Міг змовитися з ворогом. В Україні судитимуть командира морпіхів, які захищали Маріуполь

• Державне бюро розслідувань повідомило про підозру у державній зраді командиру однієї з бригад оборонців Маріуполя, які раніше нібито самовільно склали зброю. 
• Офіційно ім’я не називають, але свідки вказують на командира 501-го батальйону ЗСУ Миколу Бірюкова.
• Облога міста тривала з березня до травня 2022 року, коли останні військовослужбовці України вийшли із заводу «Азовсталь». 

Після повідомлень російських пропагандистів про нібито добровільну здачу в полон у квітні 2022 року військових Збройних сил України, які обороняли Маріуполь, підозрювали в дезертирстві. Тепер з них знімуть відповідальність, адже захисники, вважають слідчі, виконували злочинний наказ керівника. Йому загрожує довічне ув’язнення за держзраду. 

Заборона розповідає про розслідування, яке вбачає змову українського командира з армією Російської Федерації. 

ДБР підозрює керівника 501 бригади у держзраді

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру у державній зраді одному з керівників 501-ї Окремої бригади морських піхотинців ЗСУ. 277 його підлеглих опинились в полоні. За даними слідчих, начальник бригади зрадив присягу та вступив у змову з росіянами. Користуючись важкою ситуацією, він спонукав командира припинити оборонні дії та здати зброю. Усім військовим бригади був відданий наказ про передислокацію, але в результаті їх переправили до «ДНР». 

«Вони не усвідомлювали й не могли усвідомлювати протиправного характеру наказу чи розпорядження про здачу в полон. ДБР ухвалило рішення щодо закриття проваджень відносно 277 військовослужбовців 501-ї ОБМП за підозрою у дезертирстві. Це дає підстави уповноваженим органам відновити порушені права полонених морпіхів щодо виплат їх родичам», — йдеться у повідомленні. 

За даними слідства, після диверсії в Маріуполі підозрюваний переїхав до рідного Бердянська Запорізької області і почав агітувати українських військових переходити на бік ворога та надавати йому відомості щодо розміщення сил оборони України за винагороду. Відомо принаймні про три відповідні факти протягом квітня–червня 2022 року. 

Санкція статті про державну зраду передбачає довічне позбавлення волі. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває: наразі встановлюють інших причетних. У свідченнях очевидців тих подій фігурує два імені — Микола Бірюков (командир 501-го батальйону) і Костянтин Безсмертний (старший лейтенант, права рука Бірюкова). Саме їх називають ймовірними ініціаторами виходу з заводів Азовмаш та Ілліча, звідки українських бійців і вивезли в полон.

«У наш бункер на заводі Ілліча [ввечері 3 квітня] зайшов Безсмертний. Він сказав зібрати всю зброю та боєприпаси — ми виступаємо на підмогу хлопцям у Мирному [на околицях Маріуполя]. Я здивувалась та запитала: ‘Пораненого теж брати?’ на що почула ствердну відповідь. Я уточнила, що з речей брати, але Безсмертний сказав, що вони не знадобляться», — згадує військова з батальйону Наталя. За її словами, після цього її групу погрузили у бус, а на місці висадки їх вже чекали росіяни.

Окупація Маріуполя: хронологія

Бої за портове місто тривали з самого початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Дуже стислий опис перебігу подій: 

• Протягом лютого 2022 року російська армія підходила до міста. До початку наступного місяця окупанти захопили Старий Крим на захід, Талаківку на схід та Касіянівку на північ від Маріуполя. Генштаб ЗСУ тоді зазначав, що ворогам не вдалося завершити повне блокування, але обстріли посилювались щодня. 
• Із 8 по 12 березня вони захопили Мангуш, що уможливило вихід до моря на південно-західному фланзі, та Калинівку, що дала змогу зайти на околиці Маріуполя на сході, а також Волноваху на півночі, що суттєво зменшило шанси на деблокаду. Після цього розпочалась осада, почали з’являтись перші зелені коридори для цивільних і військових, а окупанти поступово захоплювали квартали. 
• 16 березня 2022 року армія РФ завдала авіаудару по драмтеатру, де переховувались майже тисяча мирних мешканців, та розстріляла з «Градів» евакуаційну колону до Запоріжжя. Окупанти тоді осіли на східних околицях заводу «Азовсталь» і оточили захисників міста на лівому березі Кальміусу. 
• Тоді почалися зачистки злочинів, а українські сили поступово переміщувалися на «Азовсталь». На територію заводу ворог вперше проник 4 травня 2022 року. 
• 16 травня вище військове командування України віддало наказ здатися. За чотири дні звідти вийшли щонайменше 2 260 захисників, серед яких були і командир «Азова» Денис Прокопенко («Редіс»), його заступник Святослав Паламар («Калина») та майор морпіхів Сергій Волинський («Волина»). Їх пізніше обміняли під особисті гарантії президента Туреччини Ердогана.

Раніше Заборона розповідала про задокументований вуличним фотографом Still Ugly Маріуполь до окупації.