Мій ФБ, моя дитина. Чи варто батькам публікувати фото та історії про дітей без їхньої згоди

Діти не вирішують, чи публікувати якісь зі своїх фотографій на сторінках батьків, але це безпосередньо впливає на їхнє життя. Часом публікації безневинних фото можуть загрожувати безпеці, а за роки — навіть спровокувати психічні розлади. Заборона поговорила з психологинею та батьками про особисті кордони дитини, її право на приватність і власне бажання показувати світові своїх малюків.

Безпека

Згідно з дослідженнями, до моменту, поки дитині виповнюється п’ять років, батьки встигають завантажити в соцмережі до тисячі її фотографій. Навіть більше, приблизно 17% батьків жодного разу не змінюють налаштування приватності у фейсбуці. 

З моменту, коли фотографія опинилась у соцмережі, її долю важко проконтролювати — доступ отримують фактично всі. Отож вони можуть поширювати, переробляти чи публікувати її будь-де та використовувати з будь-якою метою. «У наш час з’явилося дуже багато людей, чиї цілі не можна передбачити, — пояснює мама 2-річної доньки Лілія Кус. — Вони можуть використати фото моєї дитини не з тією метою, з якою я їх викладаю. І ще я думаю, що мої фото — це мої фото, а фотографії моєї дитини — лише її. Тому тільки вона має вирішувати, хоче вона їх у соцмережах чи ні. Дитина є особистістю від народження, тому вона має вирішувати таке сама. А у два роки вона цього не може зробити».

Колишній уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба неодноразово закликав батьків не публікувати фото дітей у соцмережах саме заради їхньої безпеки. Він додавав, що часто батьки навіть неусвідомлено допомагають зловмисникам. Якщо дітей фотографують біля школи чи не прибирають геолокацію, додають імена чи прізвища — це може нашкодити дитині. Як зауважував Кулеба, щогодини в Україні до поліції надходить заява про зникнення дитини, більшість знаходять у першу добу, проте не всіх. У 2020 році в розшуку залишалися 14 неповнолітніх.

Софія Ляміна виховує 3-річну дитину. Одразу після народження, каже, інтенсивно публікувала її фотографії в соцмережах: «Це була материнська ейфорія, хотілося розповідати лише про дитину. Але тоді це було більш-менш безпечно, дитина завжди була поруч, вона не ходила в садок і ніде не бувала без батьків. Не було небезпеки, що інформація зашкодить».

Зараз дівчина максимально фільтрує інформацію — каже, не публікує дані про місце перебування, жодних фото у білизні чи на пляжі абощо. Крім того, вона намагається не додавати інформацію навіть про те, що подобається та не подобається дитині — пояснює, що це може стати приводом для небезпеки й таку інформацію можна буде використати з незрозумілими цілями.

«Я багато чого фільтрую якраз з міркувань того, що дитина у два чи три роки, звісно, може сказати, що вона хоче чи не хоче фотографуватись, але не може зрозуміти, для чого це», — каже Софія.

Мотивація батьків

У батьків можуть бути зовсім різні цілі, коли вони викладають фотографії, відео чи тексти про своїх дітей, пояснює психологиня Каріне Арутюнян. Значною мірою ця ціль і визначає, зашкодить з часом така інформація дитині чи ні.

«Дуже часто батьки пишаються своїми дітьми та хочуть похвалитися їхніми успіхами. Або вони можуть викладати фотографії, щоб заробити на них чи привабити більше підписників. Або ж хочуть задокументувати важливі моменти. Це все різні цілі, і вони мають різний вплив на дитину», — пояснює Каріне. 

Ідеальний варіант, за словами психологині, взагалі не викладати фото в соцмережах, поки дитина сама не може дати усвідомлену згоду. Але це ідеальний сценарій, якого мало хто захоче дотримуватися, оскільки батьки прагнуть ділитися важливим про своїх дітей з іншими.

«Будь-який текст, який ми виставляємо публічно, має проходити хорошого внутрішнього критика — чи допустимо, щоб про це знали, чи хотіла б я, щоб таке писали про мене? Чи не буде потім дитині за це соромно?»

Часто батьки діляться фотографіями, щоб похвалитися успіхами та здобутками дитини, продемонструвати її досягнення чи ними ж підтвердити свої. Це також вплине на те, як дитина у майбутньому ухвалюватиме рішення.

«Скажімо, батьки хваляться успіхами дитини в якомусь її захопленні, але за якийсь час воно перестає цікавити дитину. Вона припиняє цим займатися, відповідно, і успіхів немає — але від неї продовжують цього очікувати. Причому вже не лише батьки, але й інші дорослі в соцмережах. Тоді дитина узалежнюється від чужих очікувань і лишається без вибору. Якщо дорослі самі обирають, як позиціонувати себе в соцмережах, то дітей цього вибору таким чином позбавляють», — пояснює психологиня.

Особисті кордони

Дитина — це особистість, незалежно від віку. Проте, на відміну від своїх батьків, вона не може сповна контролювати своє життя та інформацію про нього, зокрема в соцмережах.

«Проблема в тому, що батьки дуже часто думають, що вони хазяї власних дітей і можуть робити, що вважають за потрібне, не переживаючи, що при цьому може хотіти чи не хотіти їхня дитина», — каже психологиня.

Дослідження та опитування дітей показали, що діти здебільшого реагують на свої фото в соцмережах батьків негативно. Так, психологиня Світлана Ройз зауважувала, що підлітки, дізнавшись про публікації про себе, переставали довіряти батькам і проводити з ними час, щоб не потрапляти в кадр. Понад 60% підлітків від 9 до 17 років вважали публікації про себе в соцмережах батьків вторгненням на особисту територію та неповагою. Серед дітей від 5 до 8 років таких було майже 40%.

«Нам може бути мило дивитися, як дитина сидить замурзана в шоколаді — але питання, чи сподобається їй самій така публікація. Фотографуйте, зберігайте ці фото для сімейного архіву — але виставляти все назагал не треба», — додає Каріне.

Гроші

Навесні 2021 року поліція відкрила кримінальне провадження за розповсюдження порнографії через акаунт 8-річної моделі. На світлинах вона позує в ліжку з нібито своїм 13-річним хлопцем, а за її профілем стежать понад 6 мільйонів користувачів. Мама дівчинки, коментуючи цю ситуацію, пояснювала, що це любов, а потім відмовилась від своїх слів і додала, що це була лише піар-акція.

Відеоблоги за участю дітей — це один із найуспішніших способів заробити в цьому секторі. Так, НВ склав рейтинг найпопулярніших відеоблогів дітей з мільйонами підписників. У топі — канал 5-річної дівчинки з Києва, щомісячний дохід якого становить від 300 доларів до 4 мільйонів. Цей канал батьки почали вести, коли дитині був лише рік. У частині таких найпопулярніших блогів діти розпаковують іграшки, фарбуються, граються, позують у різному вбранні.

Такий формат взаємодії з дитиною травматичний для неї, пояснює психологиня, — дитина не може контролювати своє життя, робить виключно те, що потрібно для публіки, залежна від схвалення та не має вибору.

Психологічні наслідки

Надмірна присутність дитини без згоди в соцмережах може розвинути навіть психологічні розлади в майбутньому, каже психологиня. Найбільш небезпечним є показова «успішність» родини, якої може не бути в реальності.

«Щирі, чесні фото можуть подобатися потім дитині, а можуть ні, але вони чесні, тому можуть навіть не вплинути на майбутнє. Проте водночас ми живемо в інстаграмному постановчому світі. І та реальність, яка є на фотографіях, може часто не збігатися зі справжньою реальністю», — каже Каріне.

Наприклад, на фотографіях може бути ідилія з люблячою сім’єю і батьками, але в житті на дитину регулярно кричать чи б’ють.

«Тоді у свідомості дитини виникає дисонанс. Мовляв, я пам’ятаю все по-іншому, але на фото все не так — це я неправильно пам’ятаю чи це не ті фото? Що зі мною не так? Виходить так, що дитина живе нібито подвійним життям».

Це може впливати і на доросле життя. Людина сумніватиметься, чи може опиратися на власні відчуття і спогади — якщо те, що вона відчуває, відрізняється від того, що вона бачить.

«Пам’ять працює так, що ми не можемо запам’ятати все, але ми пам’ятаємо відчуття й емоції. Ми можемо не пригадувати подію, але згадуватимемо відчуття — наприклад, як я боялася маму чи як було страшно, коли приходив тато. Я не пам’ятаю, що відбулося, але пригадую емоції. Натомість бачу фото, де всі щасливі. Тоді звідки у мене ці відчуття? Це викликає недовіру до себе і світу», — каже психологиня.

Залежність від схвалення

Не завжди свідомо, але батьки також узалежнюють дитину від суспільного схвалення та оцінки оточення. Це так чи інакше відбудеться, але важливо розмежовувати, коли саме — що раніше, то більш гостро на людину це впливатиме.

«Будь-яка людина — це соціальна істота, і вона залежить від оцінки оточення. Дітям також дуже потрібно, щоб їх хвалили — батьки, вихователі, інші дорослі. Проте є межа. Якщо дорослі викладають дитячі фото чи відео і потім показують — ось дивись, скільки людей тобі поставили лайки, скільки людей похвалили, тоді дитина буде цікавитись, чому на наступне фото менше відреагували, ніж на попереднє — хіба вона тут не така хороша?» — каже психологиня.

Адекватно оцінити наслідки соцмереж дитина не може — це відповідальність дорослих, наголошує експертка, тому до кожної публікації потрібно ставитися усвідомлено.

Батьки можуть підсаджувати дітей на лайки несвідомо. І тоді, ще не маючи відчуття власної значущості, дитина заповнюватиме порожнечу думкою оточення — і її дії та думки формуватимуться відповідно до того, що схвалюють у соцмережах.