«Малувато буде». Російське керівництво має намір збільшити армію до 1,5 мільйона. Ось чому їм це не допоможе

21 грудня в Росії відбулося засідання об’єднаного штабу «спеціальної військової операції», на якому в тому числі був присутній президент РФ Володимир Путін. Під час засідання було прийнято рішення про початок реформи російської армії та збільшення її особового складу. Заборона опитала військових експертів про те, чи допоможе російській армії ще кілька сотень тисяч погано навчених комбатантів, чи зможе військова адміністрація забезпечити їх всім необхідним та як це вплине на хід війни в Україні.

Що це за реформа? Це ефективний захід чи черговий спектакль для російської аудиторії?

Згідно з озвученими планами, Міністерство оборони РФ планує змінити призовний вік чоловіків для проходження строкової служби. Наразі в строковики призивають молодих людей віком від 18 до 27 років, однак тепер вікова норма виглядатиме так: від 21 до 30 років. І хоча офіційно строковики не мають брати участь у війні, на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні з’являлися численні докази взяття в полон чи смерті російських солдатів-строковиків. Можна припустити, що вікова реформа слугує внутрішньополітичним цілям керівництва РФ — розрядити напруженість в суспільстві і запевнити всіх, що вчорашніх школярів в Україну не відправлять. 

Як зазначає ізраїльський військовий експерт Давід Гендельман, таке вікове зміщення може мати практичне значення: «Це повернення до радянського стандарту 1930-х років, коли в армію брали на пару років пізніше. Це допоможе мобілізувати більш досвідчених».

Окрім зміни призовного віку, планується і чергове суттєве збільшення особового складу російської армії — посилити лави ще 490 тисячами та тим самим досягнути цифри в півтора мільйона комбатантів. При цьому заплановано, що 300 тисяч нових військових мають бути контрактниками. Проте адміністративна інфраструктура РФ показала свою неефективність під час примусової мобілізації та оснащення солдатів. Крім того, сумнівно, що в Росії знайдеться така кількість охочих підписати контракт. 

В рамках збільшення чисельності армії РФ планується створення двох нових військових округів. Наразі у Росії чотири військові округи: Західний, Центральний, Південний та Північний. До них планують додати Московський та Ленінградський, а також створити армійський корпус в Карелії. Ще на нараді об’єднаного штабу затвердили такі плани: створення трьох нових мотострілкових дивізій на базі семи мотострілкових бригад та розміщення їх у тому числі в Запорізькій та Херсонській областях; створення двох нових десантно-штурмових дивізій та більш дрібних військових утворень (в тому числі будування трьох ремонтних заводів).

Але загалом нова реформа покликана постійно збільшувати чисельність особового складу, адже навіть мобілізація не змогла кардинально змінити ситуацію на фронті.

«Війна проти України показала, що збройних сил Росії кількісно не вистачає для ведення великої конвенційної війни, — зазначає військовий експерт Давід Гендельман. — Зрозуміло, що було прийнято рішення щодо чисельного збільшення армії. Питання в тому, як швидко РФ зможе розвернутися до таких кількостей збільшенням числа контрактників. Якщо мова йде про формування дивізій у повному складі — це багаторічний процес». 

Окрім необхідності збільшення армії, реформа може використовуватись як політичний актив. Російський Генштаб та політичний клас все частіше піддаються критиці та звинувачуванням у неефективності та нездатності виконувати поставлені оперативно-тактичні завдання.

«У Міноборони РФ і [міністра оборони РФ Сергія] Шойгу криза, — вважає колишній офіцер ізраїльської армії та військовий експерт Ігаль Левін. — Відомо, що [генерал Сергій] Суровікін і [голова ЧВК «Вагнер» Євген] Пригожин є таким контроб’єднанням проти нього. Треба розуміти: коли війна виявиться повним фіаско і програшем РФ, всіх собак повісять на Міноборони і на Шойгу. Тому йому важливо показувати Путіну, що проводяться реформи і що він намагається виправити ситуацію».

Одна з причин проведення реформи прямо посеред війни — побоювання військового керівництва РФ перед можливим черговим проривом фронту Збройними силами України, як це трапилось у вересні в Харківській області. Український контрнаступ в Харківський та Херсонській областях призвів до введення примусової мобілізації у РФ та збільшення особового складу на проблемних для оборони російською армією ділянках. Схоже, що нова реформа покликана виконувати аналогічні завдання.

«За допомогою першої хвилі мобілізації російська армія підвищила оперативну щільність — вони вважають, що для оборони цього достатньо, — зазначає ізраїльський військовий експерт Давід Гендельман. — Але для такого фронту армія має бути набагато більшою».

Через погане оснащення у РФ відбуваються бунти мобілізованих. Як військова адміністрація планує оснастити ще сотні тисяч солдатів?

Збільшення чисельності армії на пів мільйона осіб — важкий та адміністративно комплексний процес. Якщо звернутися до нещодавніх проблем, з якими зіткнулося російське керівництво під час мобілізації, можна з акуратним оптимізмом прогнозувати, що реформа не зможе відбутись швидко. За словами російських чиновників, після оголошення мобілізації було призвано 300 тисяч чоловіків. Однак безпосередньо у війні бере участь лише половина з них. У промові до військових Путін зазначив, що 150 тисяч є резервом армії РФ, який проходить підготовку у спеціальних центрах. Однак, як зазначають експерти, неможливість відправити на війну одразу всі 300 тисяч зумовлена браком матеріального забезпечення та військової техніки.

«Не факт, що найближчим часом Росія зможе досягти таких кількостей, включно з нарощуванням артилерії та авіації. У найближчий період в Росії може не бути матеріальної частини, щоб укомплектувати нові дивізії, — розповідає Давід Гендельман. — Також постає проблема з додатковими командними кадрами [які мають навчати мобілізованих, проте або задіяні в воєнних діях, або вже ліквідовані]».

«У короткостроковій перспективі ця реформа нічого не означає. Звичайно, якість цих підрозділів буде жахливою, — додає Ігаль Левін. — Тобто навесні і навіть влітку Україна не відчує наслідків реформи».

Але є й погані новини, так? 

Навіть неефективна і незавершена, реформа дозволить російській армії підвищити щільність на тих ділянках фронту, де недостатня кількість особового складу розтягнута по великій території. Саме «дірки» в обороні дозволили ЗСУ провести стрімку контратаку на Харківському напрямку (в той час як велика кількість російських солдатів значно уповільнила аналогічну контрнаступальну операцію на лівому березі Херсонщини). Мобілізація у РФ дозволила заткнути ці прогалини — саме тому контрнаступ української армії на Мелітополь, Бердянськ та Токмак на Запорізькому напрямку, а також на Сватове і Кремінну на Луганському так сповільнилися.

Окрім оперативних успіхів, деокупація українських територій має ще один наслідок — зменшення кількості фронтів (і насичення меншої площі більшою кількістю вивільнених та новостворених російських дивізій). Майбутня реформа зможе допомогти ворогу підвищити щільність і побудувати більш комплексні й ешелоновані рівні оборони.