиною колекції та продовжуватимуть жити».
«Через три покоління ніхто насправді не згадає своїх прадідів — людська пам’ять дуже коротка. Нас усіх швидко забудуть», — продовжує він.
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman 
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman 
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman 
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman
«Я згадую Україну, коли говорю про таке. Тому що це те, за що ми боремося й маємо боротися в житті. Коли я бачу моменти неймовірної любові та прихильності між людьми й великою родиною, розумію: це те, що варто відстоювати в житті, — каже Лі. — З тим, що відбувається тепер в Україні, The Anonymous Project набув для мене сильнішого значення, ніж будь-коли. Я відчуваю, що ви боретеся за те, що показано на цих знімках».
Фото: The Anonymous Project / Lee Shulman
